Рішення № 9026090, 06.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10 Справа № 17/93/10

Суддя

за позовною заявою: Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю “Медична компанія “Магадфарм”,

юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Корсакова, буд. 28;

фактична адреса: 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, буд. 1

до відповідача: приватного підприємства “ЛЮВІТ”,

юридична адреса: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фучика, буд. 35, кв. 103;

фактична адреса: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Г.Сталінграда, буд. 11

про стягнення 1 923,39 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Ласті на Ю.С., довіреність від 20.02.10 б/н

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

23.02.10 до господарського суду Запорізької області звернулось Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю “Медична компанія “Магадфарм” (надалі - Українсько-Індійське ТОВ “Медична компанія “Магадфарм”) з позовною заявою до приватного підприємства “ЛЮВІТ” (далі ПП “ЛЮВІТ”) про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу від 03.01.08 № М-2008/12 в сумі 1 923,39 грн., з яких: 1 577,56 грн. - сума основного боргу, 263,93 грн. - пеня, 59,95 грн. - інфляційні витрати та 21,95 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 23.02.10 судом порушено провадження в справі № 17/93/10, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 25.03.10.

Ухвалою від 23.02.10 судом заяву позивача про прийняття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 2 261,39 грн., що знаходяться на р/р 26009210462001 в ЗАП РУ КБ “Приватбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313399 залишити без задоволення через необґрунтованість.

Ухвалою від 25.03.10 у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 06.04.10.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 06.04.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши наступне. 03.01.08 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № М-2008/12, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти і оплатити товар, в термін передбачений даним договором. За видатковими накладними позивачем поставлено товару на загальну суму 4 240,12 грн. Зобов’язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав частково в розмірі 2 662,56 грн., внаслідок чого сума основного боргу за спірним договором становить 1 577,56 грн. За несвоєчасну оплату товару відповідачу нараховано пеня в розмірі 263,93 грн. за період з 19.10.09 по 16.02.10, 3% річних в сумі 21,95 грн. та інфляційні витрати в сумі 59,95 грн. за період листопад 2009 року –січень 2010 року. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 526, 530, 548, 625 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представником позивача для підтвердження правильності адреси відповідача, яка зазначена у позовній заяві, надано суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 420684 згідно з якою, станом на 22.03.10 місцезнаходженням ПП “ЛЮВІТ” є : 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фучика, буд. 35, кв. 103, що співпадає з адресою, зазначеною у позові. Таким чином, судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.08 між Українсько-Індійським товариством з обмеженою відповідальністю “Медична компанія “Магадфарм” (Продавець) і приватним підприємством “ЛЮВІТ” (Покупець) укладено договір № М-2008/12 купівлі - продажу, за умовами якого (п. 1.1.) Продавець зобов’язується передати у власність Покупця медичну продукцію, а Покупець зобов’язуються прийняти продукцію (товар), в асортименті, кількості, ціни і в строки, що вказані в видаткових накладних та транспортних накладних, які є невід’ємною частиною даного договору і оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору в період з 01.10.09 по 13.10.09 Українсько-Індійським ТОВ “Медична компанія “Магадфарм” передано, а ПП “ЛЮВІТ” прийнято товар на загальну суму 4 240,12 грн., про що свідчать товарно –транспортні накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2.5. цього договору, розрахунки за медичну продукцію здійснюються за сумами, Що вказані в накладних на протязі 17 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Однак, відповідач договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 2 662,56 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.

Решта вартості товару відповідачем не сплачена, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 1 577,56 грн. Факт наявності заборгованості у розмірі 1 577,56 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, суд вважає, що вимоги про стягнення 1 577,56 грн. основного боргу на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.08 № М-2008/12 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за затримку оплати поставленого товару Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день затримки.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня в сумі 263,93 грн. за період з 19.01.09 по 16.02.10 розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 258 Цивільного кодексу України та підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір інфляційних витрат за листопад 2009 року - січень 2010 року складає 59,95 грн., 3% річних за період з 19.01.09 по 16.02.10 становить 21,95 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “ЛЮВІТ” (юридична адреса: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фучика, буд. 35, кв. 103; поштова адреса: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Г. Сталінграда, буд. 11, код ЄДРПОУ 24904410, р/р 26009210462001 в ЗАП РУ КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю “Медична компанія “Магадфарм” (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Корсакова, буд. 28; поштова адреса: 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, буд. 1, код ЄДРПОУ 30166078, р/р 26000201311835 в АТ “ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528) – 1 577 (одну тисячу п’ятсот сімдесят сім) грн. 56 коп. основного боргу, 263 (двісті шістдесят три) грн. 93 коп. пені, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 95 коп. інфляції, 21 (двадцять одну) грн. 95 коп. - 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 14.04.2010