Рішення № 90265852, 06.07.2020, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/127/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року смт. Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Діброви О.В.,

з секретарем Жавнер І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди землі від 20 жовтня 2015 року, укладений між її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , й Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз», та зобов`язати відповідача повернути їй зазначену земельну ділянку, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір оренди землі, згідно якого відповідачу було передано в строкове платне користування зазначену вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Після смерті матері позивач прийняла спадщину, отримала свідоцтво про право власності на зазначену нею земельну ділянку та звернулась до представників відповідача щодо сплати їй орендної плати за договором оренди, однак, її звернення було проігноровано та жодного разу орендну плату їй не було сплачено, чим порушено істотні умови договору оренди, а тому, вказаний договір підлягає розірванню в судовому порядку з послідуючим повернення земельної ділянки у володіння власнику.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач про причину неявки суду не повідомив, відзив не подав, представник позивача у надісланій до суду письмовій заяві щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20 жовтня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» в особі директора Волинця Миколи Миколайовича (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди землі (далі-Договір), за умовами якого остання надала відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1823788200:07:000:0007, що знаходиться на території Мотійківської сільської ради Народицького району Житомирської області, загальною площею 1,7272 га, про що свідчить копія відповідного Договору (а.с. 6-7).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 й ОСОБА_1 (позивач по справі), 19 листопада 2019 року отримала свідоцтво на право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 1,7272 га, під кадастровим номером 1823788200:07:000:0007, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25 лютого 2016 року (а.с.8) та Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОВ «532207 від 19 листопада 2019 року.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 792 ЦК України визначено, що майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами третьою й четвертою статті 31 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно пункту 32 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки яке істотно перешкоджає її використанню, а ткож з інших підстав, визначених Законом.

Положеннями статей 24, 25 Закону «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 12590 грн., що складає 525,66 грн., або натуральною формою, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів, , у кількості або вартістю (для послуг), яка є пропорційно до розміру орендної плати у грошовій формі, яка згідно п.10 договору вноситься щорічно до 31 грудня поточного року.

Відповідно до п.13 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Обставини щодо укладення вказаних договорів, визначення між сторонами усіх прав та обов`язків, а також строки дії такого договору сторонами не оспорювались та не заперечувались.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, за частиною другою зазначеної статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, необхідно дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 13.05.2019 року по справі № 469/905/15-ц.

Позивач обґрунтовує свої вимоги систематичним невиконанням істотних умов договору оренди, а саме, несплатою орендарем визначеної договором орендної плати.

Суд приходить до висновку, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди землі, а її несплата є суттєвим порушенням умов такого договору.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, не надано доказів, які встановлюють відсутність визначеної ОСОБА_1 підстави для розірвання вказаного договору.

З врахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки підлягають задоволенню.

Позивач сплатила судовий збір в сумі 840,80 грн., який за правилами статті 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 3, 10, 82, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 1,7272 га, кадастровий номер 1823788200:07:000:0007, що знаходиться на території Мотійківської сільської ради Народицького району Житомирської області, укладений 20 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,7272 га, кадастровий номер 1823788200:07:000:0007, що знаходиться на території Мотійківської сільської ради Народицького району Житомирської області.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської

області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусною хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз», місце знаходження: с.Чудин Радомишльського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 35893156.

Повне рішення суду складено 08 липня 2020 року.

Суддя: О. В. Діброва