Рішення № 90257641, 07.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Справа № 160/4472/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати неправомірними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно дост.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зазначену у листі начальника відділу з питань перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №28/03.22-19;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період знаходження на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 19.07.2017 року по день звернення -15.01.2020 рік до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах, з урахуванням кратності та призначити пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"", з урахуванням часу знаходження на інвалідності з 19 липня 2017 року по 15.01.2020 рік., починаючи з дня звернення з заявою, тобто з 15 січня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 15.01.2020 року звернувся із заявою про призначення пільгової пенсії, проте 27.01.2020 року відповідачем відмовлено в переведенні на пільгову пенсію за віком. Позивач не погоджується з відмовою та зазначає, що законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач вважає, що час його перебування на інвалідності з 17.07.2017 року по 15.01.2020 року, що складає 2 роки 5 місяців 26 днів, підлягає включенню до стажу за провідними професіями та надає право на збільшення часу роботи за цими професіями з урахуванням кратності коефіцієнту – 1,3.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 року на адресу суду від відповідача 02.06.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що позивач протягом періоду з 19.07.2017 року по 22.10.2019 року та з 30.11.2019 року по 14.01.2020 року безпосередньо не працював на підземних роботах, отже, зарахувати зазначений період у кратності не має законних підстав. Пільговий стаж роботи ОСОБА_1 становить 24 роки 6 місяців 21 день, що є недостатнім для переведення його на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з записами у моїй трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 07.09.1999 року, ОСОБА_1 навчався та працював:

- на шахті «Західно-Донбаська» ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» з 28.10.1996р. по 15.05.1997рік учнем горноробочого поверхні, горноробочим 3-го розряда на поверхні;

- з 22.05.1997 року по 14.10.1998рік, я проходив строкову військову службу, що підтверджується записами у військовому квитку НК №5249692;

- з 14.12.1998 року - по 13.03.2000рік - учнем горноробочого підземного з повним робочим днем в шахті, горноробочим підземним 2, 3-го розряда з повним робочим днем в шахті;

- з 21.12.1998 року по 29.01.1999 рік - навчався на курсах горноробочого підземного в «Учбово-курсовому комбінаті» струтурного підрозділу ДХК «Павлоградвугілля» з відривом від виробництва;

- з 01.11.1999року по 26.06.2000 року навчався за професією машиніст гірничих виїмкових машин, що підтверджується свідоцтвом Павлоградського професійно-технічного училища №41 за №183 від 26.06.2000 року;

- з 01.09.2000 року переведений підземним машиністом гірничо-виїмкових машин 5-го розряда з повним робочим днем в шахті;

- з 25.04.2003 року переведений підземним машиністом гірничо-виїмкових машин 6-го розряда з повним робочим днем в шахті;

- з 01.01.2013року по 15.03.2017рік - переведений та працював машиністом гірничо виїмкових машин 6-го розряда з повним робочим днем в шахті ВСП Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Наказом Фонду Державного майна України №2145 від 23.11.2003рок ДВАТ «Шахта-Західно-Донбаська» ДХК «Павлоградвугілля» перейменовано у філію ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» «Шахта-Західнодонбаська».

Згідно з статутом ВАТ «Павлоградвугілля», затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» протокол від 15.10.2004року ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» перейменовано у відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля» з 25.10.2004року.

Виробнично структурний підрозділ «Шахта Західно-Донбаська» відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» перейновано у виробничий структурний підрозділ «Шахта Західно-Донбаська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 23.04.201 Іроку Статут ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» затверджений загальними зборами акціонерів ВАТ «Павлоградвугілля» від 19.04.2011р. протокол №11.

Рішенням наглядової ради ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 17.09.2012р. ВСП ««Шахта Західно-Донбаська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ВСП «Шахта Самарська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» шляхом об`єднання створено ВСП Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

З 15.03.2017 року, позивач був звільнений з шахти за станом здоров`я, в зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за ч.2 ст.40 КЗпП України

05.07.2017 року комісією ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», було проведено розслідування причин виникнення у позивача хронічного професійного захворювання, про що було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.

В акті зазначено, що професійне захворювання у позивача виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологічних процесів, механізмів, засобів індивідуального захисту.

На момент розслідування, не здатний працювати за професією, не працює з 15.03.2017року.

