Рішення № 90283608, 08.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року Справа № 160/4662/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить визнати протиправними та скасувати постанову Головного державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чернової Людмили Володимирівни від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 56079335 про стягнення виконавчого збору в сумі 9446,00 грн. та постанову від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 56079623 про стягнення виконавчого збору в сумі 64,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що виконавчі провадження № 56079335 та № 56079623 були відкриті за виконавчим листом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 201/12569/16-ц. У зв`язку із поверненням стягувачу виконавчого листа відповідач винесла постанову у виконавчому провадженні № 56079335 про стягнення виконавчого збору в сумі 9446,00 грн. та постанову у виконавчому провадженні № 56079623 про стягнення виконавчого збору у сумі 64 грн. При цьому, відповідач не вживав жодних заходів по примусовому виконанню виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 201/12569/16-ц, що свідчить про протиправність оскаржуваних постанов.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року було здійснено заміну відповідача з Головного державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чернової Людмили Володимирівни на Соборний ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Представник позивача в судове засідання 08.07.2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 08.07.2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження рішень органів державної виконавчої служби, та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін повідомлених належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення у справі № 201/12569/16-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов`язання вчинити певні дії.

Вказаним рішенням позов задоволено частково витребувано із володіння ОСОБА_1 автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов`язано її передати цей автомобіль ОСОБА_2 ; стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений останнім судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З метою примусового виконання рішення суду 28.03.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано два виконавчих листа від 22.02.2018 року за цивільною справою 201/12569/16-ц, щодо стягнення судового збору у розмірі 640 грн. та щодо витребування із володіння ОСОБА_1 автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов`язання її передати цей автомобіль ОСОБА_2 .

29.03.2018 року до Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява представника ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року у справі № 201/12569/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

02.04.2018 року на підставі зазначеного виконавчого листа головним державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Черновою Людмилою Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56079623.

10.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні № 56079623 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця від 19.06.2018 року виконавче провадження № 56079623 було зупинено, у зв`язку із відкриттям Апеляційним судом Дніпропетровської області 06.04.2018 року апеляційного провадження у справі № 201/12569/16-ц та зупиненням дії рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року.

10.07.2018 року до Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 611/04-05/37 від 10.07.2018 року про закінчення відрахувань, до якого додано звіт про відрахування з пенсійних виплат ОСОБА_1 коштів у розмірі 854,00 грн. на підставі постанови від 10.05.2018 року у виконавчому провадженні № 56079623.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2020 року у справі № 201/12569/16-ц апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишені без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року залишено без змін.

24.02.2020 року головним державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Черновою Людмилою Володимирівною винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56079623.

Також, 24.02.2020 року відповідачем винесено постанови у виконавчу провадженні № 56079623 про стягнення виконавчого збору у розмірі 64,00 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 250 грн.

Розпорядженням державного виконавця від 09.04.2020 року на рахунок ОСОБА_2 перераховані кошти у розмірі 640 грн.

Постановою державного виконавця від 09.04.2020 року виконавче провадження № 56079623 закінчено, у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення суду.

Крім цього, 29.03.2018 року до Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява представника ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року у справі № 201/12569/16-ц про витребування із володіння ОСОБА_1 автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов`язання її передати цей автомобіль ОСОБА_2 .

02.04.2018 року на підставі зазначеного виконавчого листа головним державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Черновою Людмилою Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56079335.

16.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні № 56079335 про відкладення проведення виконавчих дій, у зв`язку із ненадходженням поштового повідомлення про отримання ОСОБА_1 документів виконавчого провадження.

10.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні № 56079335 про відкладення проведення виконавчих дій, у зв`язку із ненадходженням поштового повідомлення про отримання ОСОБА_1 документів виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця від 19.06.2018 року виконавче провадження № 56079335 було зупинено, у зв`язку із відкриттям Апеляційним судом Дніпропетровської області 06.04.2018 року апеляційного провадження у справі № 201/12569/16-ц та зупиненням дії рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року.

24.02.2020 року головним державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Черновою Людмилою Володимирівною винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56079335.

Також, 24.02.2020 року відповідачем винесено постанови у виконавчу провадженні № 56079335 про стягнення виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 250 грн.

21.02.2020 року до Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява представника стягувача про повернення виконавчого документа про витребування транспортного засобу на підставі статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

24.02.2020 року головним державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Черновою Людмилою Володимирівною винесено постанову про повернення виконавчого документа керуючись пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із надходженням заяви представника стягувача.

Вважаючи постанову від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 56079623 про стягнення виконавчого збору в сумі 64,00 грн. та постанову від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 56079335 про стягнення виконавчого збору в сумі 9446,00 грн. протиправними, позивач звернулась з даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин 1 - статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Положеннями частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також частиною 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом виконавче провадження № 56079623 було відкрите на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року у справі № 201/12569/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 611/04-05/37 від 10.07.2018 року з пенсійних виплат ОСОБА_1 були відраховані кошти у розмірі 854,00 грн. на підставі постанови від 10.05.2018 року у виконавчому провадженні № 56079623.

24.02.2020 року відповідачем винесено постанову у виконавчу провадженні № 56079623 про стягнення виконавчого збору у розмірі 64,00 грн.

Розпорядженням державного виконавця від 09.04.2020 року на рахунок ОСОБА_2 перераховані кошти у розмірі 640 грн.

Такими чином, державним виконавцем було виконано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року у справі № 201/12569/16-ц в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн., у зв`язку із чим постановою від 09.04.2020 року виконавче провадження № 56079623 було закінчено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову від 24.02.2020 року у виконавчу провадженні № 56079623 про стягнення виконавчого збору у розмірі 64,00 грн., оскільки розмір виконавчого збору становить 10 відсотків суми, що фактично стягнута на користь стягувача.

Щодо правомірності винесення постанови від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 56079335 про стягнення виконавчого збору в сумі 9446,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі – Інструкція), розробленою відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Так, положення частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Натомість частина 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому пункт 22 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону України «Про виконавче провадження», результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, при стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального виконання рішення суду у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.03.2020 року у справі № 2540/3203/18 та висновком Верховного Суду від 16.04.2020 року в справі 3640/8425/19.

З матеріалів виконавчого провадження № 56079335 встановлено, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року у справі № 201/12569/16-ц, в частині витребування із володіння ОСОБА_1 автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов`язання її передати цей автомобіль ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 56079335, тому постанова від 24.02.2020 року про стягнення виконавчого збору в сумі 9446,00 грн. не відповідає вимогам статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанов.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул Пісаржевського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 34984523) про скасування постанов – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чернової Людмили Володимирівни від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 56079335 про стягнення виконавчого збору в сумі 9446,00 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Соборного ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 08 липня 2020 року.

Суддя С.І. Озерянська