Ухвала суду № 90271618, 03.07.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.07.2020

Справа № 937/7024/19

Провадження № 1-кс/937/2640/20

2020 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: слідчого судді Дараган Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Данчук К.В.

за участю прокурора: Дем`янчук Ю.Є.

за участю захисника: адвоката Бєлки А.В.

за участю підозрюваної: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Бойкова О.П., погоджене першим заступником прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Шрамком А.В., у кримінальному провадженні № 42019081280000083 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 ..

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: наказом Міністерства освіти і науки України № 1062-к від 22 вересня 2008 року ОСОБА_2 призначена виконуючим обов`язки директора Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму з 30 вересня 2008 року до заміщення вакантної посади директора в установленому порядку. В подальшому, наказом Міністерства освіти і науки України № 1472-к від 25 грудня 2008 року ОСОБА_2 призначена на посаду директора Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму з 25 грудня 2008 року. Так, з 25 грудня 2008 року по теперішній час ОСОБА_2 постійно обіймає посаду директора навчального закладу, з урахуванням проведення у навчальному закладі відповідно до п. 5.5 Статуту, один раз на п`ять років конкурсу на посаду директора.

Крім того, 09 травня 2005 року між Мелітопольським державним промислово-економічним технікумом в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено контракт, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався до 06 лютого 2009 року, згідно з яким останню призначено на посаду старшого бухгалтера навчального закладу. Наказом директора Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму ОСОБА_2 № 64 від 06 лютого 2009 року ОСОБА_4 переведено на посаду головного бухгалтера навчального закладу, у зв`язку із чим між Мелітопольським державним промислово-економічним технікумом в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено новий контракт щодо призначення останньої на вказану посаду. 27 квітня 2011 року до контракту від 06 лютого 2009 року, укладеного між Мелітопольським державним промислово-економічним технікумом та головним бухгалтером технікуму ОСОБА_4 , укладено додаткову угоду, згідно якої у контракті назву «Мелітопольський державний промислово-економічний технікум» замінено на «ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж»». Так, ОСОБА_4 з 06 лютого 2009 року по теперішній час обіймає посаду головного бухгалтера ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж».

Крім того, наказом директора Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму ОСОБА_3 № 178-к від 17 квітня 2007 року ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора відділу кадрів технікуму. З 01 вересня 2014 року на підставі наказу ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» № 70-к від 29 серпня 2014 року ОСОБА_1 переведено на посаду старшого інспектора з кадрів навчального закладу, яку вона обіймала до 31 січня 2020 року (наказом директора ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» ОСОБА_2 № 06-к від 13 січня 2020 року ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням).

Так, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , працюючи у ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» (раніше – Мелітопольський державний промислово-економічний технікум) познайомилися між собою та внаслідок виконання своїх функціональних обов`язків у невстановлений досудовим розслідування час між ними склалися дружні, довірчі стосунки.

Так, в ході подальшого виконання директором ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» ОСОБА_2 своїх функціональних обов`язків, остання зрозуміла, що вона, будучи наділеною організаційно розпорядчими функціями є найвищою посадовою особою у навчальному закладі та має владні повноваження, які вона може як самостійно, так і віддаючи розпорядження підпорядкованим особам, використовувати у власних інтересах, всупереч інтересам служби. У зв`язку із вищевикладеним, приблизно у жовтні 2010 року у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на привласнення бюджетних грошових коштів, які перебували у розпорядженні ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», шліхом незаконного нарахування заробітної плати особам, яких можна фіктивно працевлаштувати до вказаного навчального закладу. Усвідомлюючи той факт, що хоча відповідно до п.п. 6 п. 5.4 Статуту, директор Коледжу, в межах наданих йому повноважень, приймає на роботу та звільняє з роботи працівників закладу, ОСОБА_2 вирішила, що з метою полегшення організації вчинення злочину, а також тривалої незаконної діяльності та зменшення ризиків викриття правоохоронними органами їй необхідно заручитися підтримкою інших працівників навчального закладу, що також наділені певними повноваженнями, які можливо використовувати з метою спрощення процедур фіктивного працевлаштування осіб та незаконного нарахування заробітної плати. Так, обдумавши усі організаційні питання незаконної діяльності, у ОСОБА_2 виник умисел на створення стійкого злочинного об`єднання осіб, які б попередньо зорганізувались для того, щоб одержувати неправомірну вигоду для себе та інших осіб, шляхом вчинення злочину, пов`язаного із привласненням бюджетних грошових коштів.

