Вирок № 9027965, 06.10.2008, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 1-711/2008 p. ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" жовтня 2008 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Камбулова Д.Г.

при секретарі - Рибаковій Т.В.

за участю прокурора - Будник О.М.

за участю захисника - ОСОБА_1

за участю потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

Чернел івського В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Чорнобай, Черкаської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 06.12.2007 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ст. 187 ч.2 КК України до п'яти років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.4. 121 ч.1 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Чорнобай, Черкаської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 01.10.2007 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ст. 185 ч. 1 КК України до одного року позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця смт. Чорнобай, Черкаської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2008 року близько 01 години, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 11-А, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб. Перебуваючи за вищевказаною адресою в той же час, ОСОБА_4 групою осіб з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та невстановленою досудовим слідством особою, вийшов з власного автомобіля та направився в сторону ОСОБА_7, ОСОБА_3 , ОСОБА_8, ОСОБА_2 , що перебували поблизу приміщення боксу автомийки, що знаходиться за вищевказаною адресою. Діючи спільно, групою осіб з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та невстановленою досудовим слідством особою, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з хуліганських мотивів, умисно, з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, почали безпричинно наносити удари дерев'яною битою, яку заздалегідь приготували для нанесення тілесних ушкоджень, по тілу потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_3 , ОСОБА_8, нанісши при цьому останнім тілесні ушкодження.

Крім того, 08.07.2008 року близько 01 години, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. . Лугова, 11-А, ОСОБА_6 групою осіб з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленою досудовим слідством особою, вийшов з автомобіля ОСОБА_4 та направився в сторону потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_3 , ОСОБА_8, ОСОБА_2 , що перебували поблизу приміщення боксу автомийки, що знаходиться за вищевказаною адресою. Діючи спільно,

групою осіб з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та невстановленою досудовим слідством особою, ОСОБА_6, з хуліганських мотивів, умисно, з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, почав безпричинно наносити удари руками по тілу потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_3 , ОСОБА_8, нанісши при цьому останнім тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №612/И від 01.08.2008 року при судово-медичному освідуванні ОСОБА_8 та при вивченні медичних документів на його ім'я встановлено, що в нього мали місце наступні тілесні ушкодження: забійна рана в лобній області зліва, садни в проекції лівої реберної дуги і в правій підлопаточній області, кровопідтік на лівому передпліччі. Вказані ушкодження спричиненні тупим предметом (предметами), могли утворитися 08.07.2008 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я (більше 6, але менше 21 дня), згідно з п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Згідно висновку судово-медичної експертизи №613/И від 29.08.2008 року при судово-медичному освідуванні ОСОБА_3 , 1984 р.н., виявлені наступні тілесні ушкодження: на повіках правого ока 1 синець овальної форми розміром 3, 2x4, 5 см фіолетового кольору з зеленуватим забарвленням по периферії. В скроневій ділянці справа виявлено садно овальної форми розміром 0, 9x1, 5 см, поверхня якого вкрита буруватою кірочкою, яка розташована вище рівня неушкодженої шкіри. В лопатковій ділянці зліва, косо вертикально, виявлено синець овально-подовженої форми розміром 12, 7x3, 5 см, зеленувато-жовтого кольору з фіолетовими включеннями на всьому протязі. В центрі синця - ділянка незміненої шкіри овально-подовженої форми розміром 1x2, 1 см, по морфологічним особливостям подібне вищенаведеному. На передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу на фоні припухлості м'яких тканин виявлено синець овальної форми розміром 6, 5x10, 3 см, по забарвленню подібний вищенаведеному. Ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предмета (предметів), могли утворитися при обставинах вказаних ОСОБА_3 при його судово-медичному освідуванні - нанесення ударів битою по лівій нозі, в ділянку лівої лопатки, садно на задній поверхні лівого ліктьового суглобу могло утворитися при падінні на асфальт, тілесні ушкодження на інших ділянках могли утворитися при нанесенні ударів ногами, битою, по давності утворення можуть відповідати терміну 07-08.07.2008 року і кожне з них відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Крім того, 08.07.2008 року близько 01 години, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. . Лугова, 11-А, ОСОБА_4, продовжуючи хуліганські дії, направився за потерпілим ОСОБА_2 , який біг в сторону боксу автомийки за вищевказаною адресою. ОСОБА_2 , обороняючись, застосував балон із сльозогінним газом. Забігши в приміщення даної автомийки, ОСОБА_2 , спотикнувшись впав до долу. ОСОБА_4, намагаючись припинити оборонні дії ОСОБА_2 , тримаючи в руках дерев'яну биту підбіг до останнього, що лежав на підлозі боксу та умисно почав наносити удари дерев'яною битою по голові ОСОБА_2 , в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1173/Е від 29.08.2008 року при вивченні медичної документації на ім'я ОСОБА_2, 1983 р.н., встановлено, що при госпіталізації його в інститут нейрохірургії 08.07.2008 року у нього мали місце наступні тілесні ушкодження: важка черепно-мозкова травма проникаючого характеру справа - забійна рана правої лобно- тім'яної ділянки, уламковий вдавлений перелом лобної та тім'яної кісток справа, гострі епідуральні і субдуральні гематоми правої тьмяно-лобної області, непроникаючого зліва -уламковий перелом тімяної і скроневої кісток зліва, гостра епідуральна гематома лівої лобно-тімяно-скроневої ділянки, пневмоцефалія (наявність повітря в порожнині черепу), забій головного мозку (лобної ділянки), чисельні синці волосистої частини голови (точна кількість та локалізація не вказані); синці повік обох очей, крововиливи під конюктиву обох очей. Характер, локалізація та морфологічні особливості даних ушкоджень, з урахуванням часових даних зазначених в наданій медичній документації, обставини справи свідчать про те, що вони утворилися від дії тупого (тупих) предмета (предметів), утворилися 08.07.2008 року до 01.26 і відносяться до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Ушкодження не відобразили в собі індивідуальних особливостей травмую чого предмету, могли утворитися при нанесенні ударів битою, цілою скляною пляшкою, ногами або іншим (ми) тупим (ми) предметом (ми). Діагноз: «Забій шийного відділу хребта» встановлено на основі суб'єктивних даних, не підтверджено об'єктивно (відсутність опису стану м'яких тканин шиї) і згідно п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 від 17.01.1995 р. МОЗ України не враховувався при визначенні наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.4, 121 ч.1 КК України, визнав повністю, повністю підтвердив обставини

