Рішення № 90284481, 09.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1698/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Харківського національного університету внутрішніх справ (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт: номер - НОМЕР_1 , орган видачі - 4430, дата видачі – 11 серпня 2017 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь ХНУВС витрати, пов`язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 18299,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач проходив службу в Національній поліції України з 15 серпня 2019 року по 13 березня 2020 року.

Наказом від 19 липня 2019 року № 240 о/с відповідача прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом з 15 серпня 2019 року.

Наказом від 12 березня 2020 року № 104 о/с відповідача відрахували з числа курсантів та звільнили зі служби в Національній поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію», 13 березня 2020 року.

12 березня 2020 року повідомлено відповідача про добровільне відшкодування, строк якого 30 днів, відповідно до п. 5 Порядку відшкодування затвердженого постановою КМУ від 12 квітня 2017 року № 261.

Таким чином термін добровільного відшкодування завершився 12 квітня 2020 року.

02 вересня 2019 року на виконання вимог Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» та наказу МВС від 01 березня 2017 року № 173 «Про затвердження типових форм контрактів про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між відповідачем, позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Луганській області укладено тристоронній контракт № 318 про здобуття освіти у ЗВО МВС України зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Пунктом 5 частини 3 розділу 2 Контракту передбачено, що особа у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з Довідками-розрахунками витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, складених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ЗВО, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, МВС України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, СБУ від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням на загальну суму 18299,67 грн.

На теперішній час добровільне відшкодування витрат на користь не відбувається.

26 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідачем надано відзив на позов (арк. спр. 26-29), в обґрунтування якого зазначено, що відповідач згідно витягу з наказу ХНУВС від 19 липня 2019 року №240 о/с "По особовому складу" зарахований з 15 серпня 2019 року курсантом.

02 вересня 2019 року на виконання вимог статті 74 Закону України "Про національну поліцію" між відповідачем та позивачем укладено контракт №318 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Пунктом 3.5 Контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справи України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п.4 ст.74 Закону України "Про національну Поліцію".

Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 02 вересня 2025 року.

Наказом від 12 березня 2020 року №104 о/с відповідача відрахували з числа курсантів та звільнили зі служби в Національній поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України “Про національну поліцію”, 13 березня 2020 року.

Позивач є державним вищим навчальним закладом, а спір, в даному випадку, виник з приводу відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особою, яка звільнена зі служби за п.7 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

Позивач не належить до числа суб`єктів владних повноважень, а тому у нього відсутні, передбачені законом, повноваження звертатися до адміністративного суду з позовом до фізичної особи про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року зобов`язано Державну міграційну службу України надати відомості про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних відповідача (арк. спр. 15).

Ухвалою суду від 15 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (арк. спр. 20-21).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 19 липня 2019 року № 240 о/с відповідача зараховано курсантом 1-го курсу до факультету № 2 Харківського національного університету внутрішніх справ (арк. спр. 3).

02 вересня 2019 року між відповідачем, позивачем та Головним управлінням Національної поліції України в Луганській області укладено тристоронній контракт № 318 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - Контракт) (арк. спр. 6-7).

Предметом Контракту є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти бакалавр за спеціальністю правоохоронна діяльність.

Відповідно до 4 абзацу пункту 3 розділу ІІ Контракту особа зобов`язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Контракту, контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 02 вересня 2025 року.

Судом встановлено, що в розділі «З умовами договору згоден» зазначено анкетні дані відповідача та підпис.

Наказом № 104 о/с «По особовому складу» відповідача відраховано зі складу курсантів. Сума витрат, пов`язаних з утриманням позивача складає 18299,67 грн (арк. спр. 4).

Згідно з довідкою про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ, загальна сума фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, за період з 15 серпня 2019 року по 13 березня 2020 року становить 18299,67 грн, в тому числі витрати: грошове забезпечення – 1362,06 грн, продовольче забезпечення – 8342,69 грн, медичне забезпечення – 79,01 грн, речове забезпечення – 5252,46 грн, вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв – 3263,45 грн (арк. спр. 8). Із вказаною довідкою відповідач ознайомлений під підпис 10 березня 2020 року.

Відповідно до повідомлення від 12 березня 2020 року про зобов`язання відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, відповідачу під підпис повідомлено про необхідність протягом тридцяти діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати МВС України, в особі Харківського університету внутрішніх справ, витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі (арк. спр. 5).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" від 10 січня 2002 року № 2925-ІІІ навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

Частиною першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України “Про Національну поліцію” (далі – Закон № 580- VIII) призначення на посади курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, здійснюють керівники таких закладів.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону № 580-VIII контракт про проходження служби в поліції - це письмовий договір, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає поліція, для визначення правових відносин між сторонами.

Пунктом 2 частини другої статті 63 Закону № 580-VIII контракт про проходження служби в поліції укладається: з громадянами, які зараховані до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, - на час навчання.

Підготовка поліцейських у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання визначена статтею 74 Закону № 580-VIII.

Частиною другою статті 74 Закону № 580-VIII встановлено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону № 580-VIII у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України особи, яка за власним бажанням звільнилася зі служби в поліції до закінчення навчання.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 12 квітня 2017 року № 261 (далі - Порядок №261).

За приписами пункту 1 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

За приписами пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що після видання наказу про звільнення особи керівник вищого навчального закладу або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання положень Порядку №261 заступник начальника відділу юридичного забезпечення Фесик А. вручив відповідачу під підпис повідомлення про зобов`язання відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі.

Оскільки відповідача звільнено за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (за власним бажанням), що підпадає під дію абзацу 5 пункту 3 розділу 2 Контракту, суд вважає, що останній повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Доказів відшкодування вказаних витрат відповідачем до суду не надано.

Твердження відповідача, що розгляд справи повинен здійснюватися в рамках цивільного судочинства, суд критично оцінює та зазначає.

Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частини перша статті 59 Закону 580-VIII).

Отже, даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16.

Посилання відповідача на рішення Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц, суд вважає безпідставним, оскільки під час розгляду справи Львівський державний університет внутрішніх справ, звертаючись до суду із позовом, посилався на те, що ОСОБА_3 порушила умови цивільно-правової угоди та має у зв`язку з цим відшкодувати витрати, понесені позивачем. При цьому спір не стосується проходження ОСОБА_3 публічної служби в органах внутрішніх справ України.

Разом з цим, даний спір пов`язаний з проходження публічної служби відповідача, що неодноразово підтверджено у рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 681/1677/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 813/293/17.

Враховуючи, що зазначені витрати станом на час розгляду справи відповідачем добровільно не відшкодовано, суд вважає достатніми підстави для їх стягнення з відповідача в судовому порядку.

У зв`язку з цим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 18299,67 грн.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 18299,67 грн відповідачем не відшкодовано, позовні вимоги належать задовольнити повністю.

Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, не відшкодовуються, оскільки відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (ідентифікаційний код 08571096, місцезнаходження: 61080, м. Харків, пр-т. Льва Ландау, буд. 27) витрати, пов`язані з утриманням, а саме грошові кошти у розмірі 18299,67 грн (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять грн 67 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Т.В. Смішлива