Факт хвороби позивача підтверджується випискою-епікрізом №2256/649 з медичної картки стаціонарного хворого Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечнікова від 14.06.2017року, медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про підвищення ступеня важкості професійного захворювання від 13.06.2017р. №722.

Згідно з довідок МСЕК серії 12 ААБ №014148 та №053172 на підставі акта огляду МСЕК №859, з 01.08.2018року, позивачеві встановлена повторно третя група інвалідності до 15.07.2021 року.

Затверджена індивідуальна програма реабілітації інваліда №739 від 25.07.2018 року.

З 19.07.2017 року позивач отримує пенсію по інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Таким чином з 15.03.2017 року по теперішній час, позивач перебуває на інвалідності 3 групи, в зв`язку з професійним захворюванням, що підтверджується висновками МСЕК, актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, епікрізами з історії хвороби.

15.01.2020 року позивач звернувся до відділу з питань перерахунків пенсії №14 управління застосування пенсійного законодавства із заявою та пакетом документів для призначення пільгової.

27.01.2020 року відповідачем надано відповідь, оформлену листом №28/03.22-19, якою повідомлено, що розглянувши документи, що наявні в пенсійній справі, управлінням з`ясовано, що:

- з 14.12.1998 року позивач працював у ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті, з 21.12.1998 року навчався на курсах за професією гірник підземний, з 05.02.1999 року по 14.05.2000 року та з 27.06.2000року по 31.08.2000року працював гірником підземним з повним робочим днем у шахті; з 15.05.2000року по 25.06.200року та з 01.09.2000року по 15.03.2017 року машиністом гірничих виймальних машин з повним робочим днем в шахті;

- з 19.07.2017 року отримує пенсію по інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням;

- згідно з ст.24 Закону час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах;

- отже, для розрахунку права на пенсію загальний стаж позивача становить 20 років 4 місяці 9 дні, в тому числі пільговий стаж з урахуванням кратності по ст.14-20 Закону становить 16 років 7 місяців 26 днів, по ст.14-25 Закону становить 1 рік 6 місяців 6 днів, період знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва 2 роки 4 місяці 19 днів, що становить 24 роки 6 місяців 21 день, що менше ніж передбачено Законом (25 років);

- враховуючи вищезазначене, позивачеві відмовлено в переведенні на пільгову пенсію за віком згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст. 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» знижується на 1 рік.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як відомо з трудової книжки позивача та відповіді відповідача, загальний пільговий стаж на час звернення за призначенням пенсії незалежно від віку при необхідних 25 роках, склав 24 роки 6 місяців 21 день, що включає наступні періоди: стаж пільгової роботи за ст. 14-20 Закону складає 16 років 7 місяців 26 днів без урахування кратності, ст. 14-25 – 1 рік 6 місяців 6 днів, навчання за спеціальністю 24 дні, військова служби 1 рік 4 місяці 23 дні.

З 19.07.2017 року позивач отримує пенсію по інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, що складає 2 роки 5 місяців 26 днів.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Таким чином, відповідач безпідставно не використав коефіцієнт 1,3 згідно роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8, оскільки час перебування позивача на інвалідності підлягає включенню до стажу за провідними професіями та надають право на збільшення часу роботи за цими професіями.

Період знаходження позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 19.07.2017 року на день звернення по 15.01.2020 року, складає 2 роки 5 місяців 26 днів, за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зараховується до пільгового стажу з урахуванням кратності, оскільки ті гарантії, які передбачені чинним законодавством при застосуванні пільгового трудового стажу, залишаються за особою, яка обіймала відповідні посади передбачені списком № 1, до того, як відбулося трудове каліцтво або професійне захворювання.

Таким чином, суд робить висновок, що час знаходження позивача на інвалідності з 19.07.2017 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу на посаді, яку обіймав позивач до встановлення інвалідності, для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільговому розмірі з урахуванням кратності коефіцієнту -1,3.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.12.2019 року у справі №185/8991/16-а(2-а/185/49/17).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією від 17.04.2020 року №5.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволити.

Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно дост.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зазначену у листі начальника відділу з питань перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.01.2020 року №28/03.22-19.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період знаходження на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 19.07.2017 року по день звернення 15.01.2020 рік до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах, з урахуванням кратності та призначити пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"", з урахуванням часу знаходження на інвалідності з 19 липня 2017 року по 15.01.2020 рік, починаючи з дня звернення з заявою, тобто з 15 січня 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук

С.В. Ніколайчук