Рішення № 90283561, 30.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Справа № 160/3252/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання ОСОБА_1 від 08.08.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов`язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання від 08.08.2019 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач зазначив що до Дніпровської міської ради ним було подане клопотання від 08 серпня 2019 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з додатками.

Однак відповідач стверджує що в порушення ст. 118 Земельного кодексу України він не отримав або вмотивовану відмову або рішення про надання дозволу.

Крім того, Дніпровська міська рада повинна прийняти рішення по клопотанню позивача виключно на пленарному засіданні Дніпровської міської ради, чого зроблено не було.

Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

29 квітня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що до Дніпровської міської ради було подане клопотання від 8 серпня 2019 року про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою з додатками від ОСОБА_1 , яке було зареєстровано 8 серпня 2019 року за вх. № 36/3651.

Розглянувши клопотання від 8 серпня 2019 року вх. № 36/3651 департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, в межах наданих повноважень було надано відповідь від 27.11.2019 №14/7-962 щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по фактичному розміщенню індивідуального гаража по АДРЕСА_1 .

Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради під час опрацювання клопотання позивача було з`ясовано, що до даного клопотання не було додано правовстановлюючих документів на нерухоме майно, документів, що посвідчують факт проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна, що унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради.

Відповідно до вимог чинного законодавства приватизація та надання у користування громадянам земельних ділянок під об`єктами нерухомого майна проводиться у разі надання громадянами правовстановлюючих документів на зазначене майно.

До того ж, у відповідності до Реєстру юридичних осіб, було встановлено, що гараж розташовано у гаражному кооперативі ОК «АГК» «ПРЕС-2».

Статтею 22 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України.

У відповіді було наведено обґрунтованість відмови, з аналізу якого вбачається, що у відповідності до ст. 41 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у користуванні кооперативів, не можуть передаватись у власність громадянам - членам кооперативу.

Відповідно до Положення про департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 24.10.2018 № 50/36 (у новій редакції), на департамент покладені повноваження у сфері регулювання земельних відносин, в тому числі: підготовка проектів рішень міської ради у сфері земельних відносин, здійснення підготовки в установленому порядку проектів рішень міської ради про продаж у власність земельних ділянок, на яких розміщено об`єкти нерухомості, організація розробки технічної, проектної документації, звітів з експертної грошової оцінки щодо земельних ділянок, які підлягають продажу та інші роботи, пов`язані з підготовкою та проведенням земельних торгів та продаж земельних ділянок, на яких розміщено об`єкти нерухомості та інші питання.

Питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради (п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Дніпровська міська рада є колегіальним органом, волевиявлення ради оформлюється у формі рішення, яке приймається більшістю голосів від загального складу ради.

Для винесення питання на розгляд сесії необхідно здійснити ряд дій, передбачених Статутом Дніпровської міської ради, Регламентом та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Виконавчими органами Дніпровської міської ради, зокрема департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради в межах наданих повноважень готуються проекти рішень міської ради, зокрема, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по фактичному розміщенню гаража на підставі належним чином оформленого клопотання, з додаванням необхідних документів.

Регламент Дніпровської міської ради визначає, що перед прийняттям рішення міською радою повинен бути розроблений проект рішення, який в обов`язковому порядку попередньо розглядається виконавчим комітетом міської ради, постійними комісіями міської ради в порядку, встановленому Регламентом. Після розгляду проекту рішення, комісіями та виконавчим комітетом міської ради проект вноситься до порядку денного та ставиться на обговорення більшості депутатів від загального складу ради.

Згідно зі ст. ст. 18-20 Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесії міської ради є чергові та позачергові. Сесія складається з пленарних засідань міської ради, а також засідань постійних профільних комісій.

Відповідно до ст. 25 Регламенту усі проекти рішень міської ради попередньо розглядаються на засіданні виконавчого комітету міської ради в порядку, встановленому Регламентом.

Згідно зі ст. 26 Регламенту підготовку проектів рішень, що вносяться на розгляд ради, організовує автор проекту за дорученням міського голови. Проект рішення проходить опрацювання (збір погоджувальних підписів (візи).

Відповідно до п. 5 ст. 3 Регламенту проекти рішень, що готуються до розгляду радою, оприлюднюються на офіційному веб-порталі ради не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

У зв`язку з вищевикладеним представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

22 травня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що клопотання, пов`язані із регулюванням земельних відносин, розглядаються виключно на пленарних засіданнях.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

08 серпня 2019 року ОСОБА_1 - позивач звернувся до голови Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

До клопотання позивач додав:

рішення міськради №746 від 26.08.92 р.;

наказ №100 від 8.04.93 р. та додаток до нього;

паспорта громадянина України;

довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;

план земельної ділянки (картографічний документ) складений в масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів та написів, що містять графічне зображення земельної ділянки із зазначенням місця розташування її меж. контурів об`єктів нерухомого майна розташованих на земельній ділянці.

Листом від 27.11.2019 р. № 14/7-962 «Про розгляд звернення» відповідач повідомив, що позивач не додав до клопотання правовстановлюючих документів на нерухоме майно, документів що посвідчують факт проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна, що унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За вказаних обставин Дніпровська міська рада є саме тим органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність громадянам у відповідності до вимог частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями118,122,123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Таким чином, Дніпровська міська рада повинна прийняти рішення по клопотанню позивача виключно на пленарному засіданні Дніпровської міської ради, що не було зроблено.

Лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року № 36/3651 «Про розгляд звернення» не є рішенням Дніпровської міської ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

В той же час, як зазначалось вище, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок, зокрема клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо, оскільки останні є частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок.

Як встановлено судом, відповідач не виніс жодного рішення стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, відповідачем допущено порушення місячного строку розгляду клопотання позивача.

Разом з тим, слід зазначити, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про звільнення відповідної ради від обов`язку розглянути питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17.

Аналіз положень абзацу 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.

Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 року по справі № 509/4156/15-а.

Враховуючи відсутність рішення Дніпровської міської ради з приводу клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували поважність причин та умов порушення вказаного вище строку розгляду клопотання позивача.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 08.08.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Зобов`язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання від 08.08.2019 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник