Рішення № 9026099, 15.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.10 Справа № 26/60/10

Суддя

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-інвест” (вул. Ілліча, 4, м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеф-повар” (вул. Магістральна, 100-А, м. Запоріжжя, 69084)

про стягнення 4 854, 71 грн.

Суддя О.О. Юлдашев

Представники:

від позивача: Ложешнік О.Ю., довір. №01 від 01.02.10.

від відповідача: Харламов Д.І., довір. №б/н від 31.03.10.

ТОВ “Авангард-інвест” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Шеф-повар” про стягнення боргу в сумі 4 713, 93 грн. за договором купівлі-продажу № 27/11/09 від 27.11.2009р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 526, 529, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 1, 12, 49, 54 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/60/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 22.03.2010р. о 10 годині 30 хвилин.

18.03.2010 року до суду від позивача надійшла заява вих. № 254 від 15.03.2010 року про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 3 801, 90 грн. –основного боргу, 132, 39 грн. –пені, 140, 67 грн. - втрат від інфляції грошових коштів, 19, 37 грн. –3 % річних від простроченої суми, 760, 38 грн. –штрафу та судові витрати.

Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

Ухвалою від 22.03.2010р. у зв’язку із неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 01.04.2010р. об 11 годині 20 хвилин.

01.04.2010р. до суду від позивача надійшов акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2010р., згідно якому борг відповідача складає 3 801, 90 грн. та докази вручення зазначеного акту відповідачу.

В судовому засіданні 01.04.2010р. оголошено перерву до 15.04.2010р. об 11 годині 10 хвилин для виготовлення рішення у повному обсязі.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві від 16.02.2010р. вих. № 121 та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором купівлі-продажу № 27/11/09 від 27.11.2009 року у розмірі 4 854, 71 грн. та судові витрати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 01.04.2010р. зокрема зазначив, що 27.11.2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 27/11/09 купівлі-продажу вугілля деревне “Торгівельної марки Мангал” (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до вимог п. 2.1. Договору продавець (яким є Позивач) зобов’язаний передати товар в кількості та по якісним показникам, відповідний вимогам дійсного Договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що строки, асортимент, обсяги та місце поставок товару (торгівельна точка) обумовлюється продавцем та покупцем щомісячно (в специфікаціях к дійсному договору).

Згідно умовам специфікації № 1, яка є додатком № 1 до Договору, сторони визначили, що товару повинно бути поставлено обсягом 2 (дві) тони вугілля деревне на загальну суму 4 600, 00 грн.

Також, укладений між Позивачем та Відповідачем договір за своїми ознаками є договором поставки, а не купівлі-продажу, так як вказаним договором Позивач відчужує товар, здійснюючи підприємницьку діяльність, а Відповідач отримує товар також для використання його у підприємницькій діяльності.

У зв’язку з тим, що Договір було укладено з неодиничною можливістю поставок, в основній частині Договору не визначені такі обов’язкові істотні умови договору як предмет та ціна (пунктом 1.1. Договору передбачено лише, що продається вугілля деревне “ТМ Мангал”, без визначення яке саме вугілля).

З метою врегулювання цих істотних умов між сторонами, у відповідності до п. 2.3 Договору, було погоджено специфікацію в якій встановлені зазначені умови, а саме: предмет договору - вугілля деревне, фракція 20-80 мм, ТУ У 24.1-32692239-001:2006; ціна договору - 4 600, 00 грн.

Також сторонами встановлено, що допустиме відхилення від зазначено обсягу лише +/- 5 %. Пакування - мішки поли пропилен; маркування - ТМ “Мангал”; умови поставки - FСА Запоріжжя; і найголовніше, що оплата здійснюється на протязі 15 (п’ятнадцятиденного) строку з моменту відвантаження товару.

За загальним правилом встановленим у п. 3.2 Договору оплата за поставлену партію товару (як зазначалось раніше кількість поставок необмежена, та кожний раз істотні умови визначається у специфікації до кожної партії товару) здійснюється покупцем на протязі 30 календарних днів з моменту поставки. Тобто, умови оплати отриманого товару визначені у п. 3.2 Договору, та умову визначені у Специфікації до нього, є різними.

Вважаємо, що відносно умов оплати конкретної партії товару повинні застосовуватись умову зазначенні у Специфікації (якщо у будь-якій специфікації не буде визначено умови оплати, то застосовується загальне правило оплати визначені у п. 3.2 Договору).

