Рішення № 9027139, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/7129.03.10 За позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»

до Приватного підприємства «Столична школа англійської мови»

про стягнення 5587,66 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача Козаренко С.М. по довіреності № 18-2401 від 28.12.2009р.

Від відповідача          не з’явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва переданий позов Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»про стягнення з Приватного підприємства «Столична школа англійської мови»5587,66 грн., з яких: 4979,47 грн. заборгованості по орендній платі та комунальним послугам, 608,19 грн. пеня за прострочку платежу у зв’язку з неналежним виконанням умов договору № 46ВА-05 від 15.12.2005р. та договору № 159Е-06 від 06.02.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2010р. порушено провадження у справі № 36/71, розгляд справи призначено на 03.03.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.03.2010р.

В судовому засіданні 29.03.2010р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 29.03.2010р. не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 11.02.2010р. та від 03.03.2010р., не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адреси відповідача, вказані в позовній заяві та в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АД № 253285, наданій представником позивача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем»(далі позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Столична школа англійської мови»(далі відповідач, орендар) 15.12.2005р. було укладено договір оренди № 46ВА-05. Відповідно до умов даного договору орендодавець передав орендарю в строкове почасове (2 години на день) платне користування нежитлове приміщення площею 52,8 кв.м. під учбовий клас, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 49, учбовий корпус літера «А», 2 поверх.

За актом приймання-передачі від 15.12.2005р., підписаним представниками сторін, позивач передав відповідачу обумовлене договором приміщення.

Строк дії вищевказаного договору сторони встановили з 15.12.2005р. по 15.11.2006р., тобто одинадцять місяців (п. 11.1 договору).

Орендна плата на момент укладення договору становила 522,00 грн. з ПДВ (п. 3.1 договору). В орендну плату не входить оплата за комунальні послуги та послуги зв’язку. Оплата комунальні послуги та послуги зв’язку з початку дії договору оренди здійснюється у відповідності з Договором на оплату комунальних послуг та послуг зв’язку.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, відповідно до п. 3.2 договору, визначається з урахуванням зміни щомісячного індексу інфляції.          

Згідно з п. 3.2 договору оренди орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також, згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди № 46ВА-05 від 15.12.2005р. був продовжений.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2008р. сторони продовжили термін дії договору до 01.01.2011р., встановивши строк його дії 2 роки 11 місяців.

Крім того, між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем»та Приватним підприємством «Столична школа англійської мови»06.02.2006р. було укладено договір про надання комунальних послуг № 159Е-06, за умовами якого позивач зобов’язався поставити відповідачу теплову енергію, електричну енергію, питну воду та забезпечити каналізаційні стоки в орендованому приміщення, а відповідач зобов’язався отримати зазначені послуги та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.4.1 договору про надання комунальних послуг відповідач зобов’язався протягом десяти днів оплатити рахунки, виставлені позивачем за комунальні послуги та виконані роботи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, в порушення умов договору, виставлені позивачем рахунки не оплатив, не сплатив в повному обсязі орендні платежі за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року, не оплатив комунальні послуги за період з грудня 2008 року по листопад 2009 року, і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем по орендній платі становить 3658,35 грн., а по оплаті комунальних послуг –1321,12 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди № 46ВА-05 від 15.12.2005р. в частині сплати орендної плати за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року виконав неналежним чином, розрахувався лише частково, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 3658,35 грн.

Крім того, відповідач виконав неналежним чином свої зобов’язання за договором про надання комунальних послуг № 159Е-06 від 06.02.2006р. в частині їх оплати за період з грудня 2008 року по листопад 2009 року, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 1321,12 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди № 46ВА-05 від 15.12.2005р. та договору про надання комунальних послуг № 159Е-06 від 06.02.2006р. суду не надав.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 4979,47 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони домовились (п. 3.4 договору), що орендна плата, перерахована орендодавцеві несвоєчасно або не в повному обсязі з вини орендаря, стягується з орендаря відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Оскільки відповідач припустився прострочки платежів по договору оренди № 46ВА-05 від 15.12.2005р., з нього, на підставі п. 3.4 договору, підлягає стягненню пеня в сумі 608,19 грн., відповідно до наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку пені.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача лист-претензію № ПР-172-18-2215 від 25.11.2009р., в якому вимагав сплатити заборгованість та пеню. Зазначену вимогу відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Столична школа англійської мови»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 7, літ. А, 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 31, літ. А, код ЄДРПОУ 32620867) на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, код ЄДРПОУ 14307699) 4 979 (чотири тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 47 коп. заборгованості, 608 (шістсот вісім) грн. 19 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.