
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
08 липня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2385/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до прокуратури Закарпатської області про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
02 липня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до прокуратури Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а, код ЄДРПОУ 02909967), в якому просить: "1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі; 2. Зобов`язати відповідача - прокуратуру Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 02909967, вул. Коцюбинського, 2-а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) нарахувати на виплатити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням в сумі 17187 грн. 60 коп.; 3. Стягнути з відповідача - прокуратури Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 02909967, вул. Коцюбинського, 2-а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 04.05.2020 по день постановлення судового рішення; 4. Розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з викликом сторін. Про час та дату розгляду справи повідомити сторони; 5. Судові витрати покласти на відповідача.".
Розглянувши поданий адміністративний позов, суддя вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 частини 1 пункту 1 Закону України № 3674-VI у правах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається з позовних вимог, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку у розмірі 17187,60 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 04 травня 2020 року по день постановлення судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року по справі № 200/13192/18-а Верховний Суд зазначив, що пільгу щодо сплати судового збору мають позивачі виключно у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У цій постанові суд зазначає, що поняття заробітної плати носить характер періодичних платежів та виплачується на підставі укладеного між сторонами трудового договору за виконану працівником роботу, а грошова ж допомога має характер одноразового платежу. Тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена статтею 5 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 3674-VI не поширюється на спірні вимоги позивачів про виплату грошової допомоги у зв`язку із звільненням.
Водночас суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 у справі № 910/4518/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79684987), виходячи з аналізу норм законодавства, дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України № 3674-VI, не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Також, за приписами пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
Таким чином, оскільки вихідна допомога, на переконання суду, не є складовою частиною заробітної плати, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена статтею 5 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 3674-VI, також не поширюється й на вимогу позивача про стягнення вихідної допомоги.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що жодна із заявлених позивачем позовних вимог майнового характеру не підпадає під вимоги, за які останню може бути звільнено від сплати судового збору на підставі статті 5 частини 1 пункту 1 Закону України № 3674-VI.
Статтею 4 частиною 1 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання до суду даного позову за майновою вимогою про нарахування на виплату позивачу вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням в сумі 17187, 60 грн становить 840,80 грн.
Суд зазначає, що відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
При цьому позивачем у прохальній частині не зазначено конкретної суми коштів, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь як середній заробіток за час затримки розрахунку, внаслідок чого у суду відсутня можливість встановити суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання цієї позовної вимоги, та перевірити відповідність позовної заяви вимогам статті 161 частини 3 КАС України.
Отже, судовий збір за подання цього позову з майновою вимогою (про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку) становить 1 відсоток ціни заявленої позовної вимоги.
Крім того, відповідно до статті 160 частини 5 пункту 3 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, ціна позову (хоча би на день звернення до суду), обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
На порушення вказаної вимоги позивачем в позовній заяві не зазначено загальну ціну позову та не наведено розрахунок по кожній вимозі окремо.
Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA038999980313121206084007002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 840,80, грн., та подання обґрунтованого розрахунку ціни позову за майновою вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (хоча би на день звернення до суду), вказавши суму, яку позивач просить стягнути одночасно подавши оригінал доказу сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни заявленої позовної вимоги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуpaтури Закарпатської області про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко
Судове рішення № 90258132, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/2385/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: