Ухвала суду № 90264913, 30.06.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3109/20

Провадження № 1-кп/205/939/20

У Х В А Л А

30 червня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

при секретарі - Кожемяка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12020040690000728 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який має середню технічну освіту, не одруженого, не працевлаштованого, має на утриманні малолітню дитину 2015 року народження, зареєстрований у АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю учасників судового провадження

прокурора Єрух С.В.,

захисника - адвоката Горб Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні, під час вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор Єрух С.В. просив продовжити ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може вжити заходів щодо перешкоджання судовому розгляду кримінального провадження, зокрема може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Захисник адвокат Горб Ю.В., у судовому засіданні заперечувала проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила змінити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на недоведеність прокурором зазначених ризиків, зазначаючи, що обвинувачений ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання за місцем проживання його цивільної дружини, за яким може виконувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також, захисник – адвокат Горб Ю.В. зазначила, що озвучені прокурором ризики неправомірного впливу на потерпілого та свідків недоведені, оскільки потерпілий вже допитаний у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що у нього є постійне місце проживання та стійкі соціальні зв`язки, зокрема, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах тривалий час та має сина, який перебуває у нього на утриманні та зобов`язався не переховуватися від суду та виконувати процесуальні обов`язки обвинуваченого.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме – вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність у нього соціальних зав`язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей.

Суд приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 офіційно у шлюбі не перебуває, не має постійного місця роботи та навчання, а також постійного доходу, зареєстрований поза межами Дніпропетровської області, в м. Дніпро не має постійного місця проживання. Окрім того, в судовому засіданні було встановлено, в тому числі з пояснень самого ОСОБА_1 , що останній, після подій кримінального правопорушення, залишив місце події та декілька днів вживав заходи переховування від органів поліції, достеменно знаючи, що працівниками поліції вживаються заходи щодо встановлення його місцезнаходження.

Також, ОСОБА_1 зазначив, що з близьких родичів у нього брат, який проживає в Донецькій області та батьки, які проживають за межами України, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв`язків, наявність яких додатково спонукала останнього утримання від порушення процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Крім того, суд вважає доведеними ризики зазначені прокурором, оскільки ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні шляхом їх залякування, оскільки останніх він знає особисто, а також знає місце їх проживання.

Також, в ході розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку суду не спроможні забезпечити належний розгляд провадження відносно ОСОБА_1 та виконання останнім процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 26 серпня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена, в частині продовження строків тримання під вартою, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя М.М. Таус