Рішення № 90259047, 07.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2020 року м. РівнеСправа №460/2982/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 79% до 74% із 01.01.2008 як особі, яка брала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, та з 74% до 70% із 01.01.2018 як військовому пенсіонеру, якому призначено пенсію з 22.03.2004, а в загальному, зменшення основного розміру пенсії із 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату:

- 5% від основного розміру пенсії 79% з часу його зняття - 01.01.2008, як особі, яка брала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та віднесеній до категорії 2-ї постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС з урахуванням проведених виплат;

- 4 % від основного розміру пенсії 79% з часу його зняття - 01.01.2018, як військовому пенсіонеру, якому призначено пенсію з 22.03.2004, з урахуванням проведених виплат,

а в цілому здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (з наступними змінами), постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію з 22.03.2004 в розмірі 74% сум грошового забезпечення згідно з п. “а” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”. Згодом здійснено перерахунок пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення 79% як особі, яка під час проходження служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена в установленому законом порядку до категорії 2. З 01.01.2008 при перерахунку пенсії, відсотковий розмір пенсії позивача зменшено органом Пенсійного фонду до 74% сум грошового забезпечення. З 01.01.2018 йому було нараховано пенсію в підвищеному розмірі, проте при перерахунку пенсії її розмір було зменшено з 74% до 70 % сум грошового забезпечення на підставі ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, чинній на час перерахунку пенсії.

Позивач повідомив, що в лютому 2020 року адвокат Турович С.М. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Рівненській області із адвокатським запитом щодо розміру грошового забезпечення у відсотковому відношенні, призначеного позивачу на час звільнення на пенсію; щодо нарахування та виплати на даний час розміру його пенсійного грошового забезпечення у відсотковому відношенні, що було нараховане на час звільнення, а у випадку нарахування та виплати меншої, ніж була призначена на час звільнення, вказати дату, з якої зменшено нарахування та виплата пенсії і підстави такого зменшення; щодо довідки про розмір грошового забезпечення позивача. ГУ ПФУ в Рівненській області адвокату ОСОБА_2 було повідомлено, що величина розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років за пенсійною справою позивача на день звільнення в запас становила 79% (74% за вислугою років + 5% як особі, віднесеній до 2 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС). Однак, з 29.04.2006 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального військовослужбовців» внесено зміни до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якими виключено положення щодо вказаного збільшення розміру пенсій за вислугою років. У зв`язку з прийняттям цієї норми раніше призначені пенсії не перераховувалися. Проте, при призначенні пенсій після 29.04.2006, особам із числа вищезазначених категорій, збільшення розмірів пенсій не проводилося. Відповідно розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений згідно з п.“а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням 28 років вислуги, як звільненому у запас, склав 74% відповідних сум грошового забезпечення, а з 01.01.2018 вказана величина встановлена як 70% відповідних сум грошового забезпечення і підстав для збільшення її розміру немає, оскільки пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач зазначив, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до ч.2 ст.13 вказаного Закону не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії. Вважає, дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру основної його пенсії з 01.01.2008 із 79% до 74% та з 01.01.2018 із 74% до 70% сум грошового забезпечення протиправними та такими, що порушують гарантоване державою його право на пенсію.

Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що позивачу 22.03.2004 силовою структурою (Рівненським обласним військовим комісаріатом) призначено пенсію за вислугою років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (діяв на момент виходу на пенсію позивача) із врахуванням 28 років вислуги, що становило 74 % сум грошового забезпечення (50% вислуги років +24% (8*3)=74%), про що свідчить Розрахунок на пенсію за вислугою років. 07.04.2005 Рівненським обласним військовим комісаріатом позивачу було встановлено до загального відсотку грошового забезпечення ще 5% як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, що відноситься до 2 категорії. Загальний відсоток грошового забезпечення становив 79%.

З 01.01.2007 функції з призначення та виплати пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян від силових структур передані до органів Пенсійного фонду України. З 29.04.2006 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального військовослужбовців» внесено зміни до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якими виключено положення щодо збільшення розміру пенсій за вислугою років особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 01.01.2008, стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала 5-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, 3, 4, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.

Крім того, відповідач зазначив, що з 01.04.2014 набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України", яким, зокрема, встановлено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. На підставі вищезазначеного відповідачем на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було проведено перерахунок пенсії позивача, з урахуванням основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70% з 01.01.2018. Крім того, зауважив, що розмір пенсії позивача до проведення перерахунку пенсії був значно меншим ніж після перерахунку. Відтак, зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки – призвели до її збільшення. Звернув увагу на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 , 1958 року народження, проходив військову службу на посаді першого заступника начальника Головного управління – начальника управління планування та координації дій у надзвичайних ситуаціях головного управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення з присвоєнням спеціального звання “полковник”, де отримував грошове забезпечення до звільнення з військової служби у відставку за вислугою років (а.с.10).

