Рішення № 9025878, 07.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.10 Справа № 28/69/10

Суддя

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м.Запоріжжя

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Лисенко Н.В., довіреність №25 від 04.01.2010р.

від відповідача: ОСОБА_1 - особисто

Заявлені вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 1.898грн.57коп. основного боргу на підставі договору №101871 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2007р., 158грн.39коп. пені за неналежне виконання умов договору, 33грн.67коп. 3% річних та 129грн.30коп. інфляційних втрат за порушення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2010р. порушено провадження у справі №28/69/10, судове засідання призначено на 07.04.10р. у сторін витребувані всі необхідні документи та докази для розгляду справи.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 07.04.2010р. наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Відповідач проти наявності боргу не заперечує.

Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 01.07.2007р. між Концерном «МТМ»та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №101871 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

За умовами договору позивач взяв на себе зобовязання відпускати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору, що є його невідємними частинами.

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобовязаний до 20 числа наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

На виконання умов договору позивач у період з грудня 2008р. по березень 2009р. та у червні, липні, жовтні, листопаді, грудні 2009р. здійснив поставку відповідачу теплової енергії на загальну суму 2.203грн.27коп., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, сплатив лише за січень 2009р. (22.04.2009р.) у розмірі 304грн.70коп., чим порушив умови договору.

Станом на 20.02.2010р. заборгованість за вказаний період склала 1.898грн.57коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 1.898грн.57коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не предявив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 1.898грн.57коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 158грн.39коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п.7.2.8 п.7.2 договору у разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п.6.4 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 21.01.2009р. по 10.02.2010р. у розмірі 158грн.39коп.

Дана вимога заявлена позивачем обґрунтовано і підлягає задоволенню.

За порушення виконання грошового зобовязання позивачем предявлена до стягнення 3% річних у розмірі 33грн.67коп. та інфляційні втрати у розмірі 129грн.30коп.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума 3% річних за період прострочення з 21.01.09р. по 10.02.10р. складає 33грн.67коп., сума інфляційних втрат 129грн.30коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Таким чином, вимоги про стягнення річних та інфляційних втрат документально підтверджені, нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69006, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії «МТМ»Ленінського району (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м.Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м.Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 1.898(одна тисяча вісімсот девяносто вісім)грн. 57коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 158(сто пятдесят вісім)грн.39коп. пені, 33(тридцять три)грн.67коп. 3% річних, 129(сто двадцять девять)грн.30коп. інфляційних втрат, 102(сто дві)грн. 00коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 07 квітня 2010р.