Реалізуючи вказаний умисел, приблизно у листопаді – грудні 2010 року, перебуваючи у приміщенні ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 19, ОСОБА_2 зібрала у своєму службовому кабінеті та залучила до реалізації свого злочинного умислу інших службових осіб ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», а саме: головного бухгалтера ОСОБА_4 та інспектора з кадрів ОСОБА_1 , з якими познайомилася заздалегідь, під час спільної праці у начальному закладі, внаслідок чого між ними склалися довірливі стосунки.

Після отримання згоди ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на участь у вчиненні злочину, ОСОБА_2 , приблизно протягом листопада – грудня 2010 року розробила злочинний план діяльності організованої групи, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повинні в інтересах організованої групи, підшукувати осіб та використовувати свої організаційно-розпорядчі повноваження для їх фіктивного працевлаштування до ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» й незаконного нарахування їм заробітної плати, з метою систематичного отримання незаконної матеріальної винагороди ОСОБА_2 та членами організованої групи. При цьому, ОСОБА_2 повідомила кожній із залучених нею осіб єдиний план злочинної діяльності групи, отримавши від кожного з них схвалення та погодження цього злочинного плану й згоду на його виконання всіма співучасниками. Згідно злочинного плану, ОСОБА_2 визначила злочинні ролі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які за задумом ОСОБА_2 , під безпосереднім її керівництвом, повинні в інтересах організованої групи підшукувати осіб та використовувати свої повноваження згідно до посадових інструкцій для їх фіктивного працевлаштування до ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» й незаконного нарахування їм заробітної плати, з метою систематичного отримання незаконної матеріальної винагороди самою ОСОБА_2 та членами організованої групи.

Так, ОСОБА_2 , маючи певні лідерські якості та організаторські здібності, розуміючи можливість використання свого службового становища, відвела собі роль організатора злочинної групи і визначила для себе певний обсяг злочинних дій згідно із злочинним планом, а саме: надавати членам організованої групи вказівки щодо підшукування осіб для фіктивного працевлаштування та здійснення процедури працевлаштування, встановити взаємозв`язок між діями окремих учасників, розробляти алгоритм дій під час фіктивного працевлаштування осіб, складання документів, нарахування та привласнення заробітної плати, видавати накази про працевлаштування й звільнення фіктивних осіб та підписувати трудові контракти (договори) від імені ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», розподіляти між членами організованої злочинної групи грошові кошти, отримані в наслідок привласнення незаконно нарахованої заробітної плати, вирішувати питання безперешкодного забезпечення злочинної діяльності групи та організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи.

З метою конспірації протиправних дій злочинного угрупування та уникнення викриття ОСОБА_2 , використовуючи свої владні повноваження, шляхом видання розпоряджень та погроз у бік інших працівників коледжу, у тому числі бухгалтерії та відділу кадрового забезпечення, заборонила їм втручатися у питання працевлаштування, обліку робочого часу та нарахування заробітної плати.

В свою чергу, ОСОБА_1 була відведена роль пособника, у створеній ОСОБА_2 організованій злочинній групі, із визначенням наступних злочинних дій згідно розробленого останньою злочинного плану. Так, ОСОБА_1 , будучи інспектором з кадрів (з 01 вересня 2014 року – старшим інспектором з кадрів) ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», усвідомлюючи свою роль у організованій злочинній групі, після отримання від ОСОБА_2 згоди та вказівки щодо досягнення мети, організовувала підготовку офіційних документів щодо фіктивного працевлаштування заздалегідь підшуканих осіб, вносила щомісячно недостовірні відомості до табелів обліку робочого часу про фактично відпрацьований час фіктивно працевлаштованих працівників, які у подальшому подавала для погодження директору навчального закладу ОСОБА_2 , з метою привласнення бюджетних грошових коштів.

В свою чергу, ОСОБА_4 була відведена роль співвиконавця у створеній ОСОБА_5 організованій злочинній групі, із визначенням наступних злочинних дій, згідно розробленого останньою злочинного плану. Так, головний бухгалтер ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» ОСОБА_4 , усвідомлюючи свою роль, отримавши від ОСОБА_2 вказівку щодо досягнення мети, на підставі погоджених директором навчального закладу документів щомісячно здійснювала нарахування та перерахування заробітної плати, податків та страхових внесків на фіктивно працевлаштованих працівників, з метою привласнення бюджетних грошових коштів, які у якості заробітної плати нараховувалися на банківські картки фіктивно працевлаштованих осіб, які були оформлені у АТ «УКРСИББАНК».

