Рішення № 90292114, 25.06.2020, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

25 червня 2020 рокуСправа №451/369/19 Провадження № 2/451/160/20

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

з участю позивача, відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення недоплати,-

встановив:

14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення недоплати.

В позовній заяві зазначає, що 19 листопада 2015 року Радехівський районний суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини, малолітньої ОСОБА_3 вирішив стягувати з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі, в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 22.01.2015 року на користь ОСОБА_1 , тобто на її користь, на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , і до досягнення нею повноліття. Станом на даний час сума 600 грн. абсолютно не відповідає вимогам по забезпеченню її дочки ОСОБА_3 матеріальними потребами, а в питанні коштів необхідних для забезпечення загального розвитку дитини,- така сума взагалі не витримує ніякої критики. Однак навіть цю мізерну суму відповідач ухитряється сплачувати не кожного місяця. Вона декілька разів робила відповідачу зауваження з ухилення від матеріального забезпечення дочки з його боку. Однак він мотивує тим, що в нього немає більше коштів, так як він не працює. Зауважує, що відповідач просто не хоче працювати, його влаштовує такий споживацький спосіб життя, за рахунок інших осіб. Проте це не влаштовує її, так як вона сама мусить працювати важко і багато, щоб забезпечити себе і дочку. Від часу постановлення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки в сумі 600 грн. щомісячно, змінилось законодавство, щодо стягнення аліментів. З набранням чинності 08 липня 2017 року ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання» відбулися зміни в законодавстві, яке регулює питання стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Так з 08 липня 2017 року мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін цей розмір складав 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку). Крім того, їхня дочка вже навчається у 3 класі. Відповідач взагалі не цікавиться її навчанням, життям та розвитком, в тому числі її матеріальними та духовними потребами. Жодної одежини, пари взуття, забезпечення шкільними необхідними засобами для її навчання він не купує сам і не надає для цього коштів позивачу. Звичайно дуже зручно взяти дитину раз чи 2 рази в місяць погуляти, або просто приїхати подивитись, як вона живе, при цьому не купити для неї навіть необхідних фруктів, цукерок, чи гостинця іншого плану. Взагалі нічого приїжджаючи до дитини батько для неї не привозить. За таких обставин, враховуючи, що відповідач добровільно збільшувати суму коштів на утримання їх дочки категорично відмовляється і не приймає участі в її матеріальному забезпеченні, вважаючи що 600 грн. це сума дуже велика і її повинно вистарчати для виховання, матеріального забезпечення та повноцінного і всестороннього розвитку дитини - дівчинки, - вона змушена звернутись до суду з цим позовом про збільшення встановленого судовим рішенням розміру аліментів на утримання дочки. З врахуванням змін, прийнятих у 2017 році до законодавства про виплату аліментів на утримання дітей відповідач заборгував по сплаті аліментів на утримання дочки: за 2017 рік – 1772,50 грн.; за 2018 рік 4053,00 грн.; за три місяці 2019 року 1234,50 грн. Разом, станом на 01 квітня 2019 року відповідач не доплатив на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 7060,00 грн. аліментів. Враховуючи вказані обставини, просить суд стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї чверті від щомісячного заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 7060 грн. недоплати по аліментах до рівня 50 відсотків прожиткового мінімуму, як на дитину від 6-річного віку, за період з 8 липня 2017 року по 01.04.2019 року; Рішення по справі № 451/84/14-ц, провадження № 2/451/441/14 після постановлення рішення по даній справі вважати не чинним; судові витрати по справі покласти на відповідача та стягнути з нього суму судового збору (а.с.3-5).

Позивач в судове засідання з`явилася, позовні вимоги підтримала повністю та суду пояснила, що вона просить змінити спосіб стягнення аліментів, оскільки відповідач працює, просила позовні вимоги задовольнити, так як дитина вже має 10 років та потребує витрат на додаткові приватні навчання. Відповідач аліменти сплачує невчасно, хаотично, тому є всі підстави для стягнення з нього недоплати.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, не заперечує що стягнення із нього половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки він дитині, окрім аліментів, неодноразово купував речі. Аліменти ним оплачуються, заборгованості по аліментах немає. Відповідач жодних доказів на підтвердження позовних вимог не надала. Крім цього, звертав увагу суду, що дитина не навчається на додаткових заняттях.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Суд встановив, що під час перебування сторін у шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 та копією Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2014 року (а.с.8-10,13).