Як зазначалось раніше згідно умов викладених у Специфікації оплата здійснюється на протязі 15 календарних днів з моменту відвантаження товару, при цьому допустиме відхилення від обсягу поставки може бути не більше та не менше ніж 5 %, але в порушення зазначених вимог Позивач не здійснив поставки товару визначено у Специфікації, а саме: 2-ві тони вугілля деревне, фракція 20-80 мм, ТУ У 24.1-32692239-001:2006. Позивач поставив лише частину товару (1, 653 тони). В день поставки Позивачем було зазначено, що прийміть частину товару, а не пізніше наступного дня залишок партії товару.

Однак на теперішній час Позивач прострочує поставку замовленого Відповідачем товару, що, у відповідності до приписів п. 6.2 Договору, покладає на нього обов’язок сплати неустойку.

Після отримання Відповідачем обумовленої партії товару (2 тони) вугілля деревне, фракція 20-80 мм, ТУ У 24.1-32692239-001:2006, Відповідачем буде, в порядку передбаченому умовами Договору, здійснено оплату отриманого товару.

З огляду на викладене, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Авангард-інвест” (продавець) та ТОВ “Шеф-повар” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 27/11/09 від 27.11.2009р. (надалі - договір), за яким продавець продає вугілля деревне “ТМ Мангал” (надалі - товар), а покупець приймає та здійснює оплату, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 1.1 Договору).

На виконання умов договору продавець поставив покупцю товар у кількості 1, 6530 тони на загальну суму 3 801, 90 грн., що підтверджується специфікацією № 1 до договору (додаток № 1 до договору) від 27.11.2009 року, видатковою накладною № РН-000319 від 28.12.2009р.

Покупцем отримано товар 30.12.2009р. у кількості 1, 6530 тони, що підтверджується довіреністю № 37 від 30.12.2009р.

Залишок недоодержаного товару позивачем складає 0, 347 тон. на суму 798, 10 грн.

Згідно специфікації до договору від 27.11.2009р. оплата здійснюється на протязі 15 календарних днів з моменту відвантаження товару.

01.02.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 72 від 01.02.2010 року в якій позивач пропонує відповідачу перерахувати суму боргу у розмірі 3 801, 90 грн. у строк до 03.02.2009 року.

Відповідач своєю відповіддю від 12.03.2010 року зазначив, що відвантаження товару було здійснено не належним чином, а саме заявлено 2000 кг., відвантажено 1653 кг.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ст. 193 ГК України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містилися в ст. 161 ЦК УРСР, що діяв на момент укладення договору та містяться в ст.ст. 525, 526 ЦК України: зобов’язання має виконуватись належним чином.

Статтею 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до вимог п. 2.1. Договору продавець зобов’язаний передати товар в кількості та по якісним показникам, відповідний вимогам дійсного Договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що строки, асортимент, обсяги та місце поставок товару (торгівельна точка) обумовлюється продавцем та покупцем щомісячно (в специфікаціях к дійсному договору).

Згідно умовам специфікації № 1, яка є додатком № 1 до Договору, сторони визначили, що товару повинно бути поставлено обсягом 2 тони вугілля деревне на загальну суму 4 600, 00 грн.

Згідно умов викладених у Специфікації оплата здійснюється на протязі 15 календарних днів з моменту відвантаження товару, при цьому допустиме відхилення від обсягу поставки може бути не більше та не менше ніж 5 %, але в порушення зазначених вимог Позивач не здійснив поставки товару визначено у Специфікації, а саме: 2-ві тони вугілля деревне, фракція 20-80 мм, ТУ У 24.1-32692239-001:2006. Позивач поставив лише частину товару у кількості 1, 653 тони.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як свідчать матеріали справи, позивач не здійснив у повному обсязі поставку товару, а саме вугілля деревне у кількості 2 тон, чим порушив умови договору купівлі-продажу № 27/11/09.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Позивачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № 27/11/09 від 27.11.2009р.

Крім того, у специфікації № 1, позивачем та відповідачем чітко зазначено, що найменуванням продукції є деревне вугілля у кількості 2 тон та оплата поставленої продукції, саме у кількості двох тон повинна здійснитися на протязі 15 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Як свідчить видаткова накладна № РН-000319 від 28.12.2009р. продавець поставив покупцю товар лише у кількості 1, 6530 тони на загальну суму 3 801, 90 грн., що суперечить умовам договору та специфікації № 1 до договору.

На день розгляду справи позивач не здійснив у повному обсязі поставку замовленого відповідачем товару, а отже позивач не виконав передбачені договором зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач не довів та документально не підтвердив правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи позивача спростовуються вищевикладеними обставинами.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представників позивача та відповідача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-5, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя О.О. Юлдашев