Рішення № 90255876, 07.07.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/464/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайтвуд"

про стягнення 32 000,00грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вокар-Сервіс" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайтвуд" про стягнення 32 000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов`язань із оплати наданих послуг згідно Договору-заявки №25/03 від 05.03.2018 про надання послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у межах України та міжнародному сполученні.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.526, 611 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 06.05.2020 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.06.2020.

Ухвалу суду від 06.05.2020 отримано відповідачем 08.05.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Ухвалою суду від 04.06.2020 відкладено розгляд справи по суті на 22.06.2020.

09.06.2020 до суду від позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат від 05.06.2020 (а.с.37-43).

19.06.2020 до суду за вх.№14724 повернулася копія ухвали суду від 04.06.2020, яка направлялася відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

В судовому засіданні 22.06.2020 оголошено перерву до 07.07.2020 до 15:00.

25.06.2020 до суду від позивача надійшов лист від 23.06.2020, згідно якого ТОВ «Вокар-Сервіс» повідомляє про часткову сплату заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайтвуд», а саме 08.05.2020 на суму 5 000,00грн, 05.06.2020 на суму 5 000,00грн та 17.06.2020 на суму 5 000,00грн. Згідно довідки від 22.06.2020 заборгованість відповідача становить 17 000,00грн.

07.07.2020 до суду від позивача надійшов лист, згідно якого повідомлено про часткову сплату відповідачем боргу на суму 5 000,00грн 26.06.2020. Згідно довідки від 07.07.2020 заборгованість відповідача становить 12 000,00грн.

Сторони уповноважених представників в судове засідання не направили.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

05.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вокар-Сервіс» (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайтвуд» (замовник, відповідач) підписано Договір-заявку №25/03 про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у межах України та міжнародному сполученні (а.с.5).

Відповідно до Договору-заявки №25/03 від 05.03.2018 замовник проводить оплату наданих послуг по перерахунку.

Вартість послуг згідно Акту надання послуг №130 від 09.03.2018 (а.с.7) та Рахунку на оплату №126 від 09.03.2018 (а.с.8) становить 45 782,00 грн.

Перевізником здійснено перевезення вантажу по маршруту: м.Радумно, Польща - вул. Гонти, 1, с. Кодня, Житомирський р-н, Житомирська обл., на підтвердження чого позивачем надано копію міжнародної товарно-транспортної накладної (а.с.9).

Відповідно до Акту надання послуг №130 від 09.03.2018 послуги виконані в повному обсязі, претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) у ТОВ «Вайтвуд» немає. Замовником надані послуги прийняті.

Відповідачем оплату отриманих послуг станом на 28.04.2020 виконано частково на суму 13 782,00грн, а саме: 08.02.2019 на суму 5 782,00грн (а.с.10), 27.02.2019 - на суму 3 000,00грн (а.с.11), 16.05.2019 - на суму 5 000,00грн (а.с.12).

Станом на 28.04.2020 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтвуд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Вокар-Сервіс" за послуги перевезення згідно Договору - заявки №25/03 від 05.03.2018 становила 32 000,00грн.

11.03.2020 позивачем направлено відповідачу претензію про сплату заборгованості у розмірі 32 000,00грн (а.с.6). Претензія отримана відповідачем 17.03.2020 (а.с.6 на звороті).

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості із відповідача у загальній сумі 32 000,00грн.

Після звернення до суду із позовною заявою відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості, а саме 08.05.2020 на суму 5 000,00грн, 05.06.2020 на суму 5 000,00грн, 17.06.2020 на суму 5 000,00грн та 26.06.2020 на суму 5 000,00грн. Згідно довідки від 07.07.2020 заборгованість відповідача становить 12 000,00грн.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору-заявки №25/03 від 05.03.2018, яка за правовою природою є договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст.909 Цивільного кодексу України).

Стаття 307 Господарського кодексу України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо письмових пояснень позивача (а.с.57-57, 60-62) суд зазначає наступне.

За приписами п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Предметом спору в даній справі є стягнення 32 000,00грн основного боргу за договором-заявкою №25/03 від 05.03.2018.

Судом встановлено, що відповідачем 08.05.2020, 05.06.2020, 17.06.2020, 26.06.2020 сплачено заборгованість у загальному розмірі 20 000,00грн, що підтверджено рухом коштів по рахунку позивача (а.с.54-56, 61). Таким чином, відповідач добровільно погасив частину основного боргу, що вказує на відсутність предмету спору в цій частині вимог.

Зважаючи на вищевикладене, провадження у справі №906/464/20 в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 20 000,00грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

4. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 12 000,00грн належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 12000грн.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України. Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Оскільки сплата боргу ТОВ «Вайтвуд» в розмірі 20 000,00грн відбулася після пред`явлення позову до суду, а спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, зокрема, порушення підприємством своїх зобов`язань, суд вважає за необхідне судовий збір в цій частині покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, судовий збір в повному обсязі покладається на відповідача.

Позивач просить стягнути із відповідача 4 000,00грн витрат на правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті юридичних послуг, позивач надав до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги від 02.03.2020 (а.с.14-15), копію акту приймання-передачі наданих послуг від 28.04.2020 (а.с.41), копію ордера серії ВЛ №0032609 від 02.03.2020 (а.с.16), копію рахунку-фактури №3 від 28.04.2020 (а.с.40), платіжне доручення №8033539 від 03.06.2020 про оплату правничої допомоги у сумі 4 000,00грн (а.с.39).

Згідно ч.2 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

В свою чергу, відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги.

Тому, суд вважає вимогу позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00грн відповідачем обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 129, 233 п.2 ч.1, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 20 000,00грн основного боргу за відсутністю предмету спору.

2. Позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 000,00грн задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайтвуд" (12452, Житомирська обл., Житомирський район, с.Кодня, вул.Гонти, 1, ідентифікаційний код 41011218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Сервіс" (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Володимирська, 135, ідентифікаційний код 41203111):

- 12 000,00грн - основного боргу;

- 2 102,00грн - судового збору;

- 4 000,00грн - витрат на правову допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.07.20

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2, 3 - сторонам (рек. з пов.)

та на електронні адреси: o.vocar@ukr.net

advokat.chorna@gmail.com

whitewood.ukr@gmail.com