Рішення № 9028331, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/71903.03.10

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАМІ»ЛТД про стягнення 1332,87 грн. за участю представників позивача –Замніуса А.Ю, довіреність № 01-62юр/6305 від 11.08.2009 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року Акціонерна компанія «Харківобленерго»звернулась до господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАМІ»ЛТД про стягнення 1332,87 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2009 року порушено провадження у справі.

Господарським судом Київської області встановлено, що місцезнаходженням відповідача є місто Київ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2009 року справа № 17/158-09 передана за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.12.2009 року прийнято справу № 17/158-09 до провадження, присвоєно їй № 52/719 та призначено до розгляду на 23.12.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання 03.03.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною компанією «Харківобленерго»(постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерамі»ЛТД (споживач) 28.12.2004 року укладено договір на постачання електричної енергії № 2-3746, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2009 р. у справі 08/59-09 за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАМІ»ЛТД про стягнення 8527,96 грн. встановлено факт існування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАМІ»ЛТД перед Акціонерною компанією «Харківобленерго»заборгованості за спожиту електричну енергію за договором на постачання електричної енергії № 2-3746 від 28.12.2004р. в період з січня 2009р. по лютий 2009р. станом на 01.03.2009р. у розмірі 8 084,69 грн., та стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАМІ»ЛТД на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго»вартість електричної енергії в сумі 8084,69 грн.

10.06.2009 р. господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 08/59-09.

Однак, на момент звернення позивача до суду рішення господарського суду Харківської області не виконано, доказів перерахування позивачу 8084,69 грн. заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договром, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 121,44 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних сум є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 315,15 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивачем у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання з оплати отриманого товару нараховано 826,53 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Державне мито у сумі 96,70 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 223,73 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерамі»ЛТД (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 101, код 00151236) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго»(61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код 00131954) 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 53 коп. пені, 315 (триста п’ятнадцять) грн. 15 коп. інфляційної складової боргу, 121 (сто двадцять одну) грн. 44 коп. 3% річних, 96 (дев’яносто шість) грн. 70 коп. державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.Чебикіна