Рішення № 9026032, 22.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.10 Справа № 11/397

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж (вул. Чехова 45, м.Вільнянськ, Запорізька область, 70000)

до відповідача: Приватне підприємство “Експроінтер” (вул. Запорізька буд. 92, м.Вільнянськ, Запорізька область, 70000)

за участю представників:

позивача: Вацюк Н.М. –дов. № 150, від 19.05.2009р.;

відповідача: не з’явився

про: стягнення 67599,62 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ про стягнення з ПП “Експроінтер” 67599,62 грн., як вказано в позові, чотирикратної вартості різниці між фактичним споживанням та договірною величиною.

03.06.2004р. порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання.

З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався, оголошувались перерви.

Ухвалою від 02.09.2004р. провадження у справі зупинялось до розгляду Вільнянський районим судом Запорізької області скарги гр.Мельниченко С.П. та ПП “Експроінтер” на дії посадової та службової осіб Вільнянського ВПЗ.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 06.08.2006р. по цивільній справі № 2а-5-06, скарга залишена без розгляду.

Позивач наполягає на позовних вимогах, при цьому зазначає що протягом грудня 2003р. –березня 2004р. неодноразово перевищував договірну величину споживання електричної енергії, за що на момент звернення з позовною заявою була передбачена відповідальність у вигляді чотирикратної вартості різниці між фактичним споживанням та договірною величиною. В добровільному порядку вказану суму відповідач на час розгляду справи не сплатив.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що коригування договірної величини до 0 кВт/год фактично є односторонньою відмовою з боку позивача від виконання умов договору, а лімітні повідомлення ним взагалі не отримувались, що суперечить вимогам договору.

Вивчивши матеріали справи дослідивши додатково надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Між сторонами по справі укладений договір № 79 від 10.07.2001р. на користування електричною енергією, згідно якому Постачальник електричної енергії (позивач по справі) постачає електричну енергію Споживачу (відповідач по справі), а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Угодами від 15.07.2002р. сторони внесли до договору № 79 від 10.07.2001р. зміни

Так, у відповідності з пп. 2.1.1 та Договору п. 2.1.6 додаткової угоди від 15.07.2002р. Споживачу доводиться величина споживання електричної енергії та потужності, яка є договірною, що відповідає п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.04.2002 р. № 475.

Пунктом 6.17 Правил користування електричної енергією (ПКЕЕ), п.11 Порядку постачання електричної енергії споживачам встановлено, що за перевищення за розрахунковий період договірної величини споживання електричної енергії Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії вартість різниці фактично спожитої та договірної величини за середньозваженим тарифом, у розмірі передбаченому ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Розрахунковий період –це період часу, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки (п.1.2 ПКЕЕ).

На грудень 2003 року лімітним повідомленням від 12.11.2003р. № 442 (лист від 12.11.2002) відповідачу не встановлювалася величина споживання електричної енергії. Згідно повідомлення про коригування доведеної договірної (граничної) величини електроспоживання від 27.01.2004р. № 68 договірна (гранична) величина електроспоживання була доведена відповідачеві у розмірі 0 кВт/год.

Згідно рапорту спожитої електроенергії за грудень 2003 року відповідач спожив електроенергії в кількості 44040 кВт/год. Зазначене споживання відповідачем несплачене.

19.02.2004р. відповідачу направлено повідомлення № 275 про перевищення договірної величини споживання електричної енергії (замовлений лист від 19.02.2004р.) з пропозицією сплатити чотирикратну вартість різниці між фактичним споживанням та договірною величиною у розмірі 30828,00 грн.

Середньовідпускна вартість 1 кВт/год у грудні 2003 року складала 0,1750 грн., без ПДВ. Різниця між фактичним споживанням та договірною величиною складає:

0,1750 грн. х 44040 кВт/год. х 4 = 30828,00 грн. (без ПДВ)

На лютий 2004 року лімітним повідомленням від 22.01.2004р. № 41 (замовлений лист від 23.01.2004р.) відповідачу доведена величина споживання електричної енергії в розмірі 60000 кВт/год.

Згідно рапорту спожитої електроенергії за лютий 2004 року відповідач спожив електроенергії в кількості 31320 кВт/год. У лютому 2004 року відповідачем спожито 39600 кВт/год на суму 8425,30 грн. Станом на 16.03.2004р. зазначене споживання сплачене в розмірі 2500,00 грн., що відповідає 11748 кВт/год.

Згідно повідомлення про коригування доведеної договірної (граничної) величини електроспоживання від 17.03.2004р. № 187 договірна (гранична) величина електроспоживання була доведена відповідачу у розмірі 11748 кВт/год.

17.03.2004р. відповідачу направлено повідомлення № 17 про перевищення договірної величини споживання електричної енергії (замовлений лист від 17.03.2004р.) з пропозицією сплатити чотирикратну вартість різниці між фактичним споживанням та договірною величиною у розмірі 19752,55 грн.

Середньовідпускна вартість 1 кВт/год у лютому 2004 року складала 0,1773 грн., без ПДВ. Фактично спожито електроенергії 39600 кВт/год. Різниця між фактичним споживанням та договірною величиною складає:

0,1773 грн. х 27852 кВт/год. х 4 = 19752,55 грн. (без ПДВ).

На березень 2004 року лімітним повідомленням від 13.02.2004р. № 96 (лист від 19.02.2004р.) відповідачу не встановлювалася величина споживання електричної енергії.

Згідно рапорту спожитої електроенергії за березень 2004 року відповідач спожив електроенергії в кількості 24120 кВт/год., на суму 5105,72 грн. Зазначене споживання відповідачем несплачене.

06.05.2004р. відповідачу направлено повідомлення № 82 від 30.04.2004р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії (замовлений лист від 06.05.2004р.) з пропозицією сплатити чотирикратну вартість різниці між фактичним споживанням та договірною величиною у розмірі 17019,07 грн.

Середньовідпускна вартість 1 кВт/год у березні 2004 року складала 0,1764 грн., без ПДВ. Фактично спожито електроенергії 24120 кВт/год. Різниця між фактичним споживанням та договірною величиною складає:

0,1764 грн. х 24120 кВт/год. х 4 = 17019,07 грн. (без ПДВ).

Таким чином, загальна сума чотирьохкратної вартості різниці між спожитою і договірною величиною електроенергії, яка нарахована позивачем складає 67599,62 грн. Здійснюючи розрахунок суми позовних вимог, позивач керувався п.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику”.

Статтею 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимоги позивача законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами.

Між тим, сума, що є предметом позову, по суті є нічим іншим як штрафними санкціями за порушення Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Крім того, на час прийняття рішення по справі Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” № 2706-IV від 23.06.2005р. було змінено розмір санкції за перевищення ліміту споживання електричної енергії, а саме п.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” набув наступної редакції: “Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.”

При таких обставинах суд вважає за доцільне зменшити розмір стягуваної суми, стягнувши на користь позивача 33799,81 грн.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати віднести на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Експроінтер” (вул. Запорізька, б. 92, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70000, код ЄДРПОУ 2388232) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж (вул. Чехова, б. 45, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70000, код ЄДРПОУ 25764193) 33799,81 грн. різниці між фактичним споживанням електроенергії та договірною величиною, 676,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гончаренко С.А.

В судовому засіданні 22.03.2010р. за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 29.03.2010р.