Ухвала суду № 90277250, 06.07.2020, Оболонський районний суд міста Києва

06.07.2020 Справа № 756/9617/19

Унікальний № 756/9617/19

Порядковий № 1-о/756/3/20

У Х В А Л А

06 липня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шестаковської Л.П.,

суддів - Луценка О.М., Шевчука А.В.,

за участю секретаря - Пишковича М.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.09.2011 у справі № 1-50/2011,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Сімонова Я.Г., Вжешневської М.В.,

заявника - ОСОБА_1 ,

захисника - Юхименко Р.І.,

в с т а н о в и в:

14.05.2020 заявник ОСОБА_1 вдруге подав до канцелярії суду заяву про відвід прокурора Офісу Генерального прокурора України Сімонова Я.Г., яка ґрунтується на обставинах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК у тій частині, яка передбачає, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо (...) існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Зокрема, у заяві про відвід прокурора заявник стверджує, що прокурор Я.Г.Сімонов є повністю упередженим в результатах розгляду поданої заявником заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставини у кримінальній справі № 1-50/2011, а докази упередженості викладені заявником у його заяві про вчинення кримінального порушення, яку він подав в ТУ ДБР, розташоване у м. Києві. У даному випадку заявник веде мову про те, що відносно нього були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України Генеральним прокурором України Медведьком О.І., заступниками Генерального прокурора України Пшонкою В.П. та Щоткіним В.І., прокурорами ГПУ Лобачем В.П. та Сімоновим Я.Г., слідчим ГПУ Личиком С.Я. Щодо прокурора Сімонова Я.Г. то заявником вказано, що останній необґрунтовано підтримував його обвинувачення в суді першої та апеляційної інстанції, що призвело до його незаконного засудження за ч. 2 ст. 383 КК України.Заявник звертає увагу при цьому і на те, що в касаційній інстанції Я.Г. Сімонов не брав участь в судових засіданнях, не переконував суддів у його винуватості за ч. 2 ст. 383 КК України, тому суд касаційної інстанції і скасував попередні судові рішення в частині засудження його за ч. 2 ст. 383 КК України та закрив провадженням справу у цій частині висунутого йому обвинувачення. На думку заявника, саме така обставина прокурора Я.Г. Сімонова робить об`єктивно упередженим при розгляді цієї ж справи за нововиявленими обставинами.

Крім цього, заявник у заяві про відвід прокурора стверджує, що прокурор Я.Г. Сімонов, користуючись особливою прихильністю судової колегії, яка розглядає дану справу, бере участь в засіданнях Оболонського районного суду м. Києва з вересня 2019 року без належних на те повноважень, оскільки відсутня постанова керівника ГПУ, чи Офісу Генерального прокурора України про призначення групи прокурорів в кримінальній справі (унікальний номер судової справи № 756/9617/19). ОСОБА_1 вважає, що така постанова є обов`язковою, виходячи з положень ч.ч. 1, 2 ст. 37, ч.ч. 1, 3, 6 ст. 110 КПК України, так як нею надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) повноваження у кримінальній справі, передбачені ст. 36 КПК України, та з цього приводу в Україні існує стабільна судова практика, сформована Верховним Судом у 2019-2020 роках при розгляді конкретних справ. До того ж, вказує ОСОБА_1 у заяві про відвід, інкриміновані йому кримінальні правопорушення мали місце у 2008 році, а тому відомості про них об`єктивно не вносились в ЄРДР, так як саме Положення про порядок ведення ЄРДР було затверджено Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року.

На думку заявника ОСОБА_1 відсутність відомостей в ЄРДР про кримінальні правопорушення за 2008 рік, по яких вирок вступив в законну силу 30.03.2012 року, не може бути підставою відмови у винесенні керівником прокуратури постанови про визначення групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні за нововиявленими обставинами, яке знаходиться на розгляді суду. ОСОБА_1 стверджує, що лист прокурора будь-якого рівня про створення групи прокурорів у кримінальному провадженні не є процесуальним рішенням уповноваженої законом службової особи прокуратури, а тому не може бути підставою для тучасті прокурора в судових засіданнях. Безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_1 свою письмову заяву про відвід прокурора підтримав покликаючись на те, що незабаром будуть внесені відомості в ЄРДР про вчинення щодо нього злочинів слідчим та прокурорами, у тому числі і Сімоновим Я.Г. , який приймав участь у приховуванні в суді штучно створених доказів, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала його вину при ухваленні вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.09.2011 у справі № 1-50/2011. За таких умов ОСОБА_4 стверджує про наявність у прокурора Сімонова Я.Г. реального конфлікту інтересів (приватного та службового).

Заяву про відвід прокурора Сімонова Я.Г. підтримала адвокат Юхименко Р.І. з тих же самих підстав.

Прокурор Сімонов Я.Г. вважає заяву про його відвід безпідставною та такою, що підлягає залишенню без задоволення, навівши свої обґрунтування. Позицію прокурора Сімонова Я.Г. підтримала прокурор Вжешневська М.В.

Колегія суддів вислухавши сторони, вивчивши заяву про відвід, дійшла до висновку, що відвід є безпідставним і не може підлягати задоволенню. Виходячи із наступного.

Колегії суддів не надано доказів внесення відомостей в ЄРДР щодо прокурора Сімонова Я.Г. про вчинення ним злочинів, наведених ОСОБА_1 у заяві про відвід прокурора. Крім того, належним засобом доказування наявності вчинених прокурором злочинів, в результаті яких було ухвалено вирок, що має переглядатися, з огляду на встановлення кримінальної відповідальності за зазначені ОСОБА_1 діяння, колегія суддів вважає лише процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти. У даному випадку колегія суддів керується засадами, визначеними у ст. 17 КПК та в ст. 62 Конституції України.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 37, ч. ч. 1, 3, 6 ст. 110 КПК, постанова про призначення прокурора, якою конкретному прокурору (групі прокурорів) надаються повноваження, передбачені ст. 36 КПК у кримінальному провадженні, є обов`язковою, як і підписання відповідною особою, що її винесла, у тому випадку, коли мова йде про наділення прокурора повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням з повноваженнями, передбаченими ст. 36 КПК.

Діючим КПК не передбачено та не врегульовано питання щодо обов`язкового винесення постанови про створення групи прокурорів або про призначення прокурора у разі відкриття судового провадження про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, який набрав законної сили або навіть який вже виконано у повному обсязі, оскільки у даному випадку не реєструються в ЄРДР відомості про нове кримінальне провадження, не здійснюється досудове розслідування та, відповідно, не здійснюється і процесуальне керівництво.

Приватного інтересу у даному судовому провадженні у прокурора Сімонова Я.Г., який підтримував державне обвинувачення в суді близько 8-9 років назад, колегія суддів не знаходить, як не вбачає і реального конфлікту його інтересів у даному судовому провадженні.

Перегляд судових рішень судів першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку та можливе подальше їх скасування або їх зміна лише свідчить про реалізацію принципу змагальність кримінального процесу, як одного із засадничих.

Дійсно, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Проте в обґрунтованості наявних у заявника сумнівів, останній колегію суддів не переконав.

Ураховуючи викладене, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 77, ч. 4 ст. 80 КПК, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід прокурора Сімонова Яніса Георгійовича - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Л.П.Шестаковська О.М. Луценко А.В. Шевчук