Ухвала суду № 90259679, 08.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2020 року справа № 580/2444/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту, визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

06.07.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) про:

встановлення факту, що має юридичне значення: що картки рахунків щодо заробітної плати та формовому одягу (особові картки) за 1982-1984 роки, видані на ім`я позивача відділом архівів філії ПАТ «РЖД» «Восточно-сибирская железная дорога», належать позивачу;

визнання незаконним і скасування рішення відповідача, викладеного в листі від 18.06.2020 №2300-0308-8/28506, про відмову у перерахунку пенсії з більшого заробітку;

зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з більшого заробітку в порядку ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту нарахування: 01.03.2019 до дня набрання рішенням суду законної сили з урахуванням заробітної плати за 1982-1984 роки в філії ПАТ «РЖД» «Восточно-сибирская железная дорога».

Ознайомившись із матеріалами позову, встановлено недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

На підставі ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до висновку Верховного Суду (далі - ВС) в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судами нижчих інстанцій, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

На підставі п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позовна вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, не узгоджується з викладеними у ч.1 ст.5 КАС України способами захисту порушених прав та не звернена до відповідача у справі. Нормами КАС України не передбачено повноважень адміністративного суду здійснювати встановлення юридичних фактів. Натомість розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належить загальному місцевому суду в порядку цивільного судочинства згідно з вимогами Глави 6 (ст.ст.315-319) Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, звертаючись із позовною вимогою визнати незаконним і скасувати рішення відповідача у листі, позивач не врахував, що лист у заявлених спірних правовідносинах не є розпорядчим актом.

Зокрема, згідно з підп.4.3.п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Отже, рішенням відповідача, як суб`єкта владних повноважень, є акт владного розпорядчого характеру.

Лист відповідача від 18.06.2020 №2300-0308-8/28506 не є рішенням, оскільки не містить владного припису, носить інформативний характер. Зазначені його реквізити відповідають даті та номеру реєстрації листа, як вихідної кореспонденції. Тому вказаний лист не може бути скасований, бо не підлягає судовому оскарженню. Натомість може свідчити про дії або бездіяльність відповідача у сфері владних управлінських функцій.

У зв`язку зі вказаним позивач має привести у відповідність до ст.ст.5, 160 КАС України зміст і склад позовних вимог для можливості їх розгляду та вирішення, як адміністративного спору, надати суду уточнену позовну заяву з копіями відповідно до кількості учасників процесу.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту, визнання незаконним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Позивачу надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дати отримання ним ухвали, але не пізніше строку закінчення запровадженого Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя А.М. Бабич