Постанова № 90265695, 15.06.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3253/18

2-а/296/96/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

секретаря судових засідань Рабчинській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №8-Ф від 28.03.2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., провадження у справі щодо притягнення її адміністративної відповідальності закрити.

Обгрунтовуючи позов ОСОБА_1 вказує на те, що відповідачем при прийнятті оскарженої постанови було порушено порядок її винесення, постанова №8-Ф від 28.03.2018р. не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам ст.251 КУпАП. Позивач зазначає про те, що до квартири АДРЕСА_1 вона не має жодного юридичного відношення, не є її власником чи наймачем, до проведення реконструкції в даному житлі вона відношення немає. На думку позивача, відповідачем безпідставно встановлено, що будівельні роботи були проведені ОСОБА_1 . Крім того, відповідачем не встановлено особу, яка є відповідальною за будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_1 . У оскарженій постанові не наведено, в чому саме полягають будівельні роботи і яким чином було встановлено її відношення до цього факту. Посилаючись на те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, постанову №8-Ф від 28.03.2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, на думку позивача, слід скасувати.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що ОСОБА_1 надано письмові пояснення про те, що саме вона робить поточний ремонт шляхом збільшення дверного пройому з коридору у кімнату. Порушення, які допущені позивачем за класом наслідків належать до об`єктів з середніми наслідками – СС2. Для можливості їх виконання необхідно отримати відповідний дозвільний документ на виконання будівельних робіт. Доводи позивача про те, що вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення є хибними, оскільки її письмовими поясненнями підтверджується факт виконання саме нею ремонту за адресою: АДРЕСА_2 . Постанова та протокол про адмінправопорушення винесені з дотриманням вимог ст.ст.256, 283 КУпАП.

В заяві від 15.06.2020р. представник позивача Касянчук С.В. позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи здійснювати у його відсутність та у відсутність позивача.

Представник відповідача Мотрук О.О. в засідання суду не з"явилася. В заяві від 15.06.2020р. просила справу розглядати за її відсутності, просила в позові ОСОБА_1 відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ПП «КВЖРЕП №8» на адресу заступника начальника управління ДАБК було направлено лист №237 від 27.02.218р. про те, що за результатом позапланової перевірки з приводу самовільного перепланування квартири АДРЕСА_1 , було виявлено, що в квартирі знесена частина перегородки між коридором та житловою кімнатою (а.с.37).

Матеріли справи свідчать, що позивачу на адресу: вул.І.Мазепи, 89, в.25, було направлено попередження №225 від 26.02.2018р. про заборону проведення ремонтних робіт з перепланування квартири без отримання дозволу відповідних організації на їх виконання (а.с.26).

На підставі звернення ПП «КВЖРЕП №8», абз.8 п.7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою КМУ №533 від 23.05.2011р., в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради було виготовлено направлення №56/18 від 13.03.2018р. для проведення позапланого заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування фізичною особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) (а.с.38).

Як свідчать матеріали справи, за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено акт №29 (а.с.39-48).

Згідно виявлених порушень вказаного акта будівельні роботи виконуються без отримання дозволу на виконання будівельних робіт; реконструкція здійснюється з порушенням державних стандартів, норм і правил, та з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вказаний акт також свідчить про те, що гр. ОСОБА_1 здійснила реконструкцію у кв АДРЕСА_1 , що призвело до зміни геометричних розмірів житлової кімнати площею 17,2 кв.м. , змінилась конфігурація приміщення коридору. ОСОБА_1 надано письмові пояснення, що вона робить поточний ремонт шляхом збільшення дверного пройому з коридору у кімнату (а.с.45).

В письмових поясненнях від 16.03.2018р. позивач ОСОБА_1 вказала, що робить поточний ремонт шляхом збільшення дверного пройому з коридору у кімнату (а.с.49).

Протоколом про адміністративне правопорушення від 21.03.2018р. головним спеціалістом сектору по проведенню перевірок управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради Михальським В.А ОСОБА_2 виявлено порушення будівельних робіт з реконструкції в квартирі АДРЕСА_1 щодо виконання без отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2). Вказане є порушенням ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.3 п.7 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , п.24 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011р. №466 (а.с.50-51).

Приписом №7/18 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.03.2018р. головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради Михальського В.А. з метою усунення порушень висунуто вимогу про негайне зупинення виконання будівельних робіт з реконструкції в квартири АДРЕСА_1 та приведення об"єкту реконструкції у відповідність до вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил (а.с.52).

В зв`язку з невиконанням припису №7/18 від 21.03.2018р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.96 КУпАП та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00грн. (а.с.53).

Вирішуючи питання на предмет задоволення позову, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (п.3 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до ч.1,2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011р. (в редакції постанови КМУ від 26.08.2015р. №747) затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (надалі Порядок), який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 27 Порядку визначено, що дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формулою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку.

Приписами ст.96 КУпАП визначено відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва

Так, ч.6 ст.96 КУпАП, за якою позивача визнано винною, врегульовано, що виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2) тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В письмових поясненнях (а.с.49) ОСОБА_1 вказала, що саме вона робить поточний ремонт шляхом збільшення дверного пройому з коридору у кімнату за адресою: АДРЕСА_2 .

Наведене тим самим спростовує доводи та обґрунтування письмової заяви, в тому числі, про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, акт №29, протокол про адміністративне правопорушення від 21.03.10.2018 року, припис №7/18 від 21.03.2018р. на час винесення оскаржуваної постанови були чинними, ніким не оскаржені та їх дію не зупинено у встановленому законом порядку. Зазначені документи, а також постанова №8-Ф від 28.03.2018р. складені уповноваженими особами та відповідають формі, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року №240.

Системний аналіз вищевказаних норм у сфері містобудівної діяльності свідчить про те, що на момент здійснення будівельних робіт з реконструкції в квартирі позивач повинна була отримати дозвіл відповідного органу державного архітектурного- будівельного контролю.

Судом встановлено, що у позивача на момент здійснення будівельних робіт з реконструкції в квартирі АДРЕСА_1 був відсутній дозвіл відповідного органу державного архітектурного- будівельного контролю, що свідчить про здійснення нею самочинно будівельних робіт з реконструкції в квартирі та порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також невиконання вимог припису №7/18 від 21.03.2018 року на час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, оцінивши докази невиконання ОСОБА_1 вимог раніше виданого припису №7/18 від 21.03.2018р. про зупинення підготовчих та будівельних робіт з реконструкції в квартирі АДРЕСА_1 , встановила порушення позивачем вимог ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011р. та правомірно притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Щодо можливості застосування ст.22 КУпАП, на яку вказує позивач, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно приписів ч.1 ст.34 КУпАП, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Відповідно до ч.1 ч.1 ст.35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.

Адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 є триваючим, оскільки на вимогу припинити будівельні роботи остання не реагувала, вимоги припису №7/18 не виконала, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст.22 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.20, 44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Cуддя В. П. Маслак