Рішення № 90257640, 08.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року Справа № 160/4545/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №30" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №30" (далі позивач, ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30») до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі відповідач, Управління), в якій просить:

- скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від 17.02.2020 року №082/11 «про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваним рішенням №082/11 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності» від 17.02.2020 року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області вимагає від ТОВ «БМУ №30» усунення фактів порушення законодавства про соціальне страхування та застосовує фінансові санкції в таких розмірах: неправомірні витрати - 113 276,91 грн.; штраф у розмірі 50% - 55 638,46 грн.; Всього: 169 915,37 грн. Зазначене рішення прийнято за результатами проведеної перевірки, якою виявлено факти порушення вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме порушення ч.1,2 ст.21, п.1 ч.4 ст.19, ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування», п.3, п.29 Порядку №1266, невірний обрахунок страхового стажу при наданні листків непрацездатності, невірний обрахунок лікарняного, що призвело до неправомірного використання коштів Фонду. Позивач вказує на те, що невірний обрахунок страхового стажу є необґрунтованим висновком контролюючого органу, оскільки дані до листків непрацездатності вносились страхувальником відповідно до даних трудових книжок вказаних працівників, а отже будь які помилки неможливі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №30", розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.06.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з аргументами наведеними у позові, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначив, що За результатами перевірки встановлено, що в порушення частини 2 статті 34 Закон України №1105, страхові кошти, які були зараховані на окремий поточний рахунок ТОВ «БМ' №30» за період з 01.07.2017 по 31.12.2019 були частково використані не за призначенням частина коштів у сумі 106 644,55 грн після отримання фінансування від органів Фонд перераховувалася на власний поточний рахунок 2605328206900, що свідчить про неналежне ведення бухгалтерського обліку. Після отримання фінансування від органів Фонду суму коштів, яка повинна була бут перерахована в рахунок сплати податків, Позивачем перераховувалися на власний поточний рахунок і в подальшому були використані на власний розсуд. Крім того, відповідач зазначає, що у зв`язку з невірним обчисленням страхового стажу по дев`яти лисках непрацездатності відбулось неправомірно використані кошти Фонду в сумі 2792,86 грн.

09 червня 2020 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення та докази.

25 червня 2020 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

02 липня 2020 року шляхом електронного зв`язку та 06 липня 2020 року шляхом поштового відповідачем надані заперечення на додаткові пояснення позивача.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до статті 10 Закону № 1105 та «Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 29 від 22.12.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 за №393/19131, яка діє згідно з пунктами 8, 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105 (далі - Інструкція №29), проведено планову виїзну перевірку правомірності використання ТОВ «БМУ №30» коштів Фонду за період з 01.07.2017 по 31.12.2019.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №16, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме:

- за змістом опису виявлених порушень вимог діючого законодавства України, що зазначено в Акті №16, встановлено наступне: страхові кошти, які були зараховані на окремий поточний рахунок страхувальника за період з 01.07.2017 по 31.12.2019 рр. не за призначенням, а саме: частина коштів після отримання фінансування від органів Фонду перераховувались на власний поточний рахунок 260 900, що свідчить про неналежне ведення бухгалтерського обліку. Неправомірно використані кошти Фонду в сумі 106 644,55 грн.