З копії рішення Радехівського районного суду Львівської області від 19 лютого 2015 року, вбачається, що з ОСОБА_2 стягуються на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 22.01.2015 року, і до досягнення нею повноліття (а.с.11-12).

Відповідно до довідки №178 від 14.03.2019 року, виданої виконкомом Добротвірської селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в АДРЕСА_2 з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації. Зареєстровані в АДРЕСА_3 . (а.с.14).

Згідно з довідкою №230 від 14.03.2019 року, виданої Кам`янка-Бузькою міською радою Львівської області, до складу сім`ї ОСОБА_1 входять ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що зареєстровані за адресою АДРЕСА_4 (а.с.15).

Згідно із ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, обов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

У відповідності до ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно з ч.3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», прожитковий мінімум для дітей, віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів, судом враховано те, що дитина потребує матеріальної допомоги, а відповідач є працездатним, працює та може таку надати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 року внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема ч.2 ст.182 СК України викладено в новій редакції: «Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів».

З правової позиції Верховного Суду, закріпленої у Постанові від 03.05.2018 року по справі № 581/638/17-ц, вбачається, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. До таких підстав суд касаційної інстанції відносить прийняття Закону України «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів», який спрямований на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з розумності та достатності розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивача на утримання неповнолітньої дитини, встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стану здоров`я сторін та їхніх дітей, матеріального становища сторін, реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, відсутності у відповідача на утриманні інших осіб, оскільки наявність у нього батьків пенсійного віку не свідчить про те, що такі перебувають на його утриманні; неподання доказів щодо перебування відповідача за кордоном та отримання ним значних доходів; тієї обставини, що обов`язок утримувати дітей лежить на обох батьках. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли утримувалася б обома батьками.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за можливе стягувати із відповідача в користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 від щомісячного заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене та рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо збільшення розміру аліментів є законними та обґрунтованими, відтак підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача в користь позивача недоплати в розмірі 7060 гривень по аліментах до рівня 50 відсотків прожиткового мінімуму, як на дитину від 6-річного віку, за період з 8 липня 2017 року по 01.04.2019 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ч.1,2 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1,2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем не надано суду жодних підтверджень, що відповідачем не доплачено 7060 грн. в її користь аліментів на утримання їхньої дочки, зокрема не додано розрахунку заборгованості, довідок з органів ДВС. Крім того, на рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 19 лютого 2015 року, яке набрало законної сили та не є скасоване, присуджено стягувати аліменти з ОСОБА_2 у відповідному розмірі.

З моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду 14.03.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як визначено в ч.3 ст.2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положення вказаних норм деталізовано в ч.4 ст.2 ЦПК України, згідно з якою закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Оскільки, позивач звернулася до суду 14.03.2019 року, враховуючи те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 102 від 08.06.2017 року, яким збільшено розмір аліментів, хоча і відповідає інтересам дітей, покращуючи їх матеріальне становище, однак тим самим погіршує становище платника аліментів, обсяг аліментних зобов`язань якого відповідно збільшується, а тому при вирішенні питання про стягнення з відповідача в користь позивача недоплати в розмірі 7060 грн. по аліментах до рівня 50 відсотків прожиткового мінімуму, як на дитину від 6-річного віку, за період з 8 липня 2017 року по 01.04.2019 року, суд застосовує ч.4 ст.2 ЦПК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача в користь позивача недоплати в розмірі 7060 грн. по аліментах до рівня 50 відсотків прожиткового мінімуму, як на дитину від 6-річного віку, за період з 8 липня 2017 року по 01.04.2019 року, не є належними, допустимими та обґрунтованими, не відповідають чинному законодавству, відтак необхідно відмовити в їх задоволенні.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258-259,263-265,279,430 ЦПК України та ст.ст.180,182 Сімейного кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя с.Стремільче Радехівського району Львівської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 від щомісячного заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до Закону.

Стягнення по рішенні Радехівського районного суду Львівської області від 19 лютого 2015 року припинити з дня набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя с.Стремільче Радехівського району Львівської області, в користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р НОМЕР_4 ; код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 9 липня 2020 року