Рішення № 90290679, 09.07.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/274/20 Провадження № 2/304/219/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

її представника – адвоката Ільчука І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/274/20 за позовом ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що відповідно до заповіту, посвідченого 21 лютого 2014 року секретарем виконкому Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, її батько – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповів усе своє майно, а також належні йому майнові права у рівних частинах по ? заповів своїм донькам – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ще за життя батька її сестра ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 і батько. У встановлений законом строк вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини; більше спадщину за батьком ніхто не прийняв. Разом з тим у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено через відсутність документів, що посвідчують право власності на спадковий будинок та через відсутність обов`язкової державної реєстрації такого права у державному реєстрі. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач та її представник уточнили позовні вимоги та просили визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом в тому числі і на господарські будівлі та споруди до будинку АДРЕСА_1 , посилаючись на викладені у позові обставини.

Представник сільської ради у судове засідання не з`явилася, однак попередньо подала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, не заперечила проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача – ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області 04 квітня 2019 року (а. с. 7, 50, 51).

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, за яким його житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1 та все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, та все те, що ще буде належати йому на час смерті, а також належні йому майнові права в рівних частинах (по ?) заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого 21 лютого 2014 року секретарем виконкому Дубриницької сільської ради та зареєстрований у реєстрі за № 25 (а. с. 5, зворот).

В той же час у судовому засіданні встановлено, що спадкоємець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто до відкриття спадщини (а. с. 7 зворот).

Довідкою виконкому Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 115 від 04 лютого 2020 року на підставі даних погосподарської книги № 8 на 2016-2020 роки, особовий рахунок № 573, підтверджено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , був головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Як вбачається з наданої на вимогу суду копії спадкової справи № 58/2019, заведеної 09 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася у встановлений статтею 1270 ЦК України строк до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, про відмову від спадщини не заявляла (а. с. 29-40).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Разом з цим, як вбачається з повідомлення державного нотаріуса Перечинської державної нотаріальної контори від 22 жовтня 2019 року № 264/02-14, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності на вказаний житловий будинок і таке не було зареєстроване (а. с. 6).

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Так, у судовому засіданні встановлено, що оскільки ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за заповітом прийняла спадщину за батьком ОСОБА_2 , оскільки у встановлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не відмовилася від спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже враховуючи те, що позивач протягом встановленого законом строку прийняла спадщину, однак у неї існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

уточнений позов ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будовами та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, але не пізніше закінчення строку карантину, апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Ільчук Ілля Михайлович, місцезнаходження: 88008 Закарпатська область м. Ужгород, пл. Народна, № 5, кабінет 12.

Відповідач: Дубриницька сільська рада Перечинського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351179; місцезнаходження: 89210 Закарпатська область Перечинський район с. Дубриничі, вул. Центральна, № 44А.

Головуючий: Чепурнов В. О.