Рішення № 9026077, 12.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.10 Справа № 27/38/10

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до Приватного малого підприємства фірми “Біг”, Автономна республіка Крим, м. Керч

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя

про стягнення 10 079 грн. 71 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Прохода І.В., дов. № 01/43 від 02.03.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи: не з’явився           

На підставі статті 85 ГПК України –12 квітня 2010 року прийнято рішення та оголошено у судовому засіданні.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного малого підприємства фірми “Біг” 10 079 грн. 71 коп., в тому числі 2 928 грн. 64 коп. заборгованості з орендної плати, 197 грн. 68 коп. пені та 6 953 грн. 39 коп. неустойки, про зобов’язання відповідача повернути Запорізькому національному технічному університету, м. Запоріжжя (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі) орендоване майно, а саме: вбудовані в перший поверх гуртожитку нежилі приміщення дев’ятиповерхової будівлі, виведені розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 26.07.2004 р. № 311 в нежилі (літера А-9, приміщення з № 16 по № 21 включно), загальною площею по внутрішньому обміру 136,9 кв.м. відповідно до плану першого поверху та експлуатації з технічного паспорту гуртожитку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 46, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2010 р. порушено провадження у справі № 27/38/10 та призначено судове засідання на 22.02.2010 р.

Ухвалою суду від 22.02.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 17.03.2010 р. у зв’язку з неявкою в засідання суду представників відповідача та третьої особи, а також для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

          Ухвалою виконуючого обов’язки голови господарського суду від 17.03.2010 р., з причин неможливості надання сторонами необхідних доказів, неявкою в засідання суду представників відповідача, третьої особи та враховуючи закінчення строку розгляду спору, строк вирішення спору продовжено на один місяць, до 17.04.2010 р. Судове засідання призначено на 12.04.2010 р.

12.04.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/38/10.

12.04.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача у судовому засіданні надав письмову заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 928 грн. 64 коп. заборгованості з орендної плати за період з липня 2009 р. по листопад 2009 р., 197 грн. 68 коп. пені за період з 08.05.2009 р. по 07.11.2009 р. та 11 263 грн. 72 коп. неустойки за період з 08.11.2009 р. по 01.03.2010 р. та просить суд, на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі в частині зобов’язання відповідача повернути Запорізькому національному технічному університету, м. Запоріжжя, за участю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, орендоване майно, а саме: вбудовані в перший поверх гуртожитку нежилі приміщення дев’ятиповерхової будівлі, виведені розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 26.07.2004 р. № 311 в нежилі (літера А-9, приміщення з № 16 по № 21 включно), загальною площею по внутрішньому обміру 136,9 кв.м відповідно до плану першого поверху та експлуатації з технічного паспорту гуртожитку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 46, шляхом підписання акту приймання-передачі, у зв’язку з підписанням орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем 01.03.2010 р. акту прийому-передачі державного нерухомого майна орендованого до договору оренди від 28.11.05 р. № 1698/д.

Заява позивача про зміну позовних вимог прийнята та задоволена судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають змінені позовні вимоги у розмірі 14 390 грн. 04 коп.

Крім того, позивач надав письмову заяву, в якій просить суд змінити назву відповідача Мале приватне підприємство «Біг»на Приватне мале підприємство фірма «Біг», у зв’язку з тим, що при підготовці позовної заяви була допущена помилка, а саме відповідачем зазначене –Мале приватне підприємство «Біг», тоді як відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, найменуванням відповідача є Приватне мале підприємство фірма «Біг»(код ЄДРПОУ 19275633).

Заява позивача прийнята та задоволена судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судові засідання, призначені на 22.02.2010 р. та 17.03.2010 р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву та інші витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи, у судове засідання відкрите 12.04.2010 р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка у судове засідання уповноважених представників відповідача та третьої особи в судове засідання не звільняє сторін від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 28.11.05р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя (орендодавець) та Приватним малим підприємством фірма «Біг»(орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького національного технічного університету № 1698/д.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме вбудовані в перший поверх нежилі приміщення дев’ятиповерхової будівлі, виведені Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 26.07.04 р. № 311 в нежилі (літера А-9, приміщення № 16 по 21 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 136,9 кв.м відповідно до плану першого поверху та експлікації з технічного паспорту гуртожитку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Жуковського, 46.

Орендоване майно перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету.

Відповідно до п. 10.1 договір був укладений з 28.11.05 р. по 23.11.06 р.

