Рішення № 90265661, 18.06.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1598/20

2/296/1395/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

"18" червня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

за участю секретаря судового засідання Рабчинської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2020 року Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.08.2018 р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №СL-127313, згідно з яким відповідачу було надано кредит в сумі 100000,00грн. Надання кредиту відповідачу підтверджується меморіальним ордером та випискою руху коштів по рахунку. Відповідачем умови кредитного договору щодо повернення коштів, сплати відсотків не виконані, тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість в розмірі 108939,21 грн., з яких: 94963,00 грн. заборгованість за кредитом, 12764,44 грн. заборгованість по сплаті відсотків та 1211,77 грн. – пені.

У судове засідання представник позивача не з`явився, ним було подану заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, стосовно винесення заочного рішення - не заперечував.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача. В судове засідання 18.06.2020р. відповідач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов"язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як свідчать матеріали справи, 17.08.2018р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (банком) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) було укладено кредитний договір № СL-127313 (надалі – договір), відповідно до умов договору відповідачу був наданий кредит в розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень), зі стороком кредитування до 16.08.2023р., зі сплатою 47,69 % річних (п.4.1 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п.4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору (п.4.2 договору).

В пункті 4.3 договору сторони погодили, що за надання послуг позичальник сплачує банку комісію в порядку, строки та розмірі, передбачені п.2.10 кредитного договору.

Пунктом 4.5 договору визначено реальну річну проценту ставку 59,6 % річних.

Згідно п.6.3 договору повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із процентами за користування кредитом у вигляді рівних сум – ануїтетного платежу (розмір якого визначається п.6.2. кредитного договору).

Пунктом 6.2 договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим договором відповідно до графіку платежів (додаток №1 до цього договору). Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 4448 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення кредитного договору. Перший і останній платежі можуть відрізнятися за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 17.08.2018р.до 16.08.2023р. погашаються в однаковому порядку.

Відповідно до п.6.3.1 договору для здійснення належного погашення кредиту позичальник зобов`язаний щомісячно не пізніше дати погашення щомісячного платежу, встановленої графіком платежів, забезпечити наявність на поточному рахунку для обслуговування кредиту суму коштів, що відповідає розміру щомісячного платежу, з врахуванням рекомендацій банку, передбачених п.2.9. кредитного договору.

Як визначено п.7.1. договору, за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту кредитного договору не може перевищувати 15% від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання.

Згідно з рішенням акціонера №03/2018 від 29.11.2018 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» змінило своє найменування на Акціонерне товариство «Кредобанк» , що вбачається зі статуту АТ «Кредобанк» (а.с.40-42).

Банком зобов`язання за договором виконано, що підтверджується меморіальним ордером №45852221 від 17.08.2018 року (а.с.24) та випискою про рух коштів по рахунку відповідача за період 17.08.2018 року по 17.01.2020 року (а.с.25-29).

Відповідач не виконала умов кредитного договору, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем, яка станом на 17.01.2020 р. складає 108939,21 грн., з яких 94963,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 12764,44 грн. заборгованість за відсотками, 1211,77 грн. пені.

Сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості відповідача (а.с.30-31).

Позивачем вжито заходи досудового врегулювання спору.

Так, 22.11.2019р. позивач надіслав відповідачу повідомлення-вимогу про погашення заборгованості (а.с.32-34).

Проте заборгованість не була погашена.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Приписами ст.546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з розрахунком, заборгованість відповідача за договором №СL-127313 від 17.08.2018 року станом на 17.01.2020 р. в загальному розмірі складає 108939,21 грн.

Даючи юридичну оцінку доказам, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що підтверджено той факт, що відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором №СL-127313 від 17.08.2018 року належним чином не виконала, а отже зобов`язана повернути позивачу борг за договором в розмірі 94963,00 грн., 12764,44 грн. заборгованість за відсотками, 1211,77 грн. пені.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача 14162,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 5000 грн. витрат в зв"язку із явкою представника позивача до суду слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було подано лише договір про надання правової допомоги від 11.04.2019р. (а.с.36), натомість відсутні акт приймання-передачі наданих послуг, квитанція про сплату витрат на правничу допомогу.

Також, судом встановлено, що стороною позивача не було надано розрахунку суми зазначених витрат та її складових, як і відсутній час, який було витрачено на надання професійної правничої допомоги.

Слід зазначити, що представник позивача в засідання суду не з"явився, а тому відсутні підстави для стягнення 5000 грн. витрат у зв"язку із явкою до суду.

Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, суд приходить до висновку, про відмови в позові в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат у зв"язку із явкою представника до суду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню з судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 612, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» суму боргу в розмірі 108939,21 грн. (сто вісім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять грн. двадцять одна коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідачем, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач

Акціонерне товариство «Кредобанк»

місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова,78

ЄДРПУО:09807862

Відповідач

ОСОБА_1

адреса реєстрації: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Головуючий суддя В. П. Маслак