Рішення № 9027477, 30.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/10430.03.10 За позовомДержавного підприємства "Науково дослідний агрокомбінат "Пуща - Водиця" До

третя особа

про Київської міської ради

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адмінстарції)

визнання незаконним та скасування рішення.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

від позивача

від відповідача

від третьої особи Лімонтова В.С. - представник

Тхорик С.М., Фрідман О.О. представники

Сторожук А.В. - представник Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.03.2010 оголошувалась перерва, у звязку з чим рішення приймається зазначеною датою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 14.06.2007 № 797/1458 "Про припинення Державному підприємству "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща Водиця" права користування земельними ділянками у Соломянському та Голосіївських районах міста Києва" .

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення не відповідає фактичним обставинам справи та винесено з порушенням ч. 2 ст. 19, ст. 84, ст. 95, ст. 141, ст. 193 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 59 Цивільного кодексу України, ст. 37 Цивільного кодексу УРСР, ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні", ст. 13 Закону України "Про планування і забудову територій", постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.20032 № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку", а тому має бути визнано незаконним.

Відповідач та третя особа проти задоволення позову заперечують та вказують на те, що спірне рішення прийнято відповідно до норм Земельного кодексу України та в межах повноважень відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

14.06.2007 відповідно до пункту "а" статті 141 Земельного кодексу України, статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Київради від 14.06.2007 N 796/1457 "Про затвердження детального плану території мікрорайону Жуляни в Солом'янському районі м. Києва" та враховуючи численні скарги громадян мікрорайону Жуляни щодо надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, Київська міська рада прийняла рішення № 797/1458, яким припинила державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" право користування земельними ділянками загальною площею 193,28 га, закріпленими за радгоспом "Совки" та колгоспом "Комуніст", у зв'язку з затвердженням детального плану території мікрорайону Жуляни (рішення Київради від 14.06.2007 N 796/1457), зокрема земельні ділянки загальною площею 61,65 га зарахувати до земель запасу житлової та громадської забудови (лист-згода від 18.11.2005 N 1085), а земельні ділянки загальною площею 131,63 га віднести до земель відповідної категорії.

Рішення Київської міської ради від 14.06.2007 № 797/1458 (спірне рішення) було опубліковано в газеті "Хрещатик" 29.09.2009.

Позивач вважає Рішення Київської міської ради від 14.06.2007 № 797/1458 таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та винесене поза межами компетенції відповідача.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно із п. 1.1. Статуту Державного підприємства "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща -Водиця", Агрокомбінат "Пуща - Водиця" перейменовано на Державне підприємство "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща -Водиця" наказом Міністерства аграрної політики від 25.04.2002 № 120, яке є правонаступником всіх прав і обов'язків державного підприємства агрокомбінату "Пуща - Водиця" до якого приєднані на права на правах структурного підрозділу, у звязку з реорганізацією, зокрема державне підприємство радгосп "Совки" відповідно до наказу Міністерства агропромислового комплексу України №193 від 13.05.1999. Відповідно до Акту приймання-передачі від 15.07.1999, затвердженого Заступником Міністра агропромислового комплексу України, радгосп "Совки" передав агрокомбінату "Пуща Водиця" основні та обігові фонди, грошові кошти, земельні ресурси та документи.

Відповідно до ст. 37 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року з послідуючими змінами і доповненнями), при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше непередбачене законом або постановою про реорганізацію. Вказане встановлено і статтею 34 Закону України «Про підприємства в Україні», який був чинний на той час.

Отже, зазначені норми матеріального права підтверджують правонаступництво позивача від радгоспу "Совки".

На підставі рішення загальних зборів колгоспу "Комуніст" від 09.04.1963 №2 та рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих від 13.04.1963 №86 до радгоспу „Совки" були передані майнові цінності, в тому числі земля, колгоспу „Комуніст". Загальнодержавна власність артілі "Комуніст" підтверджена Державним актом на вічне користування землею, виданим 25.02.1947 за №407928. Вказаний Державний акт на вічне користування землею є чинним і ніким не оспорений.

Водночас слід зазначити, що пунктом 6 Постанови Верховної Ради УРСР від 18 грудня 1990 "Про земельну реформу" було встановлено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 01 січня 2008 року оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається. Однак, 22 вересня 2005 року Конституційний Суд України, розглянувши конституційне подання групи народних депутатів України щодо конституційності зазначеної норми, визнав положення пункту 6 в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права користування власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) (Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005).

В зв'язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що земельні ділянки, якими користувався колгосп "Комуніст", а потім радгосп "Совки" перейшли в порядку правонаступництва до агрокомбінату "Пуща-Водиця", а потім до Державного підприємства "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща -Водиця".

За таких обставин, земельні ділянки загальною площею 193,28 га, право постійного користування, яких було припинено спірним рішенням, перебували у позивача у постійному користуванні, у звязку з реорганізацією радгоспу "Совки" та колгоспу "Комуніст"; позивач без обмеження у часі має право користуватись вказаними земельними ділянками та без переоформлення правовстановлюючого документа, який посвідчує право користування такими земельними ділянками.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002 № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

17.03.2003 позивач звернувся до Київської міської ради з проханням видати державний акт на право постійного користування земельними ділянками, які належать йому як правонаступнику державного підприємства радгоспу "Совки".

Проте, Київською міською радою не було видано позивачу державний акт на право користування земельними ділянками, у звязку з чим позивач звернувся до Господарського суду з позовом про визнання права постійного користування позивача на земельні ділянки в межах Святошинського, Соломянського та Голосіївського районів м. Києва загальною площею 248,91 га, в т.ч.: в Святошинському районі -23,19 га, Соломянському районі -217,93 га, Голосіївському районі -7,79 га.; зобовязати Київську міську раду видати рішення про оформлення позивачу права постійного користування вищевказаними земельними ділянками із зобовязанням Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації виготовити та зареєструвати документ, що посвідчує право користування земельними ділянками.

За результатами розгляду вказаної позовної заяви, Господарським судом міста Києва 02.04.2007 прийнята постанова у справі № 21/116-А, якою позов задоволено частково, а саме: зобовязано Київську міську раду видати Державному підприємству "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща -Водиця" державний акт на право постійного користування земельними ділянками для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та для ведення сільського господарства в межах Святошинського, Соломянського та Голосіївського районів м. Києва загальною площею 248,91 га, в т.ч.: в Святошинському районі -23,19 га, Соломянському районі -217,93 га, Голосіївському районі -7,79 га.; зобовязано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) виготовити та зареєструвати документ, що посвідчує право користування земельними ділянками (державний акт на право постійного користування земельними ділянками в межах Святошинського, Соломянського та Голосіївського районів м. Києва загальною площею 248,91 га, в т.ч.: в Святошинському районі -23,19 га, Соломянському районі -217,93 га, Голосіївському районі -7,79 га.; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права постійного користування Державного підприємства "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща -Водиця" на земельні ділянки в межах Святошинського, Соломянського та Голосіївського районів м. Києва загальною площею 248,91 га, в т.ч.: в Святошинському районі -23,19 га, Соломянському районі -217,93 га, Голосіївському районі -7,79 га.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2007 постанова Господарського суду міста Києва від 02.04.200.7 № 21/116-А скасовано в частині зобовязання Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів вчинити дії та прийнято нове рішення, яким в задоволення позовних вимог в цій частині відмовлено, в решті постанову Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2009 постанову Господарського суду м. Києві від 02.04.2007 в частині позовних вимог щодо зобовязання Київську міську раду та Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації вчинити відповідні дії та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2007 скасовано та ухвалено нове рішення, а саме: позов Державного підприємства "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща -Водиця" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів в частині зобовязання вчинити дії задовольнити частково; визнано незаконною бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду листа Державного підприємства "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща -Водиця" від 17.03.2003; зобовязано Київську міську раду в межах наданих повноважень розглянути та прийняти відповідне рішення по листу Державного підприємства "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща -Водиця" від 17.03.2003; відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо зобовязання вчинити дії відносно Головного управління земельних ресурсів; постанову суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи субєктний склад учасників процесу у справі № 21/116-А та у справі № 21/104, суд вважає, що факти, які встановлені під час розгляду справи № 21/116-А є обовязковими під час розгляду справи № 21/104.

Так, під час розгляду справи № 21/116-А, судами було встановлено, що позивач користується спірною земельною ділянкою тривалий час. 17.03.2003 позивач звернувся до Київського міського голови з листом видати Державний акт на право постійного користування земельними ділянками, які належать йому на як правонаступнику державного підприємства радгоспу "Совки". Заступник Київського міського голови та Голова постійної комісії з питань містобудування та землекористування листом від 24.03.2003 № 225-КР-7903/2 вищенаведене звернення позивача направили для доопрацювання в Головне управління земельних ресурсів Київської міської ради. На виконання договору № 1845 від 27.10.2003, укладеного між агрокомбінатом "Пуща -Водиця" і комунальним підприємством "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації земель" була підготовлена технічна документація по оформленню агрокомбінату "Пуща Водиця" права користування земельними ділянками в межах Святошинського, Соломянського та Голосіївського районів м. Києва. Вказаною технічною документацією, відповідно до ст. ст. 22,92 Земельного кодексу України передбачено оформити в постійне користування агрокомбінату "Пуща Водиця" земельні ділянки загальною площею 248,91 га за рахунок землі колгоспу "Совки" у Святошинському, Соломянському та Голосіївському районів. Листом від 21.01.2004 Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації повідомило агрокомбінат "Пуща - Водиця" про те, що після розроблення кадастрової справи підготує проект рішення та передасть його на розгляд до Київради. Головне управління земельних ресурсів листом від 18.11.2005 № 03/16/32465 гарантувало агрокомбінату "Пуща Водиця" терміново передати технічну документацію та проект рішення про оформлення права користування на землю на розгляд Київради при умові, що агрокомбінат "Пуща Водиця" надасть згоду на припинення права користування земельними ділянками площею 61,65 га. Агрокомбінат "Пуща Водиця" надав згоду на припинення права користування вищевказаною земельною ділянкою (лист від 18.11.2005 № 1085). Крім того, судами встановлено, що бездіяльність Київської міської ради стосовно не розгляду протягом тривалого часу листа звернення позивача від 17.03.2003, грубо порушує права та інтереси позивача.

