Рішення № 9026882, 01.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/27701.03.10 За позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

про Державного комітету України з державного матеріального резерву України

1)Міністерство фінансів України

2) Головне управління державного казначейства України в місті Києві

стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

Від позивача

від відповідача

від третіх осібГорбатенко А.О. –представник

Висотенко І.М. –представник

1) Бондар О.М. –представник

2) Гирявець М.В. - представник Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.01.2010 було оголошено перерву до 01.03.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь державного бюджету 123156408,42 грн. заборгованості.

Позивач заявою від 26.02.2010 збільшив позовні вимоги на 3787235,8 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі угод про переуступку права вимоги Міністерство фінансів України стало кредитором відповідача по заборгованості, яка виникла в результаті поставки сільськогосподарської продукції до державного резерву у 1999 -2000 роках за рахунок кредитів, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України. Вимоги Міністерства фінансів України щодо погашення заборгованості відповідач не виконав, у зв’язку з чим на підставі п. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України позивачем заявлено позов про стягнення вказаної заборгованості.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що він не є позичальником і не отримував іноземний кредит під гарантії Уряду. Крім того, відповідач просить застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені.

Третя особа –1 повністю підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Третя особа –2 також повністю підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

Пунктом 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 753 «Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів, які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів і тракторів»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 23.12.1998 № 2057, від 16.11.2000 № 1708) установлено, що сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання, які отримують сільськогосподарську техніку компанії "Кейс Корпорейшн", розраховуються з Українською аграрною біржею шляхом поставки до державних ресурсів продовольчого зерна за середньозваженими цінами, що фактично складаються на біржових торгах України за спотовими контрактами на момент поставки зерна, до повного погашення вартості техніки (з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів).

На часткову зміну пункту 9 установлено, що починаючи з 1998 р. сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання, які отримали сільськогосподарську техніку американських фірм "Джон Дір" та "Кейс Корпорейшн" за рахунок кредитів США, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів, розраховуються за отриману техніку (з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів) власними коштами,згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 23.12.1998 № 2057, від 16.11.2000 № 1708).

16.05.2003 постановою Кабінету Міністрів України № 735затверджено Порядок зарахування вартості поставленої сільськогосподарської продукції в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії.

Даний Порядок регламентує механізм зарахування вартості поставленої в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії (далі - кредити), до державного резерву (державних ресурсів) у 1993 - 2002 роках сільськогосподарської продукції (далі - сільгосппродукція) за цінами та на умовах, встановлених відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України (п.1 Порядку).

Згідно п. 2 Порядку Українська аграрна біржа, корпорація "Украгропромбіржа" та концерн "Украгротехсервіс" складають у місячний строк реєстри зведених актів передачі-приймання сільгосппродукції в рахунок погашення заборгованості за кредитами (далі - реєстр поставок) згідно з додатком. Реєстри погоджуються з Мінагрополітики і Мінфіном, а також з Держкомрезервом або ДАК "Хліб України", яким відповідно поставлена сільгосппродукція за цінами та на умовах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 753 "Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів, які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів і тракторів", від 23.12.1998 № 2057 "Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману в 1996 - 1997 роках сільськогосподарську техніку американських фірм "Джон Дір" та "Кейс Корпорейшн", від 22.01.1999 № 76 "Про заходи щодо підвищення ефективності використання закупленої під гарантії Кабінету Міністрів України сільськогосподарської техніки та порядок розрахунків за неї".

Мінфін передає погоджені реєстри Укрексімбанку після відступлення постачальниками Мінфіну права вимоги оплати поставленої сільгосппродукції (п. 3 Порядку).

Укрексімбанк на підставі реєстрів, отриманих від Мінфіну, зараховує вартість сільгосппродукції у рахунок погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, відображаючи їх на дату складення зведених актів передачі-приймання сільгосппродукції до державного резерву (державних ресурсів), про що інформує Мінфін.

Мінфін на підставі даних Укрексімбанку подає Державному казначейству інформацію про прострочену заборгованість підприємств-позичальників перед державою за кредитами разом з копіями реєстрів поставок (п. 4 Порядку).