Згідно з п. 10.6 договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 10.6 договору, термін його дії продовжено до 07.11.09 р.

Відповідно до п. 10.5 договору, термін його дії припинений з 08.11.09 р., внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

08.12.2009 р. Регіональне відділення надіслало на адресу орендаря лист № 11-13-07268, з повідомленням про вручення, щодо припинення терміну дії договору, повернення орендованого майна балансоутримувача, звільнення орендованого приміщення та необхідності підписання акту приймання-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Вимоги позивача викладені в листі від 08.12.2009 р. залишилися без задоволення.

На день звернення 20.01.2010 р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовом до суду, відповідач не звільнив орендоване приміщення.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 9.3 договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

          Аналогічні положення містить ст. 785 ЦК України, відповідно до якої, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.Як свідчать матеріали справи, акт прийому-передачі державного нерухомого майна орендованого до договору оренди від 28.11.05 р. № 1698/д, підписаний між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем лише 01.03.2010 р., тоді як термін дії договору № 1698/д закінчився 08.11.09 р.

У зв’язку з тим, що орендар своєчасно не повернув нерухоме майно, яке є предметом договору оренди № 1698/д та на підставі заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідачу нарахована неустойка в розмірі 11263 грн. 72 коп. за період з 08.11.2009 р. по 01.03.2010 р.

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди та договору про зміни № 1 до договору № 1698/д, річна орендна плата за новими ставками приймається в розмірі 18 % від вартості орендованого майна відповідно до його цільового призначення розміщення крамниці по продажу непродовольчих товарів та становить 21 721 грн. 14 коп.

Згідно з п. 3.3 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.4 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць –до Державного бюджету та 50 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 3.5 договору, сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться орендарем щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті, а на рахунок балансоутримувача –відповідно до угоди між ним та орендарем.

Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно з п. 5.3 договору, до 9 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті, подати орендодавцю копії платіжних документів, що підтверджують внесення орендної плати до державного бюджету.

          Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»істотними умовами договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, орендну оплату у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем по договору оренди склала 2 928 грн. 64 коп.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором».

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 197 грн. 68 коп. пені.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.4 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем суду надано розрахунок пені, відповідно до якого пеня складає 197 грн. 68 коп. за період з 08.05.09 р. по 07.11.09 р.

Стягненню підлягає пеня у розмірі 197 грн. 68 коп. за період з 08.05.09 р. по 07.11.09 р., (п. 3.6 договору) нарахована в межах діючого законодавства, судом задовольняється.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач не сплатив заборгованість, доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався, вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, п. 1.1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині зобов’язання відповідача повернути Запорізькому національному технічному університету, м. Запоріжжя, за участю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, орендоване майно, а саме: вбудовані в перший поверх гуртожитку нежилі приміщення дев’ятиповерхової будівлі, виведені розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 26.07.2004 р. № 311 в нежилі (літера А-9, приміщення з № 16 по № 21 включно), загальною площею по внутрішньому обміру 136,9 кв.м відповідно до плану першого поверху та експлуатації з технічного паспорту гуртожитку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 46, шляхом підписання акту приймання-передачі, у зв’язку з підписанням орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем 01.03.2010 р. акту прийому-передачі державного нерухомого майна, орендованого до договору оренди від 28.11.05 р. № 1698/д.

3. Стягнути з Приватного малого підприємства фірми «Біг»(98300 Автономна республіка Крим, м. Керч, вул. Леніна, 22а, код ЄДРПОУ 19275633, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету, стягувач: регіональне відділення ФДМУ по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя вул. Перемоги, 50 ЄДРПОУ 20495280, код бюджетної класифікації 22080200; одержувач: Державний бюджет Жовтневого району, банк - Управління державного казначейства в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124; розрахунковий рахунок 31115093700003) 2928 (дві тисячі дев’ятсот двадцять вісім) грн. 64 коп. заборгованості з орендної плати, 197 (сто дев’яносто сім) грн. 68 коп. пені, 11263 (одинадцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 72 коп. неустойки. Видати наказ.

4. Стягнути з Приватного малого підприємства фірми «Біг»(98300 Автономна республіка Крим, м. Керч, вул. Леніна, 22а, код ЄДРПОУ 19275633, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 143 (сто сорок три) грн. 90 коп. державного мита. Видати наказ.

5. Стягнути з Приватного малого підприємства фірми «Біг»(98300 Автономна республіка Крим, м. Керч, вул. Леніна, 22а, код ЄДРПОУ 19275633, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 12.04.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.