На виконання постанови Вищого адміністративного суду України, Господарським судом міста Києва 02.04.2009 видано наказ у справі № 21/116-А.

Станом на день вирішення справи № 21/104, постанова Вищого господарського суду України від 12.02.2009 в частині розгляду та прийняття Київською міською радою, в межах повноважень, відповідного рішення по листу Державного підприємства "Науково дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща -Водиця" від 17.03.2003, не виконана; лист позивача від 17.03.2003, відповідачем не розглянутий. Київською міською радою не приймалось жодного рішення, за результатами розгляду листа - звернення позивача від 17.03.2003.

Оскільки, право постійного користування земельними ділянками, було припинено спірним рішенням відповідача у 2007 році, то до підстав припинення права постійного користування, слід застосовувати норми Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002 року.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є обєктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцію України.

Згідно з п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 9 Земельного кодексу України (далі в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) встановлює, що до повноважень Київської міської рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до положень ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як вбачається зі змісту спірного рішення, право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 193,28 га було припинено позивачу, у звязку з затвердженням детального плану території мікрорайону Жуляни та у звязку з добровільною відмовою позивача від права користування.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. (ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України).

Позивач не заперечує, факт добровільної відмови від права користування земельною ділянкою загальною площею 61,65 га (лист-згода від 18.11.2005 N 1085).

Таким чином, спірне рішення в частині припинення права постійного користування ділянкою загальною площею 61,65 га, є таким, що відповідає нормам ст. 141, ст. 142 Земельного кодексу України.

Крім земельних ділянок загальною площею 61,65 га позивачу також спірним рішенням було припинено право користування земельними ділянками загальною площею 131,63 га, у звязку з затвердженням детального плану території мікрорайону Жуляни (рішення Київради від 14.06.2007 N 796/1457).

Проте, суд не може погодитись з правомірністю рішення, в цій частині, оскільки зазначений у ст. 141 Земельного кодексу України, перелік підстав для припинення права постійного користування, є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані у наведеній статті, не можуть розглядатися як підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Так, позивач не надавав свою згоду щодо припинення його права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 131,63 га. Зазначена земельна ділянка не була вилучена у позивача в порядку передбаченому ст. 149 Земельного кодексу України. Відповідач у своєму спірному рішення, відзиві на позов, не посилається на порушення позивачем норм земельного законодавства щодо способу використання земельної ділянки, цільового призначення земельної ділянки, несплати земельного податку або на інше порушення. Також, відповідачем не надано жодних доказів того, що в результаті розгляду листа - звернення позивача від 17.03.2003 стосовно видачі Державного акту на право постійного користування земельними ділянками позивачу, як правонаступнику державного підприємства радгоспу "Совки", відповідачем було встановлено порушення користування (розпорядження) земельними ділянками з боку позивача, на які позивач просив видати державний акт.

Таким чином, спірне рішення в частині припинення права постійного користування позивачем земельної ділянки загальною площею 131,63 га, є таким, що не відповідає нормам Земельного кодексу України, які регулюють питання припинення права постійного користування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” визначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Відповідно до пункту 2 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що спірне рішення в частині припинення позивачу права постійного користування земельними ділянками загальною площею 131,63 га, не відповідає ст. 141, ст. 142, ст. 144, ст. 149 Земельного кодексу України, то і віднесення вказаних земельних ділянок до земель відповідної категорії, є також неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині припинення права позивача постійного користування земельними ділянками загальною площею 61,65 га у звязку з його добровільною відмовою, то спірне рішення в цій частині рішення відповідає п. а ст. 141 Земельного кодексу України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 14.06.2007 № 797/1458 "Про припинення державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" право користування земельними ділянками у Соломянському та Голосіївському районах міста Києва" в частині припинення державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" право користування земельними ділянками загальною площею 131,63 га та віднесення їх до земель відповідної категорії.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26, код 22883143) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (08131, Київська область, с. Софійська Борщагівка, вул. Леніна, 63, код 00849296) державне мито у розмірі 42,50 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Е.О. Шевченко