Рішення № 9026131, 13.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 р. Справа № 6/27

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Строїч П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м.Київ,04116

до відповідача ВАТ "Івано-Франківськгаз" вул. Ленкавського,20, м.Івано-Франківськ,76010

про стягнення заборгованості у сумі 145 793, 57 грн., з яких основний борг - 122 370 грн., інфляційні втрати - 12 099, 75 грн., пеня - 8 624, 58 грн., 3 % річних - 2 699, 24 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: головний юрисконсульт Боженко І.Ф. (довіреність № 74/10 від 28.12.09),

від відповідача: заступник начальника юридичного відділу Олексин Л.П. (довіреність № 05-16/8 від 11.01.10),

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості за постачання природного газу в сумі 145 793, 57 грн., з яких основний борг - 122 370 грн., інфляційні втрати - 12 099, 75 грн., пеня - 8 624, 58 грн., 3 % річних - 2 699, 24 грн.

В судовому засіданні 08.04.10 оголошувалася перерва до 13.04.10

Представник позивача позов підтримав. Пояснив суду , що відповідач допустив заборгованість за поставлений природний газ за договором № 06/01-767-00000002. Згідно додаткової угоди сторони дійшли згоди щодо суми боргу, однак відповідач не погасив зазначену суму боргу в повному обсязі у строк визначений графіком погашення заборгованості. Таким чином, на суму боргу позивачем нараховано штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.Просить суд позов задоволити.

Представник відповідача позов визнав. Однак, подав суду письмовий відзив на позов в якому просить суд зменшити розмір пені на 50% в зв"язку з важким фінансовим станом підприємства-відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази в обгрунтування заявлених вимог та заперечень, суд встановив, що 28.12.01 між ВАТ "Івано-Франківськгаз" (покупець) та ДК "Газ України"(постачальник) був укладений договір № 06/01-767-00000002( далі Договір) на постачання природного газу.

Відповідно до умов Договору одна сторона продавець взяла на себе обов"язок поставити покупцю природний газ , а інша-покупець-прийняти та оплатити поставлений газ.Період поставки січень-грудень 2002року. (розділ 1,2 Договору).

Розділом 6 вищевказаного договору визначено порядок розрахунків між сторонами.

Як вбачається із зібраних в справі доказів позивач свої зобов"язання перед покупцем ( відповідач по справі) виконав в повному обсязі згідно умов договору, що підтверджується актом прийому-передачі природного газу за січень-грудень 2002року на суму 5712730грн 93коп підписаними обома сторонами ( копії містяться в матеріалах справи).

Однак, як зазначив позивач та свідчать обставини справи покупець провів лише часткову оплату за отриманий газ в розмірі 4733557грн.47коп. Згідно акту звірки розрахунків станом на 01.09.04 борг відповідача перед позивачем склав978973грн.46коп.

24.12.04 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору № 06/01-767-00000002, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо розміру заборгованості за поставлений за вказаним вище договором газ та змінили строки проведення розрахунків шляхом реструктуризації заборгованості на умовах оплати щомісячними рівними платежами у сумі 8158грн. починаючи з 01.01.06року.

Згідно графіку погашення заборгованості , станом на 01.01.10 відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 391584грн.Проте, як свідчать обставини справи та не заперечує сам відповідач, зобов"язання останнім щодо погашення боргу виконано лише частково на суму 269 214грн. Таким чином, станом на 01.01.10 заборгованість відповідача склала 122370грн.

Відповідно до ст.193 ГК України суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до 2 додаткової угоди, відповідачу нараховано пеню в розмірі8624грн.58коп.

Як зазначалося вище представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені. Вивчивши подані в обгрунтування заявленого клопотання докази, враховуючи важкий фінансовий стан товариства суд , з огляду на ст.551 Цивільного кодексу України, вбачає можливість зменшення розміру нарахованої пені на 50%. За таких обставин до стягнення підлягає пеня в розмірі 4312грн.29коп.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Частина 2 цієї статті визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано на суму боргу 12099грн.75коп. 3650грн.75коп. інфляційних втрат та 3%річних в сумі 2699грн.24коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню( в частині стягнення пені).

Судові витрати понесені позивачем, у відповідності до ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 551,611 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст.33,49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ВАТ "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010 ( п/р 260000100076 в ТОВ АКБ "Фінансова ініціатива", МФО 280054, код ЄДРПОУ 03361046) на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116( р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 3000465, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг в сумі 122 370 грн., інфляційні втрати в сумі 12 099грн. 75 коп., пеню в сумі 4312 грн.29коп., 3 % річних в сумі 2 699грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1458грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішення м законної сили.

В решті позову в частині стягнення пені -відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Ю.І.

                                                            рішення підписане 16.04.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 16.04.10