Рішення № 90283853, 08.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Житомир

справа № 806/107/16

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби та Київської митниці Держмитслужби про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №1404-ос від 15 грудня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" Київської міської митниці Державної фіскальної служби України з 15 грудня 2015 року;

- стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2015 року по день поновлення та за час затримки у видачі трудової книжки.

Відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2016, залишеною без змін згідно з ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено (т.1 а.с.128-130, 179-181).

Згідно з постановою Верховного Суду від 21.11.2019 касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України задоволено частково: постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року залишено без змін (т.1 а.с.258-266).

За результатами автоматизованого розподілу судових справ між суддями, для нового розгляду справи в Житомирському окружному адміністративному суді призначено суддю Горовенко А.В. (т.2 а.с. 9).

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 адміністративну справу №806/106/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ухвалою суду від 24.01.2020 відкладено підготовче засідання у справі та зобов"язано Київську міську митницю Державної фіскальної служби України надати суду докази, які свідчать про те у яких трудових відносинах знаходилась позивач та відповідач станом на час звільнення з посади та чи отримувала позивач у цей період заробітну плату за місцем роботи.

Відповідно до ухвали суду від 20.02.2020 повторно зобов"язано Київську міську митницю Державної фіскальної служби України надати суду докази по справі, що вже витребовувались судом.

17 березня 2020 року відповідач - Київська міська митниця Державної фіскальної служби України (далі - Київська міська митниця ДФС) надіслала до суду клопотання про долучення доказів та відзив на позовну заяву щодо стягнення коштів за час вимушеного прогулу (за вх.№8087/20), у якому окрім долучення доказів, що були витребувані судом, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що згідно з наказом Київської міської митниці ДФС від 27.11.2015 №1443/08-ов ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ст.18 Закону України «Про відпустки», період відпустки з 27.11.2015 по 10.08.2018.

В період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, наказом Київської міської митниці ДФС від 15.12.2015 №1404-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з займаної посади.

У подальшому наказом Київської міської митниці ДФС від 19.05.2017 №297-ос «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » за рішенням суду позивача поновлено на посаді.

Окрім того за бажанням позивача наказом Київської міської митниці ДФС від 02.07.2017 №752/08 припинено відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Саме тому, з 27.11.2015 по 02.07.2017 ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною та не отримувала заробітну плату.

Відповідно до ухвали суду від 17.03.2020 у задоволенні клопотання Київської митниці Держмитслужби про заміну відповідача у адміністративній справі відмовлено, залучено до участі у даній справі, як другого відповідача - Київську митницю Держмитслужби.

13 квітня 2020 року Київська митниця Держмитслужби надіслала до суду відзив на позовну заяву (за вх.№12396/20), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у частині стягнення середнього заробітку за час перебування у відпустці по догляду за дитиною.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що оскільки в період з 17.10.2011 по 02.07.2017 ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною та не отримувала заробітну плату, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул є необгрунтованими, безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно з ухвалою суду від 21.04.2020 зобов"язано Київську митницю Держммтслужби надати суду докази по справі, а також закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті позовних вимог на 15.05.2020.

Відповідно до довідки від 15.05.2020 судове засідання відкладено на 11.06.2020, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Представник Київської митниці Держмитслужби у визначений день та час прибув до суду, однак, через канцелярію суду 11.06.2020 подав клопотання (за вх.№20051/20), у якому просить розглянути адміністративну справу у порядку письмового провадження.

У визначений день та час позивач та представник Київської міської митниці Державної фіскальної служби у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причин неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Зважаючи на подане представником Київської митниці Держмитслужби клопотання, неявку представника відповідача та керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до ухвали суду від 11.06.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.193 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд в постанові від 21.11.2019 у справі №806/107/16 (провадження №К9901/11919/18) зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано факту, що на момент звільнення та на момент звернення до суду з вказаним позовом позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також не досліджено, в яких трудових відносинах знаходились позивач та відповідач станом на час звільнення її з посади та чи отримувала вона в цей період заробітну плату за місцем роботи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила публічну службу у митних органах з 2009 року.

Наказом Київської регіональної митниці від 22.09.2011 №975-к ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Київ-спеціалізований" з 22.09.2011, у порядку переведення з Енергетичної регіональної митниці (т.2 а.с.98).

Відповідно до наказу Київської регіональної митниці Державної митної служби України від 17.10.2011 №2162 кв, ОСОБА_1 , інспектору відділу митного оформлення №3 митного поста "Київ-спеціалізований" надано соціальну відпустку відповідно до ст.18 Закону України "Про відпустки" з 17.10.2011 по 23.09.2013 (т.2 а.с.61).

Згідно з наказами Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (правонаступник Київської регіональної митниці Державної митної служби) від 20.09.2013 №863-ов позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати, п.3 ст.25 Закону України "Про відпустки" (продовжено відпустку по догляду за дитиною) з 23.09.2013 по 23.09.2014 та наказом від 16.09.2014 №395/09-ов продовжено період зазначеної відпустки з 24.09.2014 по 23.09.2015 (т.2 а.с.62, 63).

