Рішення № 90272029, 06.07.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3654/20

Провадження №2/442/993/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Крамара О.В.

з участю секретаря судового засідання – Малик О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

17 червня 2020 року позивач, в особі представника ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC00000501186 від 01.07.2016 року у розмірі 23049,89 UAH та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.07.2016 року між АТ «А-БАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Невиконання відповідачем належним чином своїх зобов`язань, призвело до утворення заборгованості, в сумі 23049,89 грн, з яких: 11896,80 грн. - заборгованість за кредитом, 10753,09 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом, 400,00 – пеня.

18.06.2020 року направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку.

Ухвалою від 18.06.2020 року в зазначеній справі прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд призначено на 06.07.2020 року, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено дводенний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу дводенний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано. В судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у її відсутності, провівши заочний розгляд справи.

Згідно правил ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 01.07.2016 року між банком та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі чого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту банку. Зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитись з їх змінами на сайті банку.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.05.2020 становить 23049,89 грн. і складається із: 11896,80 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 10440,31 грн. – залишок заборгованості за тілом кредиту, 1456,49 грн. – залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений), 10753,09 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами, 456,36 грн. – залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість, 10296,73 грн. – залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість, 400 грн. – пеня.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Щодо умов договорів приєднання, які розробляються банком, Верховний Суду України у постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17 вказав на те, що дані умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У заяві позичальника від 01.04.2016 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01.07.2016, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» розміщеного на сайті https//a-bank ІНФОРМАЦІЯ_1 ua/terms як невід`ємні частини спірного договору.

Даний витяг з Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначає, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, розмір прострочених зобов`язань по кредиту та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до таких, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).

Верховний Суду України у вищевказаній постанові від 03.07.2019 року по справі №342/180/17 зробив висновок, що роздруківка позивача із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово могли змінювалися самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин (01.07.2016) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (17.06.2020), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України у справі №342/180/17 від 03.07.2019 року.

Крім цього, Верховним Судом України зазначено, що надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в а А-Банку не визнаються відповідачем, так як не містять її підпису, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 01.07.2016 року, шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Крім цього, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 01.07.2016 у вигляді анкети-заяви не містить строку повернення кредитних коштів, як і суми такої.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме: наявні правові підстави для повернення лише тіла кредиту в розмірі 11896,80 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

У відповідності до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення є один із основних засад цивільного судочинства.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 264, 280-281 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» 11896,80 гривень заборгованості за кредитним договором та 840 гривень 80 коп. судових витрат.

В решті позову – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського Апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», 49074, м. Дніпро вул. Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080, рахунок для погашення заборгованості №UA29090829000010, рахунок для відшкодування судових витрат № НОМЕР_1 МФО 307770.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1

Суддя Крамар О.В.