Рішення № 9026593, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/46027.01.10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОСПАД"

до відкритого акціонерного товариства треста "КИЇВМІСЬКБУД-1 імені

М.П.Загороднього"

про стягнення 18 638, 13 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Черпак І.Є. –предст. за дов.,

від відповідача Гаврилюк П.Д. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства треста “КИЇВМІСЬКБУД-1 ім. М.П. Загороднього” про стягнення 18 638, 13 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 508/2К від 18.10.06.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2009 порушено провадження у справі № 43/460 та призначено її розгляд на 04.12.09 о 10-30.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував частково, та визнав заборгованість перед Позивачем у розмірі 13031, 51 грн. та просив надати відстрочку виконання рішення на три місяці.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 27.01.10.

В судовому засіданні призначеному на 27.01.10 представник Відповідача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, а представник Відповідача наполягав на їх частковому задоволення та наданні відстрочки.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.06 між товариством з обмеженою відповідальністю "ВОДОСПАД" (далі - Позивач) та відкритим акціонерним товариством трестом “КИЇВМІСЬКБУД-1 ім. М.П. Загороднього” (далі - Відповідач) було укладено договір № 508/2К (далі –Договір).

За умовами Договору Позивач зобов’язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

Позивач на підставі накладних № РН-02627 від 27.06.07, № РН-02630 від 27.06.07 та № РН-10936 від 24.11.08, копії яких додані до позовної заяви, передав Відповідачу товар загальною вартістю 13195, 70 грн.

Згідно п. 6.1 Договору Відповідач зобов’язувався оплачувати товар протягом 14 банківських днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

22.04.09 Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 22/01 щодо оплати поставленої продукції, відповіді на яку не надійшло, заборгованість Відповідач не оплатив.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 508/2К від 18.10.06 складає: 12708, 08 грн. основного боргу, 765, 67 грн. 3 % річних та 5164, 38 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Взаємовідносини між сторонами виникли на підставі несвоєчасної оплати поставленої продукції.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Договору № 308/2К від 18.10.06 строк його дії закінчився 31.12.07, а продукція що була поставлена не відповідає товару, який був погоджений сторонами у специфікації.

Отже, суд погоджується з позицією Відповідача, що зазначена поставка була здійснена не на підставі Договору, і відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, зобов’язання щодо його оплати виникло у Відповідача лише через сім днів після отримання вимоги, тобто з 04.05.09.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Оскільки, наданий Позивачем розрахунок 3 % річник та інфляційних нарахувань здійснений за період з 22.09.08 по 26.08.09, а не з 04.05.09 (момент виникнення зобов’язання щодо оплати поставленого товару) суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань частково у розмірі –203, 32 грн. інфляційних нарахувань та 120, 11 грн. 3 % річних.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства тресту “КИЇВМІСЬКБУД-1 ім. М.П. Загороднього” (04210, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОСПАД" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 34/13, код ЄДРПОУ 19138706) 12 708 (дванадцять тисяч сімсот вісім) гривень 08 грн. основного боргу, 120 (сто двадцять) гривень 11 коп. 3 % річних, 203 (двісті три) гривні 32 коп. інфляційних нарахувань, 130 (сто тридцять) гривень 32 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 645, 56 грн. 3 % річних та 4961, 06 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____