Рішення № 9027425, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/7322.02.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіейшн

Солюшн»

Про стягнення 4012896,90 грн.

Суддя Ковтун С А.

Представники сторін:

не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром»до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіейшн Солюшн»про стягнення 4012896,90 грн., з яких 3354266,06 грн. заборгованості, 63409,42 грн. трьох процентів річних, 137524,91 грн. інфляційної складової боргу, 457696,51 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов’язання за договором купівлі-продажу № 22-0218 від 18.02.2009 р..

Ухвалою суду від 18.01.2010 р. порушено провадження у справі № 6/73, розгляд останньої призначено на 22.02.2010 р..

У судове засідання представники сторін не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18.02.2009 р. між відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авіейшн Солюшн»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 22-0218 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору (з урахуванням додаткових угод № 1, № 2 та № 3) продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується оплатити та прийняти на умовах дійсного Договору продукцію (далі - Товар) в кількості по цінах і згідно показників якості зазначених у специфікаціях до Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору датою поставки Товару (партії Товару) вважається дата вказана на штемпелі з.д. накладної ст. Баси ПЗД або наказ-накладній на самовивіз Товару.

Відповідно до п. 3.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 04.03.2009 р.), покупець зобов'язаний здійснити оплату на поточний рахунок продавця в розмірі 100% вартості поставки в період до 24.03.2009 р..

У специфікаціях до Договору зазначено найменування товару, а саме: мінеральні добрива «Суперагро».

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 3 до Договору загальна вартість Договору становить 3354266,06 грн.

За період з 02.03.2009 р. по 09.04.2009 р. продавцем було відвантажено, а покупцем прийнято Товару на суму 3354266,06 грн., що підтверджується наказами-накладними та довіреностями, наданими в матеріали справи.

02.07.2009 р. позивач листом № 22-487 просив відповідача надати графік погашення дебіторської заборгованості в сумі 3354266,06 грн.

15.07.2009 р. відповідач листом № 01/15/07/09 визнав заборгованість в розмірі 3354266,06 грн. та просив відстрочити оплату до 31.12.2009 р..

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3354266,06 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню в сумі 3354266,06 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 5.1 Договору у разі прострочення платежів за Договором покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (яка діє на кінець прострочення) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Пункт 5.2 Договору передбачено, що за порушення покупцем зобов’язань, передбачених Договором, продавець застосовує до покупця оперативно-господарські санкції, передбачені ст. 236 Господарського кодексу України.

Згідно з розрахунком суду пеня, що підлягає стягненню з відповідача, становить 433292,49 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 24404,02 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком суду інфляційне збільшення суми боргу становить 140877,49 грн., у той час, як позивач просить стягнути 137524,91 грн.. Оскільки підстави для стягнення суми більшої, ніж зазначено у позовних вимогах, відсутні, інфляційна складова боргу, що підлягає стягненню, складає 137524,91 грн. (3491790,97 грн. сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції).

Три проценти річних підлягають стягненню в розмірі 63408,66 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 0,76 грн. судом відмовлено.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 3491790,97 грн., трьох процентів річних - 63408,66 грн., пені - 433292,49 грн., а разом - 3988492,12 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 24404,02 грн. пені та 0,76 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 25344,92 грн. державного мита та 234,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авіейшн Солюшн" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4 код 31606600) на користь відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) 3491790,97 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 63408,66 грн., пені в розмірі 433292,49 грн., 25344,92 грн. державного мита та 234,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 29.03.2010 р.