Ухвала суду № 90245147, 19.06.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5412/20

1-кс/569/3195/20

УХВАЛА

19 червня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді – Даш`ян К.Е.,

з участю секретаря - Шкіндер І.М.,

слідчого - Ярмольчука Ю.А.,

прокурора - Михайліченка Є.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Тарасюк Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області Ярмольчука Ю.А., яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Михайліченко Є.І., про продовження застосовування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця, неодруженого, раніше не судимого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий Рівненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області Ярмольчук Ю.А., звернувся в суд із клопотанням, яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Михайліченко Є.І., про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 , порушуючи порядок встановлений ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину – «метамфетамін», яку 12.03.2020, близько 16 год. 40 хв., перебуваючи поблизу буд. 12 по вул. Київська в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_2 за 400 гривень у прозорому поліетиленовому сліп пакетику у формі кристалоподібної речовини білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №2.1-318/20 від 02.04.2020 є психотропною речовиною «метамфетамін» масою 0,485 г, обіг якої обмежено відповідно до списку 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 діючи повторно, порушуючи порядок встановлений ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, діючи повторно з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах в невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину – «метамфетамін», яку 21.05.2020, близько 13 год. 00 хв., перебуваючи у квартирі за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення оперативної закупівлі, повторно, незаконно збув ОСОБА_2 за 400 гривень у поліетиленовому пакетику у формі кристалоподібної речовини білого кольору, яка ззовні схожа на психотропну речовину «метамфетамін».

Правова кваліфікація кримінальних правопорушень – незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно, передбачений ч.1. ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду грошових коштів від 12.03.2020; протоколом огляду покупця від 12.03.2020; протоколом вилучення від 12.03.2020; висновком експерта №2.1-318/20 від 02.04.2020; протоколом огляду покупця від 21.05.2020; протоколом огляду грошових коштів від 21.05.2020; протоколом вилучення товару від 21.05.2020; протоколом обшуку від 21.05.2020; протоколом обшуку від 21.05.2020, іншими протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

22 травня 2020 року слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів - до 20 червня 2020 року, проте у строк до 20 червня 2020 року закінчити досудове розслідування не можливо, оскільки не проведено усіх слідчих дій та не отримано необхідних висновків експертиз, а саме необхідно: встановити та допитати інших свідків та очевидців вчинення вказаних кримінальних правопорушень щодо відомих їх обставин учинення злочинів; повідомити ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; долучити до матеріалів кримінального провадження експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; здійснити відкриття матеріалів стороні обвинувачення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Покликаючись на наведене, а також, що підозрюваний ОСОБА_1 продовжить свою злочинну діяльність, оскільки раніше вчиняв злочини у сфері незаконного збуту наркотичних засобів, офіційно не працевлаштований, отримує прибутки від зайняття злочинною діяльністю, в тому числі збуту психотропних речовин, буде переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а за ч.2 ст.307 КК України загрожує покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, слідчий вказує на необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки існують ризики ст. 177 КПК України.

Також відносно ОСОБА_1 26.02.2019 обвинувальний акт скеровано до Рівненського міського суду за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

В судовому засіданні слідчий та прокурор просили продовжити до підозрюваного запобіжний захід – тримання під вартою з визначенням розміру застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник та підозрюваний просили застосувати домашній арешт, враховуючи, що підозрюваний раніше не судимий.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» вказано, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вищенаведені докази, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 злочинів передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

22 травня 2020 року слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів - до 20 червня 2020 року.

При цьому, ст.199 КПК України передбачено, що строк такого запобіжного заходу продовжується, в разі якщо існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про домашній арешт та заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики (зазначені у ст.177 КПК України) не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують домашній арешт.

Можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на докази які вказують на обґрунтовану підозру вчинення інкримінованого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, таким чином існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

У рішенні у справі „Харченко проти України“ від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (§ 80). У рішенні у справі „Хайредінов проти України“ від 14 жовтня 2010 року вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, § 31).

Враховуючи, недоведеність ризиків передбачених п.п. 2, 3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, вищенаведені позиції ЄСПЛ викладені у своїх рішеннях, забезпечить кримінальне провадження запобіжний захід домашній арешт.

Відповідно до ч.1 та ч.6 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-28/2017, від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 зазначено, що серед видів запобіжних заходів, особливе місце займають домашній арешт та тримання під вартою, оскільки вони пов`язані з обмеженнями конституційного права особи на свободу та особисту недоторканність.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції у житлі через заборону залишати його цілодобово або у певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі; строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців; у разі необхідності продовження цього строку можливе за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 Кодексу (частини перша, друга, шоста статті 181 Кодексу).

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

З урахуванням викладеного, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, існування ризику передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, недоведеність стороною обвинувачення існування ризиків передбачених п.п. 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також тривалість досудового розслідування, обсяг та характер процесуальних дій які необхідно вчинити до завершення досудового розслідування, враховуючи міцність соціальних зв`язків підозрюваного, а саме, що він має постійне місце проживання, допомагає мамі, раніше не судимий, слід застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід домашній арешт у певний період доби, заборонивши залишати житло де проживає підозрюваний з 20:00 год. до 06:00 год., з покладенням обов`язків відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення процесуальних обов`язків підозрюваного та запобігання існуючого ризику.

Керуючись ст. ст.176-178, 183, 309 КПК України,слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області Ярмольчука Ю.А., яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Михайліченко Є.І., про продовження застосовування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця, неодруженого, раніше не судимого, непрацюючого, запобіжний захід у виді домашнього арешту – в період доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки :

- в період часу з 18.00 год. по 07.00 год. не відлучатись з житла що за адресою: АДРЕСА_1 ,

- прибувати слідчого, прокурора, суду за першою вимогою.

- не відлучатися за межі м. Рівне.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали встановити до 18 серпня 2020 року.

Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Рівненського міського суду К.Е. Даш`ян