Рішення № 9028312, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/803.03.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київгаз»

До відповідачаКиївської міської клінічної лікарні № 6

Простягнення 15203,58 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЧорній М.С. (за дов.)

Від відповідачаСорокопуд О.П. (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Київгаз»до Київської міської клінічної лікарні № 6 про стягнення заборгованості в сумі 59403,58 грн. за договором на поставку природного газу та надання послуг з його транспортування бюджетним споживачам від 31.12.2008 р. № 211092, з яких 54225,59 грн. –основний борг, 521,86 грн. –інфляційні збитки, 169,90 грн. –три проценти річних, 2067,14 грн. –пеня, 2419,09 грн. –штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 р. порушено провадження у справі № 17/8 та призначено її до розгляду на 08.02.2010 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 р. розгляд справи відкладався на 22.02.2010 р., у зв’язку неявкою відповідача по справі.

У судовому засіданні 22.02.2010 р. представник позивача подав заяву, в якій уточнив позовні вимоги, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем боргу та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15203,58 грн. З урахуванням вказаної заяви предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача 10025,59 грн. боргу, 521,86 грн., інфляційних збитків, 169,90 грн. трьох процентів річних, 2067,14 грн. пені, 2419,09 грн. штрафу.

          У судовому засіданні 22.02.2010 р. оголошено перерву до 03.03.2010 р..

У відзиві на позовну заяву відповідач наявність боргу не заперечив та зазначив, що заборгованість виникла внаслідок відсутності фінансування з місцевого бюджету.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31.12.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Київгаз»(далі - ВАТ «Київгаз») та Київською міською клінічною лікарнею № 6 (споживачем) було укладено договір № 211092 на поставку природного газу та надання послуг з його транспортування бюджетним споживачам (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) ВАТ «Київгаз»зобов’язується поставити природний газ, а також виконати послуги з його транспортування розподільними газопроводами від ГРС магістрального газопроводу до ГРП споживача, а споживач зобов’язується прийняти і оплатити вартість газу та послуги з його транспортування в обсягах, зазначених в Договорі.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що обсяги природного газу, вказані в пункті 1.1. Договору можуть змінюватись і мають визначатись в межах коштів, передбачених бюджетом.

Кількість поданого споживачу природного газу визначається за показниками встановленого у споживача комерційного вузла обліку, похибка вимірювання якого відображена у свідоцтві про метеорологічну атестацію, повинна бути в межах встановлених «Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання». За рахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр газу при температурі 20 град. С, тиску 101,325 кПа/760 мм рт. ст. і вологості рівній нулю. До розрахунку приймаються вимірювання обсягу спожитого газу в діапазоні виміру лічильника від Qmin до Qmax (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.15. Договору визначено, що кількість поданого споживачу газу оформлюється за станом на останній календарний день місяця двостороннім актом встановленої форми по одному примірнику для кожної сторони. Цей акт є основою для проведення розрахунків за газ та послуги ї його транспортування між сторонами.

Згідно з п. 5.1 Договору загальна ціна за 1000 м. куб. газу за цим договором становить 1670,7498 грн., крім того ПДВ 334,1500 грн., разом з ПДВ 2004,8998 грн.

Вартість послуг за місяць визначається обсягами газу, протранспортованого у даному місяці, помноженому на ціну за послуги. Загальна сукупна вартість послуг за договором складається з сум вартості місячних обсягів усіх послуг з газопостачання (п. 5.3 Договору).

          Відповідно до п. 6.1 Договору оплата вартості газу та послуг з його транспортування проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку: перший платіж споживач здійснює до 15 числа поточного місяця, у розмірі 100% вартості газу та послуг з його транспортування, передбачених договором на місяць поставки газу; остаточний розрахунок здійснюється протягом п’яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених ВАТ «Київгаз»послуг за звітній місяць.

До вказаного Договору сторони уклали додатки № 1 - № 3, в яких зазначені адреси пунктів споживання природного газу та форма ведення журналу обліку природного газу.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі та поставив відповідачу природний газ в обсягах передбачених Договором, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами за вересень, жовтень та листопад 2009 р. на загальну суму 55581, 31 грн.

Кількість та вартість наданих послуг та поставленого природного газу, зазначених позивачем, відповідачем не заперечувалась.

          Відповідач належним чином умови Договору не виконав. Вартість природного газу та послуг з його транспортування оплатив частково в сумі 45555,72 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 10025,59 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Отже, вимога про сплату боргу в сумі 10025,59 грн. є обґрунтованою.

Крім того, статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 521,86 грн. за жовтень –грудень 2009 р., три проценти річних становлять 169,90 грн. за період з 06.10.2009 р. по 15.12.2009 р..

Суд приймає розрахунок заборгованості, інфляційних та трьох процентів річних наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.3 Договору в разі не оплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, споживач сплачує на користь ВАТ «Київгаз», крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Отже, позовні вимоги про стягнення 2067,14 грн. пені за період прострочення оплати за період з 06.10.2009 р. по 06.12.2009 р. та 2419,09 грн. штрафу за листопад - грудень 2009 р. є законними та обґрунтованими.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України визначено, що після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 36 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Згідно з приписами частин п'ятої та шостої статті 51 Бюджетного кодексу України: розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями; витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Отже, враховуючи те, що відносини, що виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем договору та природного газу згідно актів прийняття послуг у нього виникли безумовні зобов’язання виконання умов договору та оплати природного газу, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача, який є бюджетною установою, від виконання своїх зобов’язань в зв’язку з відсутністю фінансування.

Судові витрати зі зменшених позивачем у відповідній заяві вимог згідно з положеннями законодавства підлягають покладенню на позивача.

У той же час, враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на останнього. Зокрема, зі сторони підлягає стягненню 594,04 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 6 (03680, м. Київ, проспект Камарова, 3, рахунки 35415001001353, 35425002001353 у ГУДКУ м. Києві, МФО 820019, код 25680355) на користь відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, рахунок 26030302253 в філії ГУ по м. Києву і області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код 03346331) 10547,45 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 169,90 грн. трьох процентів річних, 2067,14 грн. пені, 2419,09 грн. штрафу, 594,04 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 04.02.2010 р.