Рішення № 90259838, 07.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 року м. Київ № 640/11576/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження із урахуванням особливостей статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу

за позовом до третя особа про ОСОБА_1 Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" скасування постанови від 15.04.2020, винесену в рамках виконавчого провадження №61841239, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", в якій просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.06.2020 №03-14/82120/20) скасувати постанову про арешт коштів від 15.04.2020, винесену в рамках виконавчого провадження №61841239, в частині накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про те, що в рамках виконавчого провадження №61841239, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, останнім вчинено ряд виконавчий дій щодо винесення постанов. Зокрема, відповідач відповідно до своєї постанови від 15.04.2020 про арешт коштів боржника у названому виконавчому провадженні наклав арешт на рахунки позивача, відкриті в установах банку, а саме: АТ "ОТП Банк", АТ "Райфайзен Банк Аваль", АТ "ПУМБ", АТ "Державний ощадний банк України", АТ "Приватбанк", АТ "Універсал банк" АТ "Укргазбанк".

Так, постановою від 15.04.2020 про арешт коштів боржника відповідачем було накладено арешт на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", на який позивач отримує пенсійні виплати. Як стверджує позивач, блокування карткового рахунку, на який надходять пенсійні виплати порушує її конституційні права та право на соціальний захист, гарантовані державою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020 у справі № 640/11576/20 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недолікі позовної заяви. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/11576/20 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву та зобов`язано останнього надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №61841239.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 06.07.2020 від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020 в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №640/11576/20 відмовлено.

Також відповідачем подано до суду копії матеріалів виконавчого провадження №61841239 та відзив на позовну заяву.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач проти позовних вимог заперечує, та наголошує на тому, що в оскаржуваній постанові було зазначено, що арешт відбувається на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику. В свою чергу, обов`язок повернення постанови, якщо рахунок має спеціальний режим використання, покладений на банк, а оскільки Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" було прийнято оскаржувану постанову у ВП №61841239, то рахунки, на які накладено арешт, не відносяться до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.

У зв`язку з надходженням клопотань від позивача, а також у зв`язку із запровадженням карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» розгляд справи відкладався.

Зважаючи на неявку сторін в судове засідання, призначене на 24.06.2020, розгляд справи відкладено.

В судове засідання 06.07.2020 учасники справи не з`явились, однак враховуючи надходження клопотання від позивача, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розгляд справи здійснено із урахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого кругу міста Києва Клименка Романа Васильовича перебуває виконавче провадження №61841239 з виконання виконавчого напису №3002, виданого 10.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 14119, 24 грн.

Так, одночасно під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2020 №61841239, приватним виконавцем в рамках вказаного виконавчого провадження була винесена постанова про арешт коштів боржника від 15.04.2020.

Зокрема, за змістом постанови відповідача ВП №61841239 від 15.04.2020 про арешт коштів боржника, приватний виконавець дійшов висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти боржника - ОСОБА_1 , що містяться на відкритих у банківських установах рахунках, в тому числі в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк". З метою виконання виконавчого документу приватний виконавець керуючись нормами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» постановив накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику, - у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, а саме - 15 831, 16 грн.

Як зазначила позивач у тексті свого позову, на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", остання отримує пенсійні виплати, однак, наклавши арешт на вказаний рахунок, позивач позбавлений права отримувати вказані кошти, оскільки банківський рахунок № НОМЕР_1 відповідно до постанови відповідача ВП №61841239 від 15.04.2020 про арешт коштів боржника є заблокованим.

Позивач звернулась до відповідача із заявою від 22.04.2020, в якій просила останнього скасувати постанову про арешт грошових коштів від 15.04.2020 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять від Пенсійного фонду України на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", оскільки вказаний рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Однак, листом від 21.05.2020 відповідач фактично відмовив у скасуванні постанови в цій частині, зазначивши, що арешт буде знятий у разі надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на вказаному рахунку, заборонено звертати стягнення.

Вважаючи постанову приватного виконавця Клименка Романа Васильовича від 15.04.2020 про арешт коштів боржника ВП №61841239 в частині накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIIІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заходи примусового виконання рішень визначені в статті 10 Закону №1404-VIIІ, серед них зокрема:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIIІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIIІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом).

Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника в рамках процедури примусового виконання виконавчого документу врегульовано статтею 48 Закону №1404-VIIІ. Так, за змістом норм частин першої, другої та четвертої цієї статті Закону №1404-VIIІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

При цьому, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Також частинами першою-четвертою статті 56 Закону №1404-VIIІ встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Зі змісту наведених норм матеріального права можна дійти висновку, що приватний виконавець має право для забезпечення реального виконання виконавчого документу застосувати арешт коштів боржника (фізичної особи), що знаходяться на рахунку такого боржника у банківській установі, за винятком коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Перелік видів виплат та сум, на які не здійснюється звернення стягнення відповідно до Закону №1404-VIIІ наведений у статті 73 зазначеного Закону. Так, стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Також стягнення не здійснюється із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Зі змісту процитованих вище норм частин першої і другої статті 73 Закону №1404-VIIІ вбачається, що такий вид виплати як «пенсія» не відноситься до законодавчо визначеного переліку коштів, на які забороняється здійснення стягнення в рамках виконавчого провадження.

Натомість Закон №1404-VIIІ встановлює окремий порядок для звернення стягнення на кошти боржника (фізичної особи) у вигляді пенсії з метою забезпечення виконання виконавчого документу.

Відповідно до статті 68 Закону №1404-VIIІ стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

За змістом частини першої статті 69 Закону №1404-VIIІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

При цьому, у силу приписів статті 70 Закону №1404-VIIІ розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

Аналогічна норма міститься в статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), відповідно до якої відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

Таким чином, розмір відрахувань, що можуть бути утримані з кожної виплаченої фізичній особі (боржнику) суми доходу у вигляді пенсії чітко регламентований статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому звернення стягнення на всю виплачену фізичній особі пенсію суперечить законодавчо встановленому порядку.

Поряд з цим, стаття 46 Конституції України встановлює, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, на думку суду, накладення арешту на весь рахунок боржника (фізичної особи) у банку, який призначений для виплати пенсії, унеможливлює своєчасне отримання таким боржником у встановленому законом розмірі пенсійного забезпечення, гарантованого законом, що призводить до порушення її конституційних прав як громадянина.

Судом встановлено, що за даними роздруківки електронної виписки по картці № НОМЕР_2 (рахунок № НОМЕР_1 ), упродовж періоду з 01.11.2019 по 22.04.2020 (остання операція за 10.04.2020) на вказаний рахунок ОСОБА_1 надходили суми коштів від Пенсійного фонду з призначенням «пенсія».

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В матеріалах справи є наявна довідка від 23.04.2020 №7OLN96C15NDGK7AK, видана ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що вона має в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" картку НОМЕР_2, на яку отримує пенсію.

В свою чергу, відповідно до довідки від 28.04.2020 №9588/02/25 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 26.10.2010 довічно, яка перераховується до Приватбанку на р/р НОМЕР_4.

У контексті з наведеним, суд враховує положення частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIIІ, відповідно до якої визначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Зокрема, однією з підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Суд також звертає увагу, що разом із заявою від 22.04.2020 позивач надав відповідачеві копію паспорта, довідку з Пенсійного фонду України, та виписку з АТ КБ "Приватбанк", що останнім не заперечується.

Таким чином, оскільки відповідач отримав від позивача повідомлення з документальним підтвердженням (а саме виписку з банку та довідку з ПФУ) про те, що на арештованому рахунку боржника в АТ КБ «ПриватБанк» знаходяться кошти у вигляді пенсії, а також беручи до уваги встановлений Законом України «Про виконавче провадження» порядок звернення стягнення на пенсію боржника (фізичної особи), а також гарантоване чинним законодавством право фізичної особи на своєчасне отримання пенсії, приватний виконавець мав вжити заходів щодо перевірки відповідних обставин та зняти арешт з коштів боржника (позивача) в частині накладеного арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", на який позивач отримує пенсійні виплати.

Проте таких заходів відповідачем, як свідчать наявні у справі матеріали, вжито не було, чим допущено порушення прав позивача на соціальний захист, на отримання пенсії, гарантованих Конституцією України. Протилежного суду на час розгляду справи відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про арешт коштів від 15.04.2020, винесену в рамках виконавчого провадження №61841239, в частині накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Що стосується питання повернення судового збору, то слід зазначити, що позивачем сплачено 840, 80 грн відповідно до квитанції від 13.06.2020 №37/КЗ.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати постанову про арешт коштів від 15.04.2020, винесену в рамках виконавчого провадження №61841239, в частині накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк"

3. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 31) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 287, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.