вчинених ним злочину. Кається у вчиненому, просить вибачення у потерпілих, визнає в повному обсязі заявлені позови. Запевняє суд про недопущення подібного, просить призначити покарання, не в максимальних межах, передбачених санкціями ст. ст. 296 ч.4, 121 ч.1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Кається у вчиненому, визнає заявлені цивільні позови в повному обсязі. Просить вибачення у потерпілих, запевняє суд про недопущення подібного, просить призначити покарання, не в максимальних межах, передбачених санкцією ст. 296 ч.4 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Кається у вчиненому, повністю визнає цивільні позови. Запевняє суд про недопущення подібного, просить призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_2 повністю підтвердив обставини вчинених підсудними злочинів. Просить призначити покарання відносно ОСОБА_4 в максимальних межах, передбачених санкціями статей КК. Просить суд задовольнити в повному обсязі заявлений ним цивільний позов, яким стягнути солідарно з підсудних 3928 грн. 49 коп.3авданої матеріальної шкоди, 300 грн. -витрати за надання юридичної допомоги та 500 000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 повністю підтвердили обставини вчинених підсудними злочинів, та попросили суд обрати відносно них покарання в межах санкцій статей КК України.

Враховуючи те, що підсудні та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (кожного) у судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ст. 296 ч.4 КК України тому що він вчинив навмисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому групою осіб, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень.

Крім того, дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ст. 121 ч.1 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

Дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ст. 296 ч.4 КК України тому що він вчинив навмисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому групою осіб, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_6 повинні бути кваліфіковані за ст. 296 ч.2 КК України тому що він вчинив навмисні дії, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Пом'якшувальною обставиною, згідно ст. 66 КК України, суд визнає те, що підсудний щиро розкаявся. Обтяжуючою обставиною, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Крім того судом також враховуються відношення підсудного до вчиненого, характеристика підсудного з місця проживання, його сімейний стан, а також те, що він вчинив злочин в період випробування, встановленого судом за вчинення умисного злочину проти власності.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання в межах санкцій ст. ст. 121 ч.1, 296 ч.4 КК України, а саме у виді позбавлення волі, вважає, що його перевиховання та виправлення не можливо без ізоляції від суспільства, і не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст. 69 чи 75 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

вчинених ним злочину. Кається у вчиненому, просить вибачення у потерпілих, визнає в повному обсязі заявлені позови. Запевняє суд про недопущення подібного, просить призначити покарання, не в максимальних межах, передбачених санкціями ст. ст. 296 ч.4, 121 ч.1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Кається у вчиненому, визнає заявлені цивільні позови в повному обсязі. Просить вибачення у потерпілих, запевняє суд про недопущення подібного, просить призначити покарання, не в максимальних межах, передбачених санкцією ст. 296 ч.4 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Кається у вчиненому, повністю визнає цивільні позови. Запевняє суд про недопущення подібного, просить призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_2 повністю підтвердив обставини вчинених підсудними злочинів. Просить призначити покарання відносно ОСОБА_4 в максимальних межах, передбачених санкціями статей КК. Просить суд задовольнити в повному обсязі заявлений ним цивільний позов, яким стягнути солідарно з підсудних 3928 грн. 49 коп.3авданої матеріальної шкоди, 300 грн. -витрати за надання юридичної допомоги та 500 000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 повністю підтвердили обставини вчинених підсудними злочинів, та попросили суд обрати відносно них покарання в межах санкцій статей КК України.

