Рішення № 90283658, 09.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року Справа № 160/5143/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 30.01.2020 року та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Рибгоспі "Червоний рибак" з 05.03.1994 року по 21.06.2000 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 30.01.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. Відділом з призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було відмовлено в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Відповідачем було розраховано загальний стаж роботи – 25 років при необхідних 27 роках (стаж враховано по 31.12.2019 р.) Проте, позивачем, порівнюючи записи в трудовій книжці та в роздрукованому витягу з системи призначення та виплати пенсії, вбачається, що до загального трудового стажу не було зараховано період роботи в Рибгоспі "Червоний рибак" з 05.03.1994 року по 21.06.2000 року, без будь якого обгрунтування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.

Відповідачем 21 травня 2020 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

03 червня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 25 років 00 місяців 00 днів, що не є достатнім для призначення пенсії.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на дату звернення з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії досяг 60 - річного віку.

30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії.

10 лютого 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відмову в призначенні пенсії № 1831/03.05-11, в якій зазначено, що загальний страховий стаж роботи позивача становить 25 років 00 місяців 00 днів, що не є достатнім для призначення пенсії за віком.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначені пенсії неправомірними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії» визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09 липня 2003 року.

Стаття 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» надає визначення поняттю пенсія, як щомісячної пенсійної виплати в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно частин 1, 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (до 01.01.2004 року) питання пенсійного забезпечення, зокрема порядок обчислення стажу для призначення пенсії, було врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ.

Відповідно частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідно частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В даному випадку, позивачем при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком було надано паспорт громадянина України, облікову картку платника податків, трудову книжку, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №09 від 29.01.2020 року, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №10 від 29.01.2020 року, довідку №125 від 21.01.2020 року про період проходження строкової військової служби, довідку Концерну «Весна» про зміну назви організації №14 від 29.01.2020 року, архівну довідку №14 від 24.01.2020 року.

Відповідно записів в трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 працював з 21.09.1976 року в цеху №10 учнем токаря, з 17.05.1977 року по 10.05.1978 року у цеху №10 токарем 2 розряду; з 12.05.1978 року по 19.05.1980 року служив в армії, з 22.07.1980 року по 26.11.1980 року працював в цеху №10 учнем шліфувальника абразивними кругами сухим засобом, з 03.12.1980 року по 26.06.1981 року формувальником залізобетонних конструкцій, з 21.07.1981 року по 11.05.1985 року служив у внутрішніх військах, з 17.05.1985 року по 04.03.1992 року слюсарем, з 19.03.1992 року по 02.11.1992 року слюсарем, з 03.11.1992 року по 25.02.1994 року слюсарем-збірником, з 05.03.1994 року по 21.06.2000 року рибалкою, з 12.07.2000 року по 31.12.2005 року рибалкою, з 01.07.2005 року по 01.12.2015 року рибалкою, з 22.06.2016 року по 31.03.2017 року рибалкою.

Відповідно протоколу про розрахунок трудового стажу позивача для призначення та виплати пенсії вбачається що такий стаж розраховано виходячи з 25 років 00 місяців 20 днів.

При цьому, з дослідження періодів роботи, що були перелічені в протоколі вбачається що окремі періоди роботи позивача, які були зазначені в трудовій книжці, до протоколу включені не були, зокрема і робота позивача в рибгоспі «Червоний рибак» з 05.03.1994 року по 21.06.2000 року.

Обґрунтування підстав для неврахування окремих періодів роботи позивача до його трудового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відмові у призначенні пенсії не зазначено.

Окрім того, суд зазначає, що згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, як встановлено судом, жодного обгрунтування відповідачем не надано та не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача чи інші обставини, що мають значення для призначення пенсії.

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії позивачеві не відповідає зазначеним вимогам, оскільки воно необґрунтоване, прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) і належним захистом порушеного права буде, в даному випадку, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.01.2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем, в даній адміністративній справі не доведено правомірність прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

При цьому, вимога позивача про зобов`язання зарахувати до страхового період роботи в Рибгоспі «Червоний рибак» не підлягає задоволенню, оскільки заявлена передчасно. В даному випадку, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав невключення кількох періодів, зокрема і періоду роботи в Рибгоспі «Червоний рибак», до старахового стажу позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи фактичне задоволення адміністративного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат, а саме, судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, 49000, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.02.2020 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.01.2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09 липня 2020р.

Суддя С.І. Озерянська