Рішення № 9028857, 13.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.10                                                                                 Справа № 18/49

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства «АРТ-Транс», м. Луганськ

до приватного підприємства «ОСТ», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 139310,10 грн.

за участю представників:

від позивача:                    Ісаєва Л.М. за дов. від 10.03.2010;

від відповідача:          не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

-          боргу в сумі 79382,65 грн. по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором купівлі-продажу від 01.04.2009 № ДГ-10;

-          неустойки в сумі 55174,21 грн. за прострочення платежу;

-          трьох процентів річних в сумі 906,97 грн.

-          втрат від інфляції в сумі 3846,27 грн.;

          Клопотанням від 13.04.2010 позивач зменшив розмір заявлених до стягнення втрат від інфляції до суми 3752,68 грн.

Відповідач листом від 13.04.2010 визнав вимоги про стягнення з нього основного боргу в сумі 79382,65 грн. В решті вимог відповідач проти позову заперечує без посилання на які-небудь доводи.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

          Згідно договору купівлі-продажу від 01.04.2009 № ДГ-10, укладеному між сторонами за позовом, позивач 23.09.2009 поставив відповідачу бензин А-76 на суму 80130,65 грн., що підтверджується накладною позивача від 23.09.2009 та визнано відповідачем.

Відповідно до договору, відповідач зобов’язався оплатити товар протягом 3-х днів з моменту його отримання (п. 2.4. договору).

Однак, у порушення умов договору відповідач свої обов’язки щодо оплати товару не виконав, вартість товару своєчасно в повному обсязі не оплатив.

Борг відповідача по оплаті поставленого товару складає 79382,65 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 79382,65 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв’язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 3.1. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення та зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, уточненому розрахунку позивача втрати від інфляції складають 3752,68 грн., три проценти річних складають 906,97 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 55174,21 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 6179,51 грн. за таких підстав.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України:

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, вказаний у п. 3.1. договору купівлі-продажу штраф за своєю правовою природою є пенею (а не штрафом), яка згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України (які в даному випадку є спеціальними законами відносно Цивільного кодексу) не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно, позивачем у розрахунку неустойки неправильно застосовано її розмір (0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення), тому, сума неустойки, яка заявлена до стягнення є невірною.

Борг відповідача за 107 днів прострочення (за період з 27.09.2009 по 11.01.2010) складав 80130,65 грн.

Борг відповідача за 31 день прострочення (за період з 12.01.2010 по 11.02.2010) складав 79382,65 грн.

Облікова ставка НБУ за період: з 27.09.2009 по 11.02.2010 складала 10,25 % (постанова НБУ від 10.08.2009 № 468).

Розрахунок неустойки:

80130,65 грн. (борг) х 0,056 % (подвійна облікова ставка в день: 20,5 % :365) : 100 х 107 днів (прострочення з 27.09.2009 по 11.01.2010 включно) = 4801,43 грн.

79382,65 грн. (борг) х 0,056 % (подвійна облікова ставка в день: 20,5 % :365) : 100 х 31 днів (прострочення з 27.09.2009 по 11.01.2010 включно) = 1378,08 грн.

Всього неустойка складає 6179,51 грн. (4801,43 + 1378,08) та підлягає стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення неустойки (до стягнення була заявлена неустойка в сумі 55174,21 грн.) слід відмовити в зв’язку з необґрунтованим її розрахунком (неправильним застосуванням розміру неустойки).

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 902,22 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 64,76 %) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 152,84 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 64,76 %) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «ОСТ», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Московська, 63, ідентифікаційний код 30691412, на користь приватного підприємства «АРТ-Транс», м. Луганськ, вул. 6-та Лінія, 14, ідентифікаційний код 32066036, борг в сумі 79382,65 грн. по оплаті вартості поставленого товару, неустойку в сумі 6179,51 грн., втрати від інфляції в сумі 3752,68 грн., три проценти річних в сумі 906,97 грн., витрати на державне мито в сумі 902,22 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 152,84 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

13 квітня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 19 квітня 2010 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     В.В. Корнієнко