Враховуючи те, що підсудні та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (кожного) у судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ст. 296 ч.4 КК України тому що він вчинив навмисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому групою осіб, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень.

Крім того, дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ст. 121 ч.1 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

Дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ст. 296 ч.4 КК України тому що він вчинив навмисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), вчиненому групою осіб, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_6 повинні бути кваліфіковані за ст. 296 ч.2 КК України тому що він вчинив навмисні дії, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшувальною обставиною, згідно ст. 66 КК України, суд визнає те, що підсудний щиро розкаявся.

Обтяжуючою обставиною, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Крім того судом також враховуються відношення підсудного до вчиненого, характеристика підсудного з місця проживання, його сімейний стан, а також те, що він вчинив злочин в період випробування, встановленого судом за вчинення умисного злочину проти власності.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання в межах санкцій ст. ст. 121 ч.1, 296 ч.4 КК України, а саме у виді позбавлення волі, вважає, що його перевиховання та виправлення не можливо без ізоляції від суспільства, і не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст. 69 чи 75 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Пом'якшувальною обставиною, згідно ст. 66 КК України, суд визнає те, що підсудний щиро розкаявся.

Обтяжуючою обставиною, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Крім того судом також враховуються відношення підсудного до вчиненого, його характеристика з місця проживання, а також те, що він вчинив злочин в період випробування, встановленого судом за вчинення умисного злочину проти власності.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 покарання в межах санкції ст. 296 ч.4 КК України, а саме у виді позбавлення волі, вважає, що його перевиховання та виправлення не можливо без ізоляції від суспільства, і не знаходить підстав для призначення ОСОБА_5 покарання з застосуванням ст. 69 чи 75 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшувальною обставиною, згідно ст. 66 КК України, суд визнає те, що підсудний щиро розкаявся.

Обтяжуючих обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім того судом також враховуються відношення підсудного до вчиненого, характеристика підсудного з місця проживання, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину середньої тяжкості.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання в межах санкції ст. 296 ч.2 КК України, а саме у виді обмеження волі, але вважає, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, і вважає за доцільне призначити ОСОБА_6 покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Потерпілим ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов про стягнення на його користь в солідарному порядку з підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 3928 грн. 49 коп завданої матеріальної шкоди, 300 грн.- витрат за надання юридичної допомоги та 500 000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Вирішуючи питання про задоволення вимог потерпілого в частині стягнення на його користь матеріальної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1166, 1190 ЦК України, та на основі всебічного, повного та об»єктивного дослідження обставин справи, з»ясувавши характер та розмір матеріальної шкоди, завданої злочином, наявність причинного зв»язку між вчиненим і шкодою, що настала, оцінюючи надані по справі докази, суд вважає, що цивільний позов з цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення на користь потерпілого ОСОБА_2 завданої моральної шкоди суд виходить з вимог ст. 1167, 1168, 1190 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілому моральних страждань, враховуючи ступінь вини відповідачів та інших обставин, зокрема характер та тривалість страждань позивача, стан здоров»я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, суд вважає за необхідне задовольнити позов потерпілого в повному обсязі, який підлягає відшкодуванню в солідарному порядку з підсудних.

На підставі ст. 1206 ЦК України, цивільний позов прокуратури Оболонського району м. Києва, заявлений в інтересах державної установи «Інституту нейрохірургії ім. академіка А.П. Романова АМН України» про стягнення з ОСОБА_4 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 2040 грн., як підтверджений матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі.

На підставі ст. 291 КПК України цивільний позов ОСОБА_7 залишити без розгляду. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.4, 121 ч.1 КК України і призначити йому покарання:

за ст. 296 ч.4 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ст. 121 ч.1 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України, ОСОБА_4 визначити покарання за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, ОСОБА_4 шляхом часткового складання покарання за цим вироком та невідбутої частини покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.12.2007 року остаточну міру покарання визначити у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 08.07.2008 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 296 ч.4 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_5 шляхом часткового складання покарання за цим вироком та невідбутої частини покарання за вироком Броварського міськрайоного суду Київської області від 01.10.2007 року остаточну міру покарання визначити у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 18.07.2008 року.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 296 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 3928 (три тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 49 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, 300 (триста) грн. - за надання юридичної допомоги, 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а всього стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 504 228 (п'ятсот чотири тисячі двісті двадцять вісім) гривень 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь державної установи «Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Романова АМН України» в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 2040 (дві тисячі сорок) грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок лікувальної установи (р\рахунок 35225011000051 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 02011930). (а.с. 251).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді взяття під варту до набуття вироком чинності - залишити без змін, утримуючи його в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань до набуття вироком чинності змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - в той же строк з моменту отримання копії вироку.