Рішення № 90257598, 07.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Справа № 160/5788/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

за участі секретаря судового засідання Манько К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа – Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа – Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» в якій позивач просить:

визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.04.2019 р., від 15.05.2019 ВП № 58961391 р., винесені приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не додержано вимог ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», а тому без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи або знаходження її майна.

Відповідач надав відзив на позов в якому зазначив, що оскаржувані постанови винесені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Позивач просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на адресу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. надійшла заява від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про примусове виконання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу- Харою Наталією Володимирівною за №7510 від 01.04.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Першого Українського Міжнародного Банку" заборгованості в розмірі 16 863,58 грн.

Керуючись ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем Павелків Т.Л. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58961391 від 27.04.2019 року. Дана постанова була надіслана на адресу боржника рекомендованим поштовим відправленням за №0209410802534, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень Укрпошти №3264.

Згідно з відомостями наданими ПФУ, ДФС у відповідь на запит приватного виконавця щодо отримання боржником доходів, що боржник отримує дохід від особи, якою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАШАГОСЕРВІС».

Враховуючи вищевикладене, приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.05.2019 року.

Як зазначив відповідач, стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів), що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 , у валюті гривні, відкритого у АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження» (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до ч. 3 ст.22, п. 4 ч. 1 ст.23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частинами 2, 4 ст. 24 Закону № 1404-VIII встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч.ч. 3, 7 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до ч. 3.1 ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з ч.ч. 6.1, 6.2 ст. 6 вказаного Закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Пунктом 7.1.5 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Одним із різновидів майна є гроші (ст.ст. 177, 179 ЦК України).

Грошові кошти на рахунках банку в розумінні глави 13 Цивільного кодексу України є майном.

За таких обставин, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т. Л. мала право приймати до виконання виконавчий напис за місцезнаходженням майна боржника, а саме - грошових коштів боржника на рахунку у банківській установі міста Києва, та не порушено вимог щодо територіальності з відкриття ним виконавчого провадження.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом в постанові від 27 грудня 2019 року у справі 905/584/19.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.05.2019 ВП № 58961391, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону № 1404-VIII документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Так, суд зазначає, що відповідачем надано копію виконавчого провадження №58961391, яке містить список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, зокрема і направлення на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2019 р.

Проте, доказів отримання вказаної постанови позивачем матеріали виконавчого провадження не містять.

Згідно п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Як зазначив Верховний Суд у постановах:

від 18.07.2019 року у справі №821/1108/17 «Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що перед початком дій щодо примусового виконання виконавчого документа, державний виконавець мав би пересвідчитися, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана боржником, та що строк, визначений у постанові для добровільного виконання, вже закінчився і відсутні підстави для відкладення виконавчих дій»;

від 20.11.2019 року у справі №640/11155/19 «Однак Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанції, оскільки, законодавством (частина перша статті 28 Закону Закону № 1404-VІІІ), на момент виникнення спірних правовідносин, покладено обов`язок на державного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Це зумовлено тим, що сторона виконавчого провадження має право знати про дії, що вчиняються державним виконавцем під час виконання функцій покладених Законом на останніх. Така вимога Закону обумовлена, зокрема, тим, що для вчинення добровільного виконання рішення суду боржнику необхідно знати про строки протягом яких він може виконати зобов`язання добровільно, не чекаючи при цьому вжиття виконавцем заходів щодо стягнення у примусовому порядку».

Таким чином, постанова відповідача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.05.2019 р. ВП № 58961391 винесена передчасно, без належного повідомлення позивача, а тому підлягає скасуванню.

Згідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 242 246, 250, 251, 255, 260-263, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.05.2019 року ВП №58961391 р., винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста ОСОБА_2 Павелків ОСОБА_3 Вольф) Тетяною Леонідівною.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн. за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу міста ОСОБА_4 ) Тетяни Леонідівни.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 07 липня 2020 року.

Суддя О.В. Єфанова