Крім того, згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 * (категорія 2), виданим 25.05.1993 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (а.с.6 зворот).

Відповідно до розрахунку на пенсію за вислугою років від 07.04.2004 (а.с.33), пенсія ОСОБА_1 призначена з 22.03.2004 за вислугою років в розмірі 74% сум грошового забезпечення.

Разом з тим, згідно з пенсійним листом №193206 (а.с.32), ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2005 шляхом збільшення її розміру до 79% сум грошового забезпечення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Відповідно до протоколу по пенсійній справі ХГ-0113716 від 01.04.2007, сформованому пенсійним органом, розмір пенсії ОСОБА_1 складає 79% сум грошового забезпечення, довічно (а.с.31).

З матеріалів пенсійної справи встановлено, що 03.06.2008 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, виходячи з розміру 74% грошового забезпечення з 01.01.2008 (а.с.29), та 01.05.2018 - виходячи з розміру 74% грошового забезпечення 01.01.2018 (а.с.27).

У квітні 2020 року адвокат Турович С.М., на підставі ордера від 08.04.2020 серії ВК №1005256 (а.с.11-12) звернувся в інтересах ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Рівненській області з адвокатським запитом щодо розміру грошового забезпечення у відсотковому відношенні, призначеного позивачу на час звільнення на пенсію; щодо нарахування та виплати на даний час розміру його пенсійного грошового забезпечення у відсотковому відношенні, що було нараховане на час звільнення, а у випадку нарахування та виплати меншої, ніж була призначена на час звільнення, вказати дату, з якої зменшено нарахування та виплата пенсії і підстави такого зменшення; враховано у вислузі 28 років, 5 відсотків як ліквідатору ЧАЕС 2 категорії, якщо не враховано чи виключено, то прошу обґрунтувати такі дії; щодо довідки про розмір грошового забезпечення позивача (а.с.7).

ГУ ПФУ в Рівненській області листом від 13.04.2020 №1700-0319-8/8937 на адвокатський запит надано відповідь, що величина розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугою років за пенсійною справою позивача на день звільнення в запас становила 79% (74% за вислугою років + 5% як особі, віднесеної до 2 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС). Однак, з 29.04.2006 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального військовослужбовців» внесено зміни до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якими виключено положення щодо вказаного збільшення розміру пенсій за вислугою років. У зв`язку з прийняттям цієї норми раніше призначені пенсії не перераховувалися. Проте, при призначенні пенсій після 29.04.2006, особам із числа вищезазначених категорій, збільшення розмірів пенсій не проводилося. Відповідно розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений згідно з п.“а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням 28 років вислуги, як звільненому у запас, склав 74% відповідних сум грошового забезпечення, а з 01.01.2018 вказана величина встановлена як 70% відповідних сум грошового забезпечення і підстав для збільшення її розміру немає, оскільки пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства (а.с.8).

Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2008 у розмірі 74%, а з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з такого.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (далі – Закон №2262-XII).

Згідно з п. “а” ст.12 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Відповідно до ст.13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (п. “а” ч.1); тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) (п. “б” ч.1); особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення (п. “в” ч.1).

При цьому, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Перерахунок раніше призначених пенсій регламентований статтею 63 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії – 01.01.2008), відповідно до частин першої-третьої якої встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі – Порядок №45), згідно з пунктами 2 та 3 якого (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії – 03.06.2008), на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, МНС, Мінтрансзв`язку, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПА, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, Державний департамент з питань виконання покарань (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.4 Порядку №45 (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії – 03.06.2008), перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст.13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене ст.13 Закону №2262-XII, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Матеріалами судової справи підтверджено, що позивачу пенсія була призначена у березні 2004 року, її розмір складав 74% грошового забезпечення.

У квітні 2005 року пенсію позивача було перераховано з 01.01.2005 шляхом встановлення її розміру 79% грошового забезпечення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що повністю узгоджується з приписами статті 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин.

Обставини щодо призначення позивачу пенсії в розмірі 79% грошового забезпечення відповідають обставинам справи та сторонами не заперечуються.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на час зазначеного призначення пенсії, максимальний її розмір був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 2, - 95%.

У подальшому стаття 13 Закону №2262-XII неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 №3591-ІV до пункту «в» частини першої статті 13 Закону №2262-XII внесено зміни, відповідно до яких особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Тобто, нова редакція пункту «в» статті 13 Закону №2262-XII не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби на 5% та 10%.

Однак, суд підкреслює, що відповідно до буквального змісту частини першої статті 13 цього Закону, в ній визначені розміри пенсії за вислугу років, які призначаються, та відсутні застереження щодо застосування цих розмірів стосовно вже призначених пенсій за вислугу років.