- за змістом опису виявлених порушень законодавства, що зазначено в Акті №16 встановлено порушення ТОВ «БМУ №30» порушення ч.1,2 ст.21 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування», а саме: по дев`яти листках непрацездатності не вірно обчислено страховий стаж: по листках непрацездатності серії АДС №582358 від 18.06.2019 року не період 18.06.2019 по 27.06.2019 р. та серії АДС №222055 виданий 05.08.2019 на період з 05.08.2019 по 16.08.2019 р. застрахованій особі ОСОБА_1 (включено період роботи по ЦИХ до 2016 р. (призначено 70%, а потрібно 60% ), серії АДС №841875 від 09.01.2019 року на період з 09.01.2019 по 18.01.2019 р., серії АДС №073319 від 05.11.2019 на період з 05.11.2019 по 11.11.2019 р. застрахованій особі ОСОБА_2 (включено період роботи по ЦПХ до 2016 р. (призначено 100%, а потрібно 70%), серії АДС №601823 від 08.01.2019 на період з 07.01.2019 по 16.01.2019 р. та серії АДС №738096 від 04.02.2019 на період з 04.02.2019 по 15.02.2019 р. застрахованій особі ОСОБА_3 (включено період без сплати ЄСВ (призначено 70%, а потрібно 60%), серії АДЛ №946331 від 10.07.2018 р. на період з 10.07.2018 по 19.07.2018 р. та серії АДС №216483 від 21.12.2018 р. на період з 21.12.2018 по 26.12.2018 застрахованій особі ОСОБА_4 (включено період без сплати ЄСВ (призначено 70%, а потрібно 60%), серії АДК №533674 від 24.07.2018 р. на період з 24.07.2018 по 02.08.2018 р. застрахованій особі ОСОБА_5 (включено період без сплати ЄСВ (призначено 100%, а потрібно 70%). Неправомірно використані кошти Фонду в сумі 2 792,86 грн.

- за змістом опису виявлених порушень законодавства, що зазначено в Акті №16 встановлено порушення ТОВ «БМУ №30» п.1 ч.4 ст.19, ч.2 ст.ЗЗ Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» , п.З, п.29 Порядку №1266 а саме: по двох листках непрацездатності серії АДС №483839 від 16.11.2018 на період з 04.11.2018 по 16.11.2018 рр. застрахованій особі ОСОБА_6 , серії НОМЕР_1 540380 від 16.11.2018 на період з 16.11.2018 по 23.11.2018 рр., застрахованій особі ОСОБА_7 - не вірно застосована норма Закону для застрахованих осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мали страховий стаж менше 6 місяців (фактична середньоденна менша ніж мінімальна заробітна плата, лікарняний сплачено з мінімальної). Неправомірно використані кошти Фонду в сумі 1136,19 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки з урахуванням наданих ТОВ «БМУ №30» заперечень, враховуючи умови розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1105, керуючись нормами пунктів 5, 6 частини першої статті 10, частиною 6 статті 15 цього Закону, Управлінням прийнято рішення №082/11 на загальну суму 169915,37 грн, в тому числі: неправомірні витрати - 113276,91 грн, штраф (50%) - 56638,46 грн, яке направлено на адресу позивача з супровідним листом від 17.02.2020 №07-11/1139.

27.02.2020 року ТОВ «БМУ №30» було отримано рішення за результатами перевірки з урахуванням наданих заперечень від 17.02.2020 року вих. №07-11/1139, а також Рішення №082/11 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності» від 17.02.2020 року.

ТОВ «БМУ №30» подано скаргу на вищезазначене рішення на адресу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

Відповідачем залишено дану скаргу без розгляду з посиланням на п.7.1. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштам Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в зв`язку з недотриманням ТОВ «БМУ №30» строку на подання такої скарги.

Не погодившись з позицією відповідача по справі Товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV(далі - Закон №1105-XIV).

Згідно з пунктом 7 частини 1статті 9 Закону №1105-XIVзавданням Фонду та його робочих органів є здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань, у тому числі, здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи (частина 2статті 9 Закону №1105-XIV).

Відповідно до положень статті 10 Закону №1105-XIV, Фонд має право, зокрема, перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування.

Фонд зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; вживати заходів щодо раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Отже, наведеними нормами підтверджується наявність у позивача повноважень на винесення рішення, яке стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно із статтею 11 Закону №1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є: 1) страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; 2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; 3) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням; 4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; 5) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 6) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду; 7) добровільні внески та інші надходження відповідно до закону.

Кошти Фонду використовуються на: 1) виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом; 2) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду; 3) формування резерву коштів Фонду.

В силу приписів статті 15 Закону №1105-XIVроботодавець зобов`язаний, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів; під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється Фондом. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до частини 5статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець несе відповідальність за: 1) порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; 2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; 3) подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду; 4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених цим Законом.

При цьому, у відповідності до частини 6статті 15 Закону №1105-XIV, у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Отже, саме роботодавець несе відповідальність, зокрема, за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 23 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону №1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

На даний час є чинним Положення, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.07.2018 № 13.

Виважене і правильне рішення при призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності по листках, виданих застрахованим особам, комісія повинна прийняти тільки після ретельного розгляду підстав і правильності видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення. Виконання цих положень буде свідчити про те, що комісія із соціального страхування в повній мірі виконує свої повноваження.

Підставою для призначення комісією із соціального страхування допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, згідно з вимогами частини першої статті 31 Закону №1105, є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Порядок видачі документів, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за №1005/6196 (далі - Інструкція №455).

Згідно з п.1.1 розділу 1 Інструкції №455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Пунктом 4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 №270 визначено, що факт ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад.

Документом, який підтверджує ушкодження здоров`я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

У разі тимчасової непрацездатності, зумовленої захворюванням або травмою, внаслідок алкогольного, токсичного сп`яніння чи дії наркотиків, що визначається ЛКК у порядку, встановленому спільним наказом МВС України, МОЗ України та Міністерства юстиції України від 24.02.95 №114/38/15-36-18 "Про затвердження Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів" зареєстрованим Міністерством юстиції України 07.03.95 за №55/591, видається листок непрацездатності з обов`язковою позначкою про це в ньому та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого (пункт 2.10 Інструкції №455).

Так, за результатами перевірки, встановлено порушення вимог частини 1, 2 статті 21 Закону №1105, що призвело д неправомірних витрат коштів Фонду на суму 2792,86 грн, у зв`язку з невірним обчисленням страхового стажу по дев`яти лисках непрацездатності:

- серії АДС №582358 виданий 18.06.2019 на період з 18.06.2019 по 27.06.2019 та серії АД( №222055 виданий 05.08.2019 на період з 05.08.2019 по 16.08.2019 застрахованій осоЈ ОСОБА_1 - включено період роботи за цивільно - правовою угодою за березень 2014 року у ТОІ "Євромонтаж", грудень 2015 року у ФОП ОСОБА_8 . Страховий стаж за даними трудове книжки, Форми ОК-7 та програми ЄІАС які отримано в результаті обміну даних з ПФУ складає 4 роки, 10 місяців та 9 днів (60% страхового стажу), Позивачем застосовано 70% страхового стажу.

- серії АДС №841875 виданий 09.01.2019 на період з 09.01.2019 по 18.01.2019, серії АДС №073319 виданий 05.11.2019 на період з 05.11.2019 по 11.11.2019 застрахованій особі ОСОБА_2 - включено період роботи за цивільно - правовою угодою за період з вересня 2012 року по лютий 2016 року та червень - липень 2016 року у ТОВ «Українські системі енергомодернізації». Страховий стаж за даними трудової книжки, Форми ОК-7 та програмі ЄІАС які отримано в результаті обміну даних з ПФУ складає 6 років 5 місяців та 10 днів (70% страхового стажу), Позивачем застосовано 100% страхового стажу.

- серії АДС №601823 виданий 08.01.2019 на період з 07.01.2019 по 16.01.2019 та серії АДС №738096 виданий 04.02.2019 на період з 04.02.2019 по 15.02.2019 застрахованій особі ОСОБА_3 - включено періоди без сплати ЄСВ за 2010-2014 роки. Страховий стаж за даними трудової книжки, Форми ОК-7 та програми ЄІАС які отримано в результаті обміну даних і ПФУ складає 4 роки 6 місяців та 27 днів (60% страхового стажу), Позивачем застосовано 70°/ страхового стажу.

- серії АДЛ №946331 виданий 10.07.2018 на період з 10.07.2018 по 19.07.2018 та серії АДС №216483 виданий 21.12.2018 на період з 21.12.2018 по 26.12.2018 застрахованій особі ОСОБА_4 - включено періоди без сплати ЄСВ та роботи за цивільно-правовою угодою за травень - липень 2013 року, жовтень 2016 року. Страховий стаж за даними Форми ОК-7 та програми ЄІАС які отримано в результаті обміну даних з ПФУ складає 3 роки 11 місяців та 22 дні (60% страхового стажу), Позивачем застосовано 70% страхового стажу.