Державне казначейство на підставі інформації Мінфіну здійснює перерахунок сум пені, нарахованої за несвоєчасне відшкодування витрат державного бюджету, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань за кредитами, з урахуванням проведених поставок сільгосппродукції на дату складення зведених актів передачі-приймання сільгосппродукції до державного резерву (державних ресурсів) (п. 5 Порядку).

28.11.2003 між Українською аграрною біржею (первісний кредитор) та Міністерством фінансів України (новий кредитор) укладено угоду № 130-04/108 про уступку права вимоги, відповідно до умов якої первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги боргу в сумі вартості сільгосппродукції, поставленої до державного резерву у 1999-2000 роках сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб’єктами господарювання, які отримали сільськогосподарську техніку американської фірми "Кейс Корпорейшн" за рахунок кредитів США, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України та нового кредитора, і наданих первісному кредитору (надалі іменуються "Кредити"), належне первісному кредиторові, і стає кредитором Державного комітету з державного матеріального резерву (надалі іменується "Боржник" (відповідач) за обов’язками, які підтверджуються зведеними актами про передачу –приймання зерна до державного резерву згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.1998 № 2057. За цією угодою новий кредитор одержує замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. цієї Угоди.

Відповідно до п. 2.1. Угоди уступка права вимоги, передбачена цією угодою, за зобов’язаннями боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначена сторонами в сумі 24746678,37 грн., що становить вартість поставленої сільськогосподарської продукції до державного резерву згідно з п. 3 постанови Кабінету міністрів України від 23.12.1998 № 2057 загальним обсягом 70812,915 тонн або 79784,437 тон в перерахунку на пшеницю м’яку 3-го класу.

Згідно з п. 4.1 Угоди первісний кредитор підтверджує поставку сільськогосподарської продукції боржнику зведеними актами про передачу –приймання зерна до державного резерву, що підписані первісним кредитором та боржником.

Позивачем до матеріалів справи надано копію реєстру зведених актів передачі –приймання сільськогосподарської продукції в рахунок погашення заборгованості за кредитами за цінами та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2003 № 735, який підписаний Українською аграрною біржею, Державним комітетом з державного матеріального резерву, Міністерством фінансів України та Міністерством аграрної політики України. Відповідно до вказаного реєстру вартість поставленої продукції становить 24746678,37 грн.

28.11.2003 між Українським державним концерном по матеріально –технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" (первісний кредитор) та Міністерством фінансів України (новий кредитор) укладено угоду № 130-04/109 про уступку права вимоги, відповідно до умов якої первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги боргу в сумі вартості сільгосппродукції, поставленої до державного резерву у 1999-2000 роках сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб’єктами господарювання, які отримали сільськогосподарську техніку американської фірми "Джон Дір" за рахунок кредитів США, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України та нового кредитора, і наданих первісному кредитору (надалі іменуються "Кредити"), належне первісному кредиторові, і стає кредитором Державного комітету з державного матеріального резерву (надалі іменується "Боржник" (відповідач) за обов’язками, які підтверджуються зведеними актами про передачу –приймання зерна до державного резерву згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1999 № 76. За цією угодою новий кредитор одержує замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. цієї Угоди.

Відповідно до п. 2.1. Угоди уступка права вимоги, передбачена цією угодою, за зобов’язаннями боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначена сторонами в сумі 7694567,25 грн., що становить вартість поставленої сільськогосподарської продукції до державного резерву згідно з п. 3 постанови Кабінету міністрів України від 22.01.1999 № 76 загальним обсягом 16972,06 тонн або 2528,72 тон в перерахунку на пшеницю м’яку 3-го класу.

Згідно з п. 4.1 Угоди первісний кредитор підтверджує поставку сільськогосподарської продукції боржнику зведеними актами про передачу –приймання зерна до державного резерву, що підписані первісним кредитором та боржником.

Позивачем до матеріалів справи надано копію реєстру зведених актів передачі –приймання сільськогосподарської продукції в рахунок погашення заборгованості за кредитами за цінами та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2003 № 735, який підписаний Українським державним концерном "Украгротехсервіс", Державним комітетом з державного матеріального резерву, Міністерством фінансів України та Міністерством аграрної політики України. Відповідно до вказаного реєстру поставлено продукції на 7694567,25 грн.

