Ухвала суду № 90290646, 09.07.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛА

9 липня 2020 року м. Мукачево Справа №303/1192/20

2/303/871/20

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі : головуючого – судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті Мукачево заяви позивача ОСОБА_1 та законного представника третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід судді по справі

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів: (1) Великолучівської сільської ради Мукачівського району

(2) ОСОБА_5

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника за законом ОСОБА_4

про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

За участю:

представника відповідача – ОСОБА_6

законного представника третіх осіб – ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

5 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

На підставі Розпорядження від 22.06.2020 №17.2.1. «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи» проведено повторний автоматичний розподіл даної справи.

Матеріали справи передано на розгляд судді Кость В.В. 23.06.2020.

09.07.2020 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Костя В.В., з посиланням на обставини щодо неможливості повторної участі у розгляді справи.

Аналогічна заява подана також через канцелярію суду 09.07.2020 законним представником третіх осіб - ОСОБА_4 . У вказаній заяві наведено припущення відносно того, що в головуючого по справі склалася «своя думка щодо предмету даного позову та своє бачення, яке було відображено в рішенні по справі №303/6046/14-ц», що свідчить про упередженість судді.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача вирішення питання про відвід судді залишила на розсуд суду.

Прийнявши участь в підготовчому судовому засіданні законний представник третіх осіб подану нею заяву про відвід підтримала, проти задоволення заяви позивача про відвід судді не заперечила.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, розглянувши заяви позивача та законного представника третіх осіб про відвід судді, суд констатує наступне

Згідно з частиною першою статті 37 Цивільного процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Так, за доводами позивача та законного представника третіх осіб, суддя, приймаючи участь у вирішенні цивільної справи №303/6049/14-ц не може брати участі при розгляді даної цивільної справи (№303/1192/20).

Приймаючи до уваги вищевказані доводи позивача та законного представника третіх осіб щодо відводу судді по справі на предмет їх відповідності вищевказаним приписам цивільного процесуального закону слід констатувати відсутність правових підстав для відводу судді у порядку, передбаченому ст. 37 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки у спірній по справі ситуації фактичну наявність має саме незгода законного представника третіх осіб із рішенням судді у межах розгляду цивільної справи №303/6049/14-ц.

У відповідності до приписів частини четвертої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відносно зазначених вище тверджень та аргументів учасників судового процесу слід констатувати, що 02.12.2015 рішення суддею Кость В.В. було ухвалено в межах розгляду цивільної справи №303/6049/14-ц, з іншим суб`єктним складом учасників судового процесу, і вказана справа не була передана на новий розгляд, після скасування рішення суду першої інстанції.

Поряд з цим, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді справи.

Розкриваючи зміст вищевказаної статті, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці (Справа «Білуха проти України» (Заява N 33949/02, п. 49); Справа Гаусшильта (HAUSCHILDT CASE), «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), п. 46),; справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) п.п. 27, 28,), зазначив, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5, 1.6 Бенгалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією Економічної і соціальної Ради ООН №2006/23 від 27 липня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.

У пункті 2.5 Бенгалорських принципів поведінки суддів зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на спосібність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від любого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

З наведеним перед цим, у повній мірі кореспондуються і приписи ст.ст. 3, 15 Кодексу суддівської етики, якими передбачено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу.

Таким чином, враховуючи положення Кодексу суддівської етики, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, а також приймаючи до уваги положення п. 3 Європейського статуту судді, з метою недопущення сумнівів зі сторони позивача та законного представника третіх осіб в неупередженості судді, заяви про відвід слід задоволити з мотивів, зазначених судом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 36, 37, 39, 40, 41, 259, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1.Заяви позивача ОСОБА_1 та законного представника третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід судді – задоволити.

2.Відвести головуючого - суддю Костя Віталія Володимировича від розгляду цивільної справи №303/1192/20.

3. Передати цивільну справу до канцелярії Мукачівського міськрайонного суду для визначення іншого судді.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кость

Повний текст ухвали суду виготовлено та підписано 09.07.2020.