- серії АДК №533674 виданий 24.07.2018 на період з 24.07.2018 по 02.08.20Н застрахованій особі ОСОБА_5 - включено період без сплати ЄСВ (без обґрунтованих пояснень). Страховий стаж за даними Форми ОК-7 та програми ЄІАС які отримано в результат: обміну даних з ПФУ складає 3 роки 5 місяців та 5 днів (60% страхового стажу), Позивачем застосовано 100% страхового стажу.

Внаслідок чого відповідно до висновків акту перевірки, неправомірно використані кошти Фонду в сум: 2792,86 грн.

Так спірним є використання періодів роботи за цивільно-правовим договором до загального страхового стажу, що використовується під час обрахунку суми лікарняного.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне, Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148), який набрав чинності: 11.10.2017, внесено зміни у частину 1 статті 18 Закону №1105, страхуванню у зв`язку і тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництва? нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, як провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

До 11.10.2017 частина 1 статті 18 Закону №1105 була у іншій редакції: «страхуванню j зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на вибори посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах».

Враховуючи зміни, внесені Законом України №2148 до частини 4 статті 21 Закону України №1105, до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом Україні від 18.01.2001 № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", а також періоди починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом (праця на умовах цивільно-правового договору), але нею або роботодавцем за неї сплачене єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону №2464.

У зв`язку з наведеним, робота за цивільно-правовою угодою до страхового стаж? враховується тільки з 01.01.2016 року у зв`язку із запровадженням однакової ставки єдиного внеску в розмірі 22% відповідно до Закону № 2464.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження (до 01.01.2011) - у порядку та на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 27.04.2018 №613/0/51 18/218, індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі за формою згідно з додатком 1 (форма ОК-5) або додатком 2 (форма ОК-7) до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановок правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 (у редакції постанови правлінню ПФУ від 27.03.2018 №8-1).

Форма ОК-5 індивідуальних відомостей про застраховану особу містить, зокрема, дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків.

Форма ОК-7 індивідуальних відомостей про застраховану особу містить, зокрема, дані щодо суми заробітку, з якої сплачено єдиний внесок, страхового стажу, сплати єдиного внеску.

Відповідно до частини першої стати 21 Закону №1105, страховий стаж - період (строк протягом якого особа підлягала страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Документальним підтвердженням даних, на підставі яких здійснюється обчислення страхового стажу за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку тимчасовою втратою працездатності, є:

- з 01.01.2011 по теперішній час дані персоніфікованого обліку відомостей прі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, надані застрахованій особі Пенсійним фондом України у вигляді довідки за періоди перебування в трудових відносинах із роботодавцем;

- до 31.12.2010 дані, зазначені в трудовій книжці, про періоди перебування застраховане особи в трудових відносинах із роботодавцем;

- до 27.02.2001 також дані, зазначені у відповідних документах відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу.

Щодо внесення даних про періоди роботи за цивільно-правовою угодою у трудову книжку застрахованих осіб, то такий запис внесено тільки в одну трудову книжку застрахованої особи ОСОБА_2 (період роботи у ТОВ «Українські системи енергомодернізації» з 22.09.2013 п 28.03.2016), в інших (наявних) трудових книжках записи про роботу за цивільно-правової угодою відсутні.

По двох листках непрацездатності, що видані застрахованим особам ОСОБА_9 та ОСОБА_7 невірно визначено середньоденний розмір заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності коли протягом дванадцяти місяців перед настання страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, що призвело до неправомірного використання коштів Фонду у сумі 1136,19 грн, а саме:

- по листку непрацездатності серії АДС НОМЕР_2 483839 виданий 16.11.2018 на період 04.11.201 по 16.11.2018 застрахованій особі ОСОБА_6 - фактична середньоденна допомога урахуванням страхового стажу складає 48,29 грн, яка менша за мінімальну заробітну плат встановлену на час настання страхового випадку (122,31 грн.). Допомога сплачена з мінімальне заробітної плати, яка перевищує фактичну середньоденну допомогу;