03.12.2003 між Корпорацією "Українська універсальна агропромислова баржа "Украгропромбіржа" (первісний кредитор) та Міністерством фінансів України (новий кредитор) укладена угода № 130-04/111 про уступку права вимоги, відповідно до умов якої первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги боргу в сумі вартості сільгосппродукції, поставленої до державного резерву у 1998-2000 роках сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб’єктами господарювання, які отримали сільськогосподарську техніку американської фірми "Джон Дір" за рахунок кредитів США, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України та нового кредитора, і наданих первісному кредитору (надалі іменуються "Кредити"), належне первісному кредиторові, і стає кредитором Державного комітету з державного матеріального резерву (надалі іменується "Боржник" (відповідач) за обов’язками, які підтверджуються зведеними актами про передачу –приймання зерна до державного резерву згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.1998 № 2057. За цією угодою новий кредитор одержує замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. цієї Угоди.

Відповідно до п. 2.1. Угоди уступка права вимоги, передбачена цією угодою, за зобов’язаннями боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначена сторонами в сумі 45166045,29 грн., що становить вартість поставленої сільськогосподарської продукції до державного резерву згідно з п. 3 постанови Кабінету міністрів України від 23.12.1998 № 2057 загальним обсягом 145790,584 тонн або 150565,934 тон в перерахунку на пшеницю м’яку 3-го класу.

Згідно з п. 4.1 Угоди первісний кредитор підтверджує поставку сільськогосподарської продукції боржнику зведеними актами про передачу –приймання зерна до державного резерву, що підписані первісним кредитором та боржником.

Позивачем до матеріалів справи надано копію реєстру зведених актів передачі –приймання сільськогосподарської продукції в рахунок погашення заборгованості за кредитами за цінами та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2003 № 735, який підписаний Украгропромбіржею, Державним комітетом з державного матеріального резерву, Міністерством фінансів України та Міністерством аграрної політики України. Згідно вказаного реєстру поставлено продукції на 45166045,29 грн.

Таким чином, що на підставі вищевказаних вказаних угод до Міністерства фінансів України перейшло право вимоги у відповідача заборгованості на загальну суму 77607290,91 грн.

Згідно із п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003, він набирає чинності з 1 січня 2004. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Кодексу Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості на підставі угод, укладених у 2003 році, правовідносини по яким продовжують існувати на даний час, то слід застосовувати норми Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Кредитор у зобов’язанні може бути змінений іншою особою внаслідок переведення ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ч. 1 п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України).

Статтею 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні (ст. 517 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Враховуючи матеріали справи, судом встановлено що при укладанні угод про відступлення права вимоги сторонами угод додержані вимоги вищевикладених статей.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство фінансів України зверталось до відповідача з претензією про погашення існуючої заборгованості (лист від 01.08.2006 № 31-23020-09-13/16293) та пропонувало погасити заборгованість згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 № 315Порядку продажу прав вимоги погашення простроченої понад три роки заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі.

Пунктами 3, 4 Порядку №315 визначено, що для оформлення заборгованості (або її частини) векселями Мінфін на підставі даних обліку заборгованості звертається до боржника з відповідною письмовою пропозицією із зазначенням суми заборгованості, яку пропонується оформити векселями, номінальної суми векселів у валюті, в якій надано кредит, бюджетну позичку та фінансову допомогу на поворотній основі, та їх кількості, а також інформації про те, що у разі оформлення боржником таких векселів пеня, нарахована на відповідну суму заборгованості, підлягає списанню. Боржник на підставі отриманої пропозиції може оформити заборгованість (або її частину) векселями.

У відповідь на претензію Міністерства фінансів України від 16.08.2006 № 4-4/4666 відповідач вказав, що Державний комітет України з державного матеріального резерву являється центральним органом державної виконавчої влади, а тому може здійснювати операції з переказними і простими векселями лише за дозволом кабінету Міністрів України. Оскільки такий дозвіл відсутній, у Державного комітету України з державного матеріального резерву немає змоги задовольнити претензійні вимоги через передачу векселів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у межах встановлених Конституцією та відповідно до законів України.

