Рішення № 9026651, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/47604.03.10 За позовомКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адреналин"

простягнення 112 038,93 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Панкова О.А. –представник

від відповідача Шапочникова Т.Г. –представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної у м. Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адреналин" 126740,36 грн., у тому числі заборгованість з орендної плати у розмірі 114052,47 грн., компенсація плати за землю у розмірі 7552,60 грн. та пеня у розмірі 5135,29грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов’язання за Договором оренди щодо сплати передбачених Договором платежів за період з травня 2009 року по грудень 2009 року.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що виконував та продовжує виконувати умови договору. Однак в судовому засіданні 04.03.2010 відповідач позов визнав.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

26.06.2008 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адреналин" (орендар) було укладено Договір № 636/3 оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва (далі - Договір).

04.07.2008 сторонами було підписано Додаткову угоду про внесення змін до Договору № 636/8, якою сторони внесли зміни до договору в частині площі орендованого приміщення та орендної плати.

За умовами вказаного Договору з урахуванням Додаткової угоди орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею 218,7 кв.м у м. Києві по вул. Фучика, буд. 17 (далі –приміщення, об’єкт оренди).

04.07.2008 позивачем було передано відповідачу вказане приміщення за Актом прийому-передачі.

Згідно з п. 9.1 Договору строк дії цього Договору встановлено з 26.06.2008 до 26.05.2011.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Орендна плата встановлюється в розмірі 10071,41 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 3.8 Договору орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

У відповідності з п. 4.2 Договору орендар зобов’язаний вносити орендні та інші передбачені цим Договором платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно умов Договору позивачем нараховано відповідачу до сплати орендну плату у розмірі 117247,31 грн. та компенсацію плати за землю з у розмірі 6 507,41 грн. за період з травня по грудень 2009 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав не в повному обсязі, згідно довідки № 664/57 від 26.02.2010, наданої позивачем, станом на 23.02.2010 за період з травня по грудень 2009 року, за який проводиться стягнення, заборгованість відповідача становить 38555,07 грн.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов’язання за Договором, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та компенсації плати за землю за період з травня по грудень 2009 року підлягають частковому задоволенню у розмірі 38555,07 грн.

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 83050,00 грн. провадження підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана сума погашена відповідачем, що підтверджується довідкою позивача № 664/57 від 26.02.2010.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5135,29грн.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених п.п. 3.1, 3.6 Договору орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки передбачений умовами договору розмір пені перевищує розмір пені, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання щодо сплати орендної плати відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", розмір якої, за розрахунком суду (з урахуванням часткових проплат, а також наявних переплат, згідно довідки позивача ) становить 2 665,56 грн.

В іншій частині вимог про стягнення пені належить відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адреналин" (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 2, ідентифікаційний код 30631270, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної у м. Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919, р/р 2600957377 у ВАТ АБ "Укргазбанк" м. Києва, МФО 320478) заборгованість у розмірі 38555 (тридцять вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 07 коп., пеню у розмірі 2665 (дві тисячі шістсот шістдесят п’ять) грн. 56 коп., державне мито у розмірі 412 (чотириста дванадцять) грн. 21 коп. та 76 (сімдесят шість) грн. 76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі № 11/476 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адреналин" заборгованості у розмірі 83 050,00 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 23.03.2010