- по листку непрацездатності серії АДС №540380 виданий 16.11.2018 на період 16.11.2018 по 23.11.2018 застрахованій особі ОСОБА_7 - фактична середньоденна допомога з урахуванням страхового стажу складає 303,66 грн, яка не обмежена мінімальної заробітною платою встановленої на час настання страхового випадку (122,31 грн). Допомога сплачена з фактичної заробітної плати, яка перевищує мінімальну заробітну плату встановленої на час настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 19 Закону №1105 із змінами внесеними Законом України №2148, застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 26.06.2015 №439 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1266», яка набрала чинності з 04.07.2015, у Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням включено норму (пункт 29), якою аналогічне обмеження застосовується саме при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до пункту 29 Порядку №1266, якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку:

- допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що пов`язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Таким чином, суд може погодитись з висновками Управління щодо невірного розрахунку страхового стажу, по спірним листкам непрацездатності.

Крім того, за результатами перевірки встановлено, що в порушення частини 2 статті 34 Закон України №1105, страхові кошти, які були зараховані на окремий поточний рахунок ТОВ «БМ №30» за період з 01.07.2017 по 31.12.2019 були частково використані не за призначенням частина коштів у сумі 106 644,55 грн після отримання фінансування від органів Фонд перераховувалася на власний поточний рахунок 2605328206900, що свідчить відповідно до позиції відповідача, свідчить про неналежне ведення бухгалтерського обліку.

Після отримання фінансування від органів Фонду суму коштів, яка повинна була бути перерахована в рахунок сплати податків Товариством перераховувалися на власний поточний рахунок і в подальшому були використані на власний розсуд. Як свідчить пояснення головного бухгалтера, із нарахованих лікарняних утримувалися податки, які страхувальником сплачувалися за власний рахунок до отримання фінансування від органі Фонду.

Дослідивши норми чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд доходить наступних висновків.

Напрями використання коштів Фонду визначені частиною 2 статті 11 Закону №110: зокрема: виплата матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послу: фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 34 Закону №1105 страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріальною забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, після надходження повної суми коштів на матеріальні забезпечення (без зменшення на суми обов`язкових платежів), зазначених у заяві-розрахунку, на окремий поточний рахунок, страхувальник зобов`язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення та одночасно перерахувати єдиний соціальний внесок та інші обов`язкові платежі, за утримання яких несе відповідальність згідно із законодавством Україні.

Відповідно до п. 168.1.2. Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжний документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умові одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України, податки із виплат ні матеріальне забезпечення, що фінансується за рахунок коштів Фонду, сплачують із коштів, як надходять на окремий рахунок для зарахування коштів на виплату матеріального забезпеченні застрахованим особам (пп. 168.1.2).

Абзацом 2 частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкові державне соціальне страхування, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 з № 994/18289, передбачено, що платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок; розмірі, встановленому для відповідних платників. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплата доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплата доход} грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування н рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчим: документами чи будь-яких інших відрахувань.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем не прийнято до уваги , що обов`язок зі сплати податку на дохід та обов`язкових зборів, виникає у страхувальника з моменту нарахування такого доходу фізичний особі. В даному випадку моментом нарахування доходу - лікарняних платежів є момент зарахування коштів від Фонду на спеціальний рахунок Товариства, і саме з цього моменту у позивача виник обов`язок зі сплати ПДФО, військового збору, тощо.

Тобто, здійснені позивачем зловживання з коштами Фонду, може і мали на меті підвищення економічної ефективності обігу коштів, разом з тим, вийшли за межи законодавчо визначеної процедури. Наведене свідчить про правомірність та обґрунтованість висновків акті перевірки від 28.01.2020 №16.

Відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем належним чином доведено, що правові підстави для прийняття рішення про повернення коштів та застосування фінансових санкцій наявні, а тому позовні вимоги ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30» є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 73, 77, 241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №30" (50083, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Терещенка, 25А, код ЄДРПОУ 37663782) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49000 м. Дніпро, пр-т Д.Яворницького, 93, код ЄДРПОУ 41323962) про скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2020 року.

Суддя О.М. Неклеса