Рішення № 9027677, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/10931.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохаус Київ»

до                    Головного територіального відділення СМАП Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень

про                    стягнення 5910,57грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –Мацько І.М.

від відповідача –Пацалюк А.В.

У судовому засіданні 31.03.2010 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автохаус Київ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Головного територіального відділення СМАП Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень на користь Позивача 5910,57 грн. (5783,66грн.-основного боргу, 104,10грн.-індексу інфляції, 22,81грн.-3% річних) заборгованості.

Позовну заяву 12.03.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/109.

У судовому засіданні, що відбулося 31.03.2010 року Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги у розмірі 5910,57 визнає у повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2009 року згідно з актом виконаних робіт №Н 4078177 Позивач виконав технічне обслуговування транспортного засобу Passat B6 VW PKW (далі –Автомобіль), який належить Відповідачу, державний реєстраційний номер АА 8501 НО на загальну суму 5783,66грн.

Автомобіль з ремонту був отриманий представником Відповідача Мисюком В.В., згідно з довіреністю: серія НБЖ №110185 від 07.04.2009 року (копія наявна у матеріалах справи).

Відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості отриманих послуг не виконав у повному обсязі,таким чином у нього виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 5783,66грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, враховуючи викладене, стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 5783,66грн. вважається судом обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з Відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним у заяві про уточнення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 104,10 грн. інфляційних нарахувань та 22,81 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 5783,66грн.-основного боргу, 22,81грн.- 3% річних та 104,10грн –індексу інфляції визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохаус Київ»

задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного територіального відділення СМАП Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»(03083, м. Київ, пр.-т Науки,57, код ЄДРПОУ 34714333, р/р 26002326522001 в філії Центрального РУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохаус Київ»(02098, м. Київ, вул.. Дніпровська набережна,16, код ЄДРПОУ 30778414, р/р 26007012820405 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313) 5783 (п»ять тисяч сімсот вісімдесят три)грн. 66коп. –основного боргу, 22 (двадцять дві)грн. 81коп. -3% річних, 104 (сто чотири)грн.10 коп. –індексу інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 01.04.2010