Відповідно до первинного листка непрацездатності серії НОМЕР_1 , виданого 12 травня 2015 року Коростенською міською поліклінікою, ОСОБА_1 встановлено діагноз - вагітність 27 тижнів, у зв"язку з чим звільнено від роботи з 12.05.2015, стати до роботи - 08.11.2015 (т.2 а.с.64).

Згідно із інформації з табелю обліку використання робочого часу відділу митного оформлення №3 митного поста "Спеціалізований" позивач в період з 01.05.2015 по 30.11.2015 обліковувалась, як державний інспектор якому надана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 6-ти річного віку (п.3 ст.25 Закону України "Про відпустки"), що сторонами не заперечується (т.2 а.с.65-71)

Наказом Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 27.11.2015 №1443/08-ов ОСОБА_1 надана соціальна відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.18 Закону України "Про відпустки" в період з 27.11.2015 по 10.08.2018 (т.2 а.с.36).

15.12.2015 начальником Київської митниці Державної фіскальної служби України складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", в якій зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що до позивача застосовуються заборони, визначені ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади" (т.1 а.с.47).

На підставі даної довідки, наказом Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 15.12.2015 №1404-ос ОСОБА_1 було звільнено з посади державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" Київської міської митниці Державної фіскальної служби згідно з Законом України "Про очищення влади" та п. 7-2 ст. 36 Кодексу законів про працю України (т. 1 а.с.45).

Згідно з постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2016, залишеною без змін згідно з ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Київської міської митниці ДФС №1404-ос від 15 грудня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" Київської міської митниці ДФС з 15 грудня 2015 року;

- стягнуто з Київської міської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2015 року по день ухвалення судового рішення в сумі 8661,84 грн (вісім тисяч шістсот шістдесят одну гривню вісімдесят чотири копійки).

Постанову суду в частині поновлення позивача на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" Київської міської митниці ДФС та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання (т.1 а.с.128-130, 179-181).

Наказом Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 19.05.2017 №397-ос, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 у справі №806/107/16 ОСОБА_1 поновлено на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" з 16.12.2015. Окрім того, у пункті 4 зазначеного наказу вказано вважати ОСОБА_1 такою, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку по 10.08.2018 відповідно до наказу Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 27.11.2015 №1443/08-ов "Про надання відпустки" (т.2 а.с.37-38).

У подальшому, згідно з наказом Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 02.07.2017 №752/08-ов ОСОБА_1 приступила до виконання обов"язків за посадою з 07.06.2017 у зв"язку з при припиненням відпустки по догляду за дитиною (т.2 а.с. 39).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100) пунктом 2 якої установлено, що чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.

Згідно з абз. "з" п. 1 Порядку №100 вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.12.2015 (день звільнення зі служби) по день ухвалення судового рішення про поновлення на посаді - 29.06.2016. Проте суд зауважує, що під час розгляду справи судом встановлено, що в період з 17.10.2011 по 07.06.2017 позивач перебувала у неодноразовій відпустці по догляду за дитиною у зв"язку з досягненням нею трирічного, шестирічного віку відповідно до ст.18 та п.3 ст.25 Закону України "Про відпустки", без фактичного виходу на роботу та виконання службових обов"язків за вказаний період.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України «Про відпустки») передбачено, що після закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про відпустки» підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Пунктом 2 ч.1 ст. 25 Закону України "Про відпустки" передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов`язковому порядку: матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Суд зазначає, що згідно зі змістом наказів Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та правонаступника - Київської міської митниці Державної фіскальної служби, що досліджені судом під час нового розгляду даної справи, ОСОБА_1 в період з 17.10.2011 по 07.06.2017, безперервно, надавалися відпусти передбачені ст.18 та п.3 ст.25 Закону України "Про відпустки" без збереження заробітної плати.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що згідно з наказом Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 19.05.2017 №397-ос, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 у справі №806/107/16, ОСОБА_1 поновлено на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" з 16.12.2015. У пункті 4 зазначеного наказу зазначено вважати ОСОБА_1 такою, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку по 10.08.2018 відповідно до наказу Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 27.11.2015 №1443/08-ов "Про надання відпустки" (т.2 а.с.37-38).

Позивач приступила до виконання обов"язків за посадою лише з 07.06.2017 згідно з наказом Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 02.07.2017 №752/08-ов у зв"язку з при припиненням відпустки по догляду за дитиною (т.2 а.с. 39).

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що вимушений прогул за період з 15.12.2015 по 29.06.2016 (день ухвалення судового рішення про поновлення на посаді), за який позивач просить стягнути середній заробіток не може бути компенсований, оскільки на момент звільнення позивач перебувала у неоплачуваній відпустці, а отже їй не нараховувалась, не виплачувалась та не повинна була виплачуватись заробітна плата, з огляду на що позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на вказане, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача не підлягають задоволенню з підстав відсутності обов"язку у Київської міської митниці Державної фіскальної служби нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 заробітну плату за місцем роботи в період з 15.12.2015 по день ухвалення судового рішення - 29.06.2016, та відсутності намірів у позивача приступити до виконання обов"язків за посадою до закінчення відпустки по догляду за дитиною.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_2 ) до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (бульвар І.Лепсе, буд.8, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39422888) та Київської митниці Держмитслужби (бульвар В.Гавела, буд.8-а, м.Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення

Рішення складено у повному обсязі 08 липня 2020 року.

Суддя А.В. Горовенко