Статтею 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 №835-VI визначено, що якщо договором між державою та позичальником-резидентом України передбачається зобов'язання з погашення та обслуговування кредитів, залучених державою, невиконання або неналежне виконання позичальником таких зобов'язань тягне за собою перехід до держави права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою перед кредитором зобов'язань за такими кредитами.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

У п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.12.1995 № 1002 "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" доручено органами державної податкової служби у разі невідшкодування у місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під гарантії Уряду України, витрат державного бюджету, що виникли у зв'язку з покриттям гарантом заборгованості за цим кредитом, забезпечити за поданням відповідних фінансових органів за місцем знаходження позичальника стягнення з нього у безспірному порядку певної суми нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.

У разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Відповідно до п. 30 ст. 2 Бюджетного кодексу органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

На підставі інформації, наданої Державним казначейством України Головне управління нараховує пеню, оформлює подання на прострочену заборгованість підприємств-позичальників та подає їх до податкових органів для ведення ними претензійно - позовної роботи.

Згідно положень Указу Президента України від 27.04.1995 № 335/95, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 № 590 організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим, управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, ведення обліку касового виконання Державного бюджету України, складання звітності про стан виконання Державного бюджету України належить до повноважень Державного казначейства України.

Згідно з Порядком відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України, затвердженого Постановою Кабінету Mіністрів України від 14.12.1995 № 1002 органи державної податкової служби у разі невідшкодування у місячний термін позичальником іноземного кредиту одержаного під гарантії Уряду України, витрат державного бюджету, що виникли у зв'язку з покриттям гарантом заборгованості за цим кредитом, зобов'язані забезпечити за поданням відповідних фінансових органів за місцем знаходження позичальника стягнення з нього у безспірному порядку повної суми нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.

Головним управлінням Державного казначейства України в м. Києві було направлено до позивача подання: від 30.04.2009 № 3459 про стягнення з відповідача простроченої заборгованості перед держбюджетом у розмірі 77607290,91 грн. станом на 30.04.2009; від 30.04.2009 № 3460 про стягнення з відповідача пені у розмірі 45549117,51 грн. станом на 30.04.2009.

Розмір основної заборгованості також підтверджено поданням від 03.09.2009 № 3651, а розмір пені станом на 03.09.2009 збільшився та складає 49336353,31 грн., що підтверджується поданням від 03.09.2009 № 3659.

Відповідно до наданого суду розрахунку пені (розрахунок Головного управління державного казначейства України у м. Києві від 09.09.2009 №06-04/4530-10050) станом на 01.08.2009 сума пені наростаючим підсумком, нарахована на прострочену заборгованість по основному боргу Державного комітету України з державного матеріального резерву за іноземним кредитом, залученим під державні гарантії, складає 49336353,31 грн.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 77607290,91 грн. основного боргу та 49336353,31 грн. пені за невиконання зобов'язань за іноземним кредитом визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що він не є боржником у спірних відносинах, спростовується умовами угод про уступку права вимоги.

Також суд відхиляє твердження відповідача про сплив позовної давності, оскільки до стягнення спірної заборгованості застосовується механізм стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача і підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (код 00034016, 01601, МПС, м. Київ, вул. Пушкінська, 28 Київ, вул. Васильківська, 22, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України 126 943644 (сто двадцять шість мільйонів дев’ятсот сорок три тисячі шістсот сорок чотири) грн. 22 коп. заборгованості:

на рахунок Державного казначейства України № 31132402121026 в ОПЕРУ Державного казначейства України (МФО 820172, код ЄДРПОУ 20055032, код бюджетної класифікації № 00261200, символ звітності банку (402) - 77 607290 (сімдесят сім мільйонів шістсот сім тисяч двісті дев’яносто) грн. 91 коп.;

на рахунок Державного казначейства України № 31114105701028 в ОПЕРУ Державного казначейства України (МФО 820172, код ЄДРПОУ 20055032, код бюджетної класифікації № 21081000, символ звітності банку (105) - 49 336353 (сорок дев’ять мільйонів триста тридцять шість тисяч триста п’ятдесят три) грн. 31 коп.

3. Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (код 00034016, 01601, МПС, м. Київ, вул. Пушкінська, 28 Київ, вул. Васильківська, 22 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 25.03.2010