Рішення № 9024837, 31.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.10р.Справа № 1/57-10

За позовом - Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ;

- Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпропетровськ

до Аварійної рятувально-водолазної служби на воді в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та виселення з нежитлового приміщення

Представники:

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: Алєксєєнко А.І., дов. б/н від 18.02.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради та Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційного підприємство Жовтневого району звернулися до господарського суду з позовною заявою, в якій просять: розірвати договір оренди комунального майна № 1181, укладений між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та Аварійною рятувально-водолазною службою на воді в м. Дніпропетровську 03.03.2003р.; виселити Аварійну рятувально-водолазну службу на воді в м. Дніпропетровську з нежитлового приміщення площею 63,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського 14/16,

Представник позивача-1 у призначене судове засідання не з’явився.

Відповідач документи, витребувані судом, не надав та не забезпечив явку представника в призначені судові засідання.

На адресу суду повернулися конверти, що направлялися на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення: „Адреса відсутній”.

Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Справа згідно із статтею 75ГПКУкраїни розглядається за наявними у ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України, за згодою представника позивача-2, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача-2, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.03р. між Управлінням комунальної власності міста виконкому Дніпропетровської міської ради (Орендодавець) та Аварійною рятувально-водолазною службою на воді в м. Дніпропетровську (Орендар) укладений договір оренди комунального майна № 1181 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення по вул. Паторжинського 14/16, загальною площею 63,1кв.м., що знаходиться на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району.

Актом приймання-передачі комунального майна від 03.03.03р. вищезазначене приміщення було передано відповідачу.

Пунктом 10.1 Договору встановлено термін договору оренди з 03.03.2003р. до 10.06.2005р.

За приписами статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідач після закінчення терміну договору продовжував займати орендоване приміщення, а отже термін дії договору був продовжений до 17.09.2007р., та до 24.12.2009р.

Відповідно п.5.5 Договору орендар зобов’язаний застрахувати орендоване майно на користь орендодавця.

Як зазначають позивачі, орендар спірне нерухоме майно не застрахував, чим в порушив умови Договору оренди.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача-2, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” страхування орендованого майна є однією із істотних умов договору оренди.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Можливість розірвання договору оренди на вимогу однієї з сторін за рішенням суду передбачена і п.10.4 договору.

Враховуючи викладене, вимога позивачів про розірвання договору оренди №1181 від 03.03.2003р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах визначених договором оренди.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Так, пунктом 2.3 договору оренди № 1181 від 03.03.2003р. встановлено, що у разі припинення цього договору приміщення повертається Орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором.

Виходячи з викладеного вище, господарський суд вважає позовні вимоги щодо виселення Аварійної рятувально-водолазної службу на воді в м. Дніпропетровську з нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського 14/16, площею 63,1 кв.м. обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, отже такими, що підлягають в цій частині задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

          ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди комунальної власності №1181 від 03.03.2003р., укладений між Управлінням комунальної власності міста виконкому Дніпропетровської міської ради та Аварійною рятувально-водолазною службою на воді в м. Дніпропетровську.

Виселити Аварійну рятувально-водолазну службу на воді в м. Дніпропетровську (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 3, код ЄДРПОУ 26238294) з нежитлового приміщення загальною площею 63,1кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського 14/16.

Стягнути з Аварійної рятувально-водолазної службу на воді в м. Дніпропетровську (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 3, код ЄДРПОУ 26238294) на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 82, код ЄДРПОУ 05451351, р/р 26005091000144 у Харківській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016) 85 грн.00 коп. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписане - 05.04.2010р.