Рішення № 9026399, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/82220.01.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «ВАТФАРМ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСОЛ»

Простягнення 3090,38 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях представники сторін не брали участь.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «ВАТФАРМ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСОЛ»про стягнення 2917,66 грн. основного боргу, 116,01 грн. пені, 42,06 грн. інфляційних нарахувань та9,35 грн. трьох процентів річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № 168 від 04.08.09 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.09 р. було порушено провадження у справі № 37/822, розгляд справи призначено на 11.12.09 р.

У судове засідання 11.12.09 р. представники сторін не з’явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду від 27.11.09 р. не виконали.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представників сторін у призначене судове засідання, невиконання ними вимог ухвали суду від 27.11.09 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/822 до 20.01.10 р.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 18.01.10 р. надійшло від позивача клопотання про розгляд справи № 37/822 без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.10 р. повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвал суду від 27.11.09 та 11.12.09 р. не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Дослідивши подані позивачем документи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «ВАТФАРМ»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСОЛ»(покупець) був укладений договір № 168 від 04.08.09 р., відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставити товари медичного призначення (товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити їх в термін зазначений у видатковій накладній.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктами 2.2. та 2.3. договору № 168 від 04.08.09 р., поставка товару виконується окремими партіями; асортимент, кількість найменувань та ціна товару на кожну поставку зазначаються у видатковій накладній, що є невід’ємною частиною даного договору та замінює специфікацію; покупець оплачує поставлений товар за ціною та у строки, вказані у накладній на кожну партію товарів, що поставляється по цьому договору.

Позивач на виконання умов вищевказаного договору за видатковими накладними № СРН-0002372 від 04.08.09 р. на суму 229,54 грн., № СРН-0002371 від 04.08.09 р. на суму 45,39 грн., № СРН-0003281 від 04.09.09 р. на суму 671,32 грн. та № СРН-0002368 від 04.08.09 р. на суму 3488,27 грн. передав відповідачу товар, а відповідач його прийняв, про що свідчать підписи та печатка ТОВ «ФАРМАСОЛ»і довіреність № б/н від 04.09.09 р. на отримання товарів медичного призначення.

Відповідно до п. 3.1. договору № 168 від 04.08.09 р., строк на протязі якого поставлений товар повинен бути оплачений покупцем, вказується продавцем у накладній та відраховується від дати отримання товару покупцем.

З наданих суду копій видаткових накладних вбачається, що умовою оплати за поставлений товар є відстрочка платежу 30 днів.

Позивач у позовній заяві пояснив, що за поставлений товар відповідач розрахунок здійснив частково на суму 1516,86 грн. Станом на 13.11.09 р. прострочена заборгованість ТОВ «ФАРМАСОЛ»перед ВАТ «ВАТФАРМ»становила 2917,66 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 2917,66 грн. основного боргу, 116,01 грн. пені, 42,06 грн. інфляційних нарахувань та 9,35 грн. трьох процентів річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № 168 від 04.08.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не провів.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ВАТ «ВАТФАРМ» щодо стягнення з ТОВ «ФАРМАСОЛ»основного боргу за договором № 168 від 04.08.09 р. у розмірі 2917,66 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ВАТ «ВАТФАРМ»просить суд також стягнути з відповідача 42,06 грн. інфляційних нарахувань та 9,35 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 2917,66 грн., з нього підлягають стягненню відповідно 42,06 грн. інфляційних нарахувань та 9,35 грн. річних процентів за прострочення виконання зобов’язання.

Також позивач просить стягнути з відповідача 116,01 грн. пені за порушення договірного зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. договору № 168 від 04.08.09 р., при порушенні терміну оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня становить 116,01 грн.

Таким чином, позов ВАТ «ВАТФАРМ»до ТОВ «ФАРМАСОЛ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСОЛ»(04073, м. Київ, вул. Вербова, 23, код ЄДРПОУ 30374585) на користь Відкритого акціонерного товариства «ВАТФАРМ»(18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 66, код ЄДРПОУ 00306756) 2 917 (дві тисячі дев’ятсот сімнадцять) грн. 66 коп. основного боргу, 116 (сто шістнадцять) грн. 01 коп. пені, 9 (дев’ять) грн. 35 коп. трьох річних процентів, 42 (сорок дві) грн. 06 коп. інфляційних нарахувань, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.