Разом з тим, судом встановлено, що з 01.01.2008 ГУ ПФУ в Рівненській області здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з розміру 74% грошового забезпечення, з урахуванням нової редакції статті 13 Закону №2262-XII.

Водночас, суд зазначає, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала.

Слід зауважити, що статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до частини першої статті 13 Закону №2262-XII щодо відсутності 5% та 10% збільшення розміру пенсії за вислугу років особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленої у рішеннях Конституційного Суду України позиції, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, застосування до правовідносин, які виникли при встановленні позивачу відсоткового значення розміру грошового забезпечення для призначення пенсії у 2005 році, положень закону в редакції, чинній після 2006 року, порушуватиме конституційний принцип незворотності дії законів в часі.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним.

При цьому, відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-ХІІ, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), та Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.03.2020 у справі №804/175/1638/18 (262СП/804/3953/18) (провадження №К/9901/22273/19), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, про те, що у зв`язку з виключенням положення ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо збільшення розміру пенсій за вислугою років особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, раніше призначені пенсії не перераховувалися, проте при призначенні пенсій після 29.04.2006 особам із числа вищезазначених категорій збільшення розмірів пенсій не проводилося, відповідач безпосередньо зазначив в листі від 13.04.2020 №1700-0319-8/8937 (а.с.8), однак за обставинами справи фактично відповідачем такий перерахунок було проведено стосовно позивача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача з 79% до 74% сум грошового забезпечення як особі, яка під час проходження служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена в установленому законом порядку до категорії 2, оскільки такі здійснені в порушення чинного законодавства України та порушують гарантоване державою право позивача на соціальний захист.

Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту та відновленню шляхом зобов`язання відповідача перерахувати розмір пенсії позивача, виходячи з розрахунку 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2008 та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2008 із врахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, суд не приймає до уваги доводів відповідача щодо пропущення позивачем строку на звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, та зазначає, що у зв`язку з перерахунком пенсії позивачу шляхом зменшенням її розміру із 79% до 74% грошового забезпечення, який проведено органом Пенсійного фонду з 01.01.2008, відбулося порушення гарантованого державою права позивача на пенсію, яке є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком в силу вимог частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ.

Правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія, викладений в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 (№К/9901/2128/18).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, всупереч вимогам КАС України, не довів правомірності оспорюваних дій щодо зменшення розміру пенсії позивача з 01.01.2008, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині оскарження дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 74% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018, суд зазначає таке.

За змістом відповіді від 13.04.2020 №1700-0319-8/8937 (а.с.8) на адвокатський запит ГУ ПФУ в Рівненській області повідомлено, серед іншого, що величина розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років за пенсійною справою позивача на день звільнення в запас становила 79% (74% за вислугою років + 5% як особі, віднесеної до 2 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС). Однак, з урахуванням змін, внесених в статтю 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з 29.04.2006 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального військовослужбовців», розмір пенсії ОСОБА_1 склав 74% відповідних сум грошового забезпечення. З урахуванням змін, внесених в статтю 13 вказаного Закону з 01.05.2014 Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 N 1166-VII, при проведенні перерахунку з 01.01.2018 встановлена як 70 процентів вищевказаних сум грошового забезпечення і підстав для встановлення її розміру як 74% з 01.01.2018 по даний час немає.

Суд зауважує, що саме надання пенсійним органом означеної інформації представнику позивача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 79% до 74% та в подальшому до 70% грошового забезпечення, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом з наведеними вище по тексту судового рішення позовними вимогами.

Разом з тим, матеріали справи свідчать на користь висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, яка проведена 01.05.2018, відсоткове значення розміру його пенсії встановлене органом Пенсійного фонду на рівні 74% сум грошового забезпечення змін не зазнало, що підтверджується відомостями про перерахунок пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 з 01.01.2018 (а.с.27).

Будь-яких інших документально підтверджених відомостей здійсненого перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, у тому числі в розмірі 70% грошового забезпечення, учасниками справи не надано, а судом не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено обставин щодо зменшення відповідачем відсоткового значення розміру пенсії позивача з 01.01.2018 до 70% грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 74% до 70% з 01.01.2018 та в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу 4% від основного розміру пенсії 79% з часу його зняття 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат, не підтверджені належними й допустимими доказами, не відповідають встановленим судом обставинам справи, а тому задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, 7, м.Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення з 01.01.2008 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 74% сум грошового забезпечення як особі, яка під час проходження служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена в установленому законом порядку до категорії 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 79% відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2008 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 1 січня 2008 року із врахуванням раніше виплачених сум.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 липня 2020 року.

Суддя Н.О. Дорошенко