Ухвала суду № 90284479, 09.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1824/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чепурової К.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про стягнення суддівської винагороди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь судді Лисичанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 не виплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року у сумі 15039,00 грн, нараховану на підставі частин 2-6 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді у 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,1, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 20 % від посадового окладу та доплати у розмірі 5 % посадового окладу судді на час перебування на адміністративній посаді, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

17.06.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 23871/2020 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому зазначено таке.

Відповідно до інформації, що розміщена на офіційному веб-порталі Конституційного Суду України, 04.06.2020 до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Верховного Суду від 29.05.2020 щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою.

Зокрема, суб`єкт права на конституційне подання просить перевірити на відповідність Конституції України підпункти 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзац шостий пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", пункти 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, частини першу і третю статті 29 Закону України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; абзац дев`ятий пункту 2 розділу 11 "Прикінцеві положення" Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 553-ІХ).

На думку Пленуму Верховного Суду, Законом № 553-ІХ, яким до завершення карантину обмежено заробітну плату та грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, а також народних депутатів, суддів, прокурорів та інших осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, здійснено непропорційне втручання в майнові права цих осіб.

Із посиланням на положення пункту 3 частини першої статті 236 КАС України відповідач просять зупинити провадження у даній справі до прийняття Конституційним Судом України рішення за конституційним поданням Пленуму Верховного Суду від 29.05.2020 щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України.

Позивач, представник відповідача, представник третьої особи в підготовче засідання не прибули, про місце, дату, час та місце підготовчого засідання у справі повідомлялися належним чином.

Вирішуючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні положення містяться уст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Верховний Суд у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 826/24755/15 зазначив, що суд повинен досліджувати правомірність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень на момент прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому.

Отже, ухвалене в майбутньому Конституційним Судом України рішення не може вплинути на результат вирішення даної справи, що свідчить про відсутність об`єктивної неможливості розгляду даної адміністративної справи до вирішення справи Конституційним Судом України.

З огляду на наведене у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про стягнення суддівської винагороди відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

СуддяТ.В. Смішлива