Крім того, на усіх членів організованої злочинної групи ОСОБА_2 були покладені обов`язки щодо підшукування осіб, для їх фіктивного працевлаштування, мотивацією якого було отримання фіктивно працевлаштованими особами трудового стажу, та за безпосередньою вказівкою ОСОБА_2 почергового зняття з банківських карток АТ «УКРСИББАНК», виданих на ім`я фіктивних працівників навчального закладу, готівкових грошових коштів, незаконно нарахованих у якості заробітної плати, які у подальшому передавалися організатору злочинної групи ОСОБА_2 з метою розподілу між іншими учасниками злочину.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ознайомившись із розробленим ОСОБА_2 злочинним планом, спрямованим на привласнення бюджетних грошових коштів, з метою власного незаконного збагачення, та чітким алгоритмом дій щодо фіктивного працевлаштування осіб, нарахування їм заробітної плати та зняття її з банківських карток АТ «УКРСИББАНК», усвідомлюючи свої ролі, розуміючи протиправність своїх дій, отримавши від організатора злочинного угрупування ОСОБА_2 розпорядження на здійснення протиправної діяльності та вказівку щодо досягнення мети, почали підшукувати осіб для фіктивного працевлаштування, з подальшим оформленням їх в якості працівників ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», та за результатом кожного місяця привласнювати бюджетні грошові кошти, незаконного нараховані у якості заробітної плати, та у подальшому отримували від ОСОБА_2 грошові кошти – неправомірну вигоду, у заздалегідь обумовлених рівних долях.

Так, організована ОСОБА_2 злочинна група у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в період часу з 01 січня 2011 року по 01 липня 2019 року за результатом фіктивного працевлаштування ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», усвідомлюючи те, що, вищевказані особи фактично не є працівниками навчального закладу, оскільки взагалі не виконають свої функціональні обов`язки, передбачені посадовими інструкціями, діючи за єдиним злочинним планом, з прямим умислом, спрямованим на систематичне одержання неправомірної вигоди шляхом привласнення бюджетних грошових коштів, керуючись корисливими мотивами та в окремих випадках приватним інтересом, який виражався у безпідставному зарахуванні ОСОБА_14 трудового стажу, подавала до установ офіційні документи, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо виконання вищеперерахованими фіктивно працевлаштованими особами, своїх функціональних обов`язків, в наслідок чого, вищевказаним фіктивним працівникам ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» безпідставно нараховувався трудовий стаж, а також заробітна плата, яку члени організованої ОСОБА_2 злочинної групи у складі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у подальшому привласнювали з метою власного збагачення.

Таким чином, за період часу з 01 січня 2011 року по 01 липня 2019 року, вищеперерахованим фіктивним працівникам ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» безпідставно була виплачена заробітна плата у сумі 601618 гривень 09 копійок, яка була привласнена організованою директором ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» ОСОБА_2 злочинною групою у складі службових осіб ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», а саме: старшого інспектора з кадрів ОСОБА_6 та головного бухгалтера ОСОБА_15 , внаслідок чого державі Україна в особі Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації завдано матеріальну шкоду, яка у 500 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Крім того, в період часу з 30 грудня 2010 року по 27 вересня 2019 року організатором угрупування – директором ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» ОСОБА_2 , яка є службовою особою, на яку в силу посадових інструкцій покладено організаційно-розпорядчі функції, з метою забезпечення діяльності організованої нею злочинної групи та досягнення єдиного злочинного плану, усвідомлюючи характер свої протиправних дій, у формі наказів та трудових контрактів були видані наступні офіційні документи, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості про прийняття на роботу до ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж»», переведення на інші посади та звільнення осіб з ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», які фактично не виконували свої функціональні обов`язки працівників ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», однак на їх ім`я нараховувалася заробітна плата та зараховувався трудовий стаж, а саме: наказ № 563-к від 30 грудня 2010 року; наказ № 61-к від 07 лютого 2011 року; наказ № 70-к від 29 серпня 2014 року; наказ № 76-к від 31 серпня 2015 року; трудовий контракт від 01 вересня 2015 року; наказ № 43-к від 02 травня 2019 року; наказ № 57-к від 04 червня 2019 року; наказ № 114-к від 22 березня 2011 року; наказ № 94-к від 19 березня 2012 року; наказ № 25-к від 22 березня 2013 року; наказ № 15/1 від 31 березня 2014 року; наказ № 67-к від 20 червня 2019 року; наказ № 81-к від 06 жовтня 2016 року; наказ № 92-к від 27 серпня 2019 року; наказ № 403-к від 03 жовтня 2011 року; наказ № 45-к від 29 травня 2015 року; наказ № 93-к від 25 листопада 2016 року; трудовий контракт від 30 червня 2016 року; трудовий контракт від 01 липня 2017 року; наказ № 40-к від 25 квітня 2018 року; наказ № 41-к від 26 квітня 2018 року; наказ № 44-к від 06 травня 2019 року; наказ № 41-к від 25 квітня 2019 року.

Вищевказані офіційні документи, які містять неправдиві відомості про трудову діяльність ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж», готувалися інспектором кадрів (з 01 вересня 2014 року – старший інспектор з кадрів) ОСОБА_1 , яка є членом організованої ОСОБА_2 злочинної групи, з відома та згодою останньої, а також з відома ОСОБА_4 , та після їх видання ОСОБА_2 також засвідчувалися підписами ОСОБА_1 та деякі з них також посвідчувалися підписами ОСОБА_4 , які є членами вищевказаного злочинного угрупування та усвідомлювали те, що вищевказані працівники ДВНЗ «Мелітопольський промислово-економічний коледж» є фіктивними, тобто фактично не виконують свої функціональні обов`язки.

Відомості про зазначене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019081280000083, правова кваліфікація правопорушень – ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

Тобто, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, яке кваліфікується як пособництво у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, у складі організованої злочинної групи, та ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, яке кваліфікується як внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, вчинене у складі організованої групи.

Підозра у вчиненні ОСОБА_1 зазначених вище кримінальних правопорушень (злочинів) обґрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами: статутом та наказами Державного вищого навчального закладу «Мелітопольський промислово-економічний коледж»; копіями особових листків по обліку кадрів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 ; посадовими інструкціями; заявами; рапортами; показами свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_10 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ; протоколами тимчасового доступу до речей і документів; протоколами обшуку.

01 липня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

В клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначаючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, більшість свідків в даному кримінальному провадженні є її колишніми колегами, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 з метою уникнення покарання матиме можливість переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних в цьому кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Також слідчий посилається на те, що обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із взяттям ОСОБА_1 під варту, не забезпечить належної поведінки підозрюваної в ході розслідування кримінального провадження і в процесі розгляду провадження в суді, а також не забезпечить виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, яка вважає необхідним задовольнити клопотання, думку захисника, який вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання та обрати підозрюваній більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, думку підозрюваної, яка просила обрати більш м`який запобіжний захід, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені положеннями цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1 – 2, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Як встановлено в ході судового розгляду, підозрювана ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України. При цьому суд враховує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінального провадження по суті. Так, подані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість такої підозри.

Також суд приймає до уваги, що підозрювана ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, має міцні соціальні зв`язки, проживає разом зі своєю родиною, однак скоєний нею злочин був вчинений із використанням службового становища, на даний час всі обставини вчинення кримінального правопорушення не з`ясовані та необхідні слідчі дій ще не всі проведені, також їй відомі місця проживання та роботи свідків в цьому кримінальному провадженні, тому вбачається, що підозрювана може незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Тобто, в ході судового розгляду клопотання прокурором було доведено наявність обставин, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Також, в обґрунтування такого ризику, як-от: підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, прокурором зазначені по суті лише припущення, які не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки жодні докази на підтвердження реальності існування вказаного ризику в матеріалах клопотання відсутні. Не було надано таких доказів і в ході судового розгляду клопотання.

При цьому судом враховуються положення ч. 1 ст. 183 КПК України, згідно яким тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Однак, як було встановлено судом в ході судового розгляду, виключних обставин для тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою немає, оскільки жодних конкретних даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Таким чином, вбачається, що обставини, встановлені судом в ході судового розгляду клопотання, та дані про особу підозрюваної свідчать, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінальних правопорушень (злочинів), не можуть вважатись виключними підставами для запобіжного ув`язнення підозрюваної.

Отже, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень (злочинів), тяжкості покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях (злочинах), у вчиненні яких вона підозрюється, віку і стану здоров`я підозрюваної, наявності у підозрюваної міцних соціальних зв`язків, її репутації та майнового стану, суд вважає можливим обрати підозрюваній ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням на підозрювану передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, так як саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваної, тяжкості злочинів та їх наслідкам, а також зможе як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176 – 179, 184, 193, 194, 196, 369 – 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Бойкова О.П., погоджене першим заступником прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Шрамком А.В., у кримінальному провадженні № 42019081280000083 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строком на два місяці, до 03 вересня 2020 року.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком на два місяці, до 03 вересня 2020 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Бойкова О.П..

Копію ухвали вручити підозрюваній невідкладно після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: