Постанова № 9024443, 23.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2010 року           16:40           № 2а-1820/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С.

при секретарі судового засідання Горбан А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОВ-Ленз»

до           Київської регіональної митниці

Третя особа Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи

про скасування податкових повідомлень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОВ-Ленз»(надалі ТОВ «Компанія «СОВ-Ленз», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень Київської регіональної митниці (надалі відповідач) форми «Р»від 15.12.2008р. № 92, № 93, як таких що прийняті без додержання вимог чинного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приймаючи рішення стосовно донарахування мита, податку на додану вартість та застосування штрафних фінансових санкцій відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки чинним законодавством України віднесення товарів медичного призначення, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, покладено не на митні органи, а на Кабінет Міністрів України. Оспорювані повідомлення, за твердженням позивача, не відповідають ч. 5 ст. 43, ч. 2 ст. 78, ч. 3 ст. 86 Митного кодексу України, Порядку здійснення митного контролю і митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України 20.01.2005р. № 314.

          Як про те зазначає позивач, результати камеральної перевірки дотримання ТОВ «Компанія «СОВ-Ленз»законодавства України з питань митної справи від 31 жовтня 2008 року, яка всупереч вимогам абзацу другого підпункту «в»підпункті 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»проводилась без використання податкових декларацій (розрахунків) за відповідні звітні періоди, не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а податкові повідомлення прийняті за результатами такої перевірки повинні бути визнані недійсними і скасовані.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на правильність та правомірність прийняття оспорюваних повідомлень.

Ухвалою суду від 07.07.2009р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Київською регіональною митницею 31.10.2008р. було проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «Компанія «СОВ-Ленз»законодавства України з питань митної справи за період з 20.02.2006р. по 01.12.2006р. при ввезенні товарів за кодом згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 9021 90 90 00 та складено акт № к/28/8/100000000/33495877 (копія в матеріалах справи, надалі –акт перевірки). В акті зазначено про порушення товариством вимог законодавства в частині неправильної класифікації препарату », iscoCel Plus», Cel»виробництва фірми «С.L.R. Medicals Inter-National, INC»США, що призвело до несплати обов'язкових платежів в сумі 37 289, 20 грн. (в тому числі: заниження податкового зобов'язання по сплаті мита на суму 7171 грн., по сплаті ПДВ на суму 30 118, 20 грн.) та в свою чергу, є підставою для застосування штрафних санкцій в загальній сумі 1 864, 46 грн..

          На підставі вказаного акту відповідач податковим повідомленням № 92 від 15.12.2008р. визначив позивачеві суму податкового зобов’язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності»в розмірі 7529, 55 грн. (в тому числі основний платіж –7 171 грн., штрафні санкції –358, 55 грн.); податковим повідомленням № 93 від 15.12.2008р. визначено податкове зобовязання за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності»в розмірі 31624, 11 грн. (в тому числі основний платіж –30118, 20 грн., штрафні санкції –1505, 91 грн.).

Нарахування ввізного мита та ПДВ здійснено на підставі того, що митне оформлення товарів було проведено за неправильно визначеним кодом УКТЗЕД, а саме за кодом 9021 90 90 00 за яким класифікуються пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду, тоді як імпортовані позивачем офтальмологічні віскоеластики являють собою прозорі в'язкі стерильні розчини високомолекулярних речовин високої чистоти в розчинах водорозчинних солей та води для ін'єкцій, які за складом наближені до водної маси людини, використовуються в хірургії, дані товари розглядаються в товарній позиції 3824 УКТ ЗЕД «Суміші сполучні готові, використовувані у виробництві ливарних форм або стрижнів; хімічні речовини або продукти хімічного виробництва або суміжних виробництв (включаючи суміші природних речовин) не включені до інших угруповань; залишкові продукти хімічного виробництва або суміжних виробництв, не включені до інших угруповань», як хімічні препарати не включені до інших угруповань (ставка мита –5% митної вартості товару).

Вимоги позивача щодо скасування повідомлень відповідача із заявлених у позові підстав неправомірності та незаконності їх прийняття, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 188 Митного кодексу України імпорт –це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Стаття 189 Митного кодексу України встановлює умови переміщення товарів у режимі імпорту, згідно яких ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Як встановлено під час перевірки та не заперечується позивачем у справі, у період з 20.02.2006р. по 01.12.2006р. для ТОВ «Компанія «СОВ-Ленз»надходив у міжнародних поштових відправленнях товар: препарат з допоміжним хірургічним матеріалом, який використовується як тимчасовий замінник внутрішньо-очної рідини під час хірургічного втручання у передню камеру ока: офтальмологічний віскоелатичний розчин », iscoCel Plus», Cel»виробництва фірми «С.L.R. Medicals Inter-National, INC»США.

При ввезенні зазначеного товару згідно вантажно-митних декларацій № 10000000/6/687708 від 16.05.2006р., № 100000002/6/687251 від 22.02.2006р. товари задекларовані під кодом УКТЗЕД 9021 90 90 00.

В обґрунтування правомірності визначення саме такого коду товару що ввозився, позивач посилається на представлені до справи в копіях попередні рішення щодо класифікації та кодування товару в УКТЗЕД видані Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи для представництва компанії «Rekan»№ ПРК-000096-05, № ПРК-000097-05, № ПРК-000098-05 від 01.07.2005р. а також свідоцтво про державну реєстрацію № 4455/2005 видане Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення, згідно з яким, за наказом від 28.10.2005р. № 315 офтальмологічний віскоеластичний розчин: coSupreme», Plus», »виробництва фірми «С.L.R. Medicals Inter-National, INC»США внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування в медичній практиці.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України обов’язок по класифікації товарів при їх митному оформленні покладений на митні органи. Митні органи класифікують товари, тобто відносять їх до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів відносно класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими для підприємств та громадян.

Чинним законодавством України встановлений відповідний порядок прийняття рішень про визначення коду товарів. Право на прийняття таких рішень надано відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці та відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці. Повноваження вищезазначених відділів, в тому числі і порядок прийняття рішень про визначення коду товару, станом на час ввезення позивачем товару згідно декларацій від 22.02.2006р, від 16.05.2006р. були визначені наказом Державної митної служби України від 01.10.2003р. № 646 «Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України».

Відповідно до п. 2.1, 2.4, 2.5 Порядку роботи прийняття Рішення про визначення коду товару при митному оформленні та контроль правильності класифікації товарів здійснюються посадовою особою відділу номенклатури та класифікації.

Згідно з п. 2.9, 2.11 Порядку роботи Рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури та класифікації на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Код товару, зазначений у будь-яких документах, наданих разом із запитом, не є визначальним для класифікації при митному оформленні товарів, а носить інформативний (довідковий) характер.

Рішення про визначення коду товару оформлюється за встановленою формою.

Станом на час вирішення спору, відділ номенклатури та класифікації товарів Київської регіональної митниці здійснює свої повноваження відповідно до «Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого наказом Державної митної служби України від 07.08.07р. № 667, який розроблений з метою вдосконалення митного контролю та митного оформлення, упорядкування процедури класифікації товарів і запобігання випадкам ухилення підприємствами та громадянами від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у повному обсязі та від установлених заходів нетарифного регулювання (п. 2 розділу 1).

У відповідності з Порядком № 667 рішення про визначення коду товару - документ встановленої форми, який оформлюється посадовими особами ВНКТ (ВКМВН) на запит підрозділу митного оформлення у разі вирішення питань з класифікації товарів.

Іншого порядку прийняття рішень про визначення коду товару або будь-яких виключень чинне законодавство України не передбачає.

Отже, враховуючи, що Київська регіональна митниця не виносила класифікаційного рішення щодо імпортованого позивачем товару, у відповідності з яким ТОВ «Компанія «СОВ-Ленз»було б зобов'язано декларувати товар за кодом 9021 90 90 00, судом не приймаються посилання позивача на прийняті Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи для представництва компанії «Rekan»попередні рішення № ПРК-000096-05, № ПРК-000097-05, № ПРК-000098-05 від 01.07.2005р., оскільки такі не є рішеннями митних органів відносно класифікації товарів для митних цілей про які йдеться у ст. 313 Митного кодексу України.

Статтею 45 Митного кодексу України визначені документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, де вказано, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

В даному випадку, доречними є посилання відповідача на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2006р. № 80 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України»згідно з якими попереднє рішення не входить до переліку документів, що зобов'язані подавати митним органам особи, які переміщують товар.

Згідно Положення «Про Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи»(затверджене наказом Державної митної служби України від 29.03.2004р. №220), до основних завдань Управління відноситься проведення лабораторних досліджень, експертиз, прийняття рішень про класифікацію товарів згідно з УКТЗЕД.

Згідно Порядку прийняття попередніх рішень про класифікацію та кодування товарів в УКТЗЕД, затвердженого наказом ДМСУ від 04.04.05 №238, попереднє рішення - документ установленої форми, який оформлюється на запит заявника посадовими особами Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи або регіональних митниць, митниць, перелік яких визначає Держмитслужба України.

Відповідно до вимог п. 1.6 розділу 1 Порядку надання митними органами роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДМСУ від 26.07.05 №703, податковими роз'ясненнями уважаються будь-які відповіді митного органу з питань окремих положень податкового законодавства, надані на запити заінтересованих осіб, у зв’язку з чим попередні рішення Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи не відносяться до податкових роз'яснень, оскільки не роз'яснюють окремі положення податкового законодавства щодо розміру мита або інших податків і зборів, а надають інформацію щодо визначення коду товару, яка носить довідковий характер в тому числі і для Київської регіональної митниці.

Окрім того, у відношенні офтальмологічних віскоеластів на запит позивача Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи було видано попереднє рішення № ПРК-142-07 (000361) від 10.05.2007р. згідно з яким віскоеластики Hiluron, Hiluron RV, Viscolon Solution, Viscolon Solution Plus, Viscolon Kit, Supervisc P.F. Syringe, Supervisc Solution, Supervisc Kit виробництва фірми «Contacare Ophthalmics & Diagnostics»(Індія) класифіковані за кодом УКТЗЕД 3824 90 64 00, про визначення зазначеного коду позивачу було також повідомлено листом від 29.05.2008р. № 29/5-11.2/3931.

У відповідності до ст. 311 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно розділу «Основні правила інтерпретації Класифікації товарів»Митного тарифу України - Додатку до Закону України «Про Митний тариф України»від 5 квітня 2001 року N 2371-III - товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до таких правил.

Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти найменування та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень (п.3):

- у разі коли товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином: а) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис.

При проведенні порівняльного опису позицій за кодами 3824 (Суміші сполучні готові, використовувані у виробництві ливарних форм або стрижнів; хімічні речовини або продукти хімічного виробництва або суміжних виробництв (включаючи суміші природних речовин) не включені до інших угруповань; залишкові продукти хімічного виробництва або суміжних виробництв, не включені до інших угруповань) та 9021 (пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду), препарат що ввозився позивачем за своїми характеристиками більш відповідає під опис товарів за кодом 3824.

          Враховуючи той факт, що для вирішення питання класифікації товарів згідно з УКТЗЕД необхідні спеціальні знання, у матеріалах справи наявні попередні рішення про віднесення віскоеластиків до різних товарних позицій (попереднє рішення від 10.05.2007р. видане Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи для ТОВ «Компанія «СОВ-Ленз»№ ПРК-142-07 (000361) з визначеним кодом УКТЗЕД 3824 90 64 00 та попередні рішення № ПРК-000096-05, № ПРК-000097-05, № ПРК-000098-05 від 01.07.2005р. надані Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи для представництва компанії «Rekan»з визначеним кодом УКТЗЕД 9021 90 90 00) судом ставилось питання про призначення у справі судової експертизи (ухвала від 25.05.2009р.).

          Згідно заяв позивача від 27.06.2009р., від 06.08.2009р. останній вимушений був відзначити, що для правильного вирішення спору товарознавчу експертизу проводити непотрібно, а під час розгляду справи представник не погоджувався на проведення судової експертизи згідно наявних у матеріалах справи документів.

У зв’язку з непроведенням товарознавчого дослідження, суд не визнає беззаперечними твердження позивача щодо належності товару, який ним ввозився згідно декларацій від 22.02.2006р, від 16.05.2006р., до такого що має класифікуватись за кодом УКТЗЕД 9021 90 90 00 і в цій частині вимоги позивача є недоведеними.

          Фактично, позивачем і не надано жодних заперечень щодо класифікації товару, який ним ввозився згідно ВМД які перевірялись відповідачем, за кодом 3824 90 64 00, оскільки в подальшому митне оформлення аналогічного товару проводилось позивачем саме за вказаним кодом, у зв’язку чим спір підлягає вирішенню з огляду на правомірність прийняття відповідачем рішень про донарахування мита, податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

          Як те встановлено вище, наявність попередніх рішень № ПРК-000096-05, № ПРК-000097-05, № ПРК-000098-05 від 01.07.2005р. наданих Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи для представництва компанії «Rekan»з визначеним кодом УКТЗЕД 9021 90 90 00, не свідчить про правомірність декларування товару за кодом 9021 90 90 00 при його ввезенні позивачем, оскільки зазначені попередні рішення не є рішеннями митного органу про визначення коду товару в розумінні положень ст. 313 Митного кодексу України, не можуть слугувати як податкові роз’яснення надані митним органом з підстав зазначених вище.

Не приймаються судом, також посилання позивача на свідоцтво про державну реєстрацію № 4455/2005 видане Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення в якому щодо офтальмологічних віскоеластичних розчинів: scoSupreme», l Plus», »виробництва фірми «С.L.R. Medicals Inter-National, INC»зазначено код за УКТЗЕД 9021 90 90 00, оскільки питання класифікації товарів для цілей митного оформлення належить виключно до компетенції митних органів України, а визначення або підтвердження коду за УКТЗЕД знаходиться поза компетенцією Міністерства охорони здоров’я України про що зазначено, зокрема у відповіді на запит, який отриманий судом 03.12.2009р. за вихідним № 18.3327/15-05 від 26.11.2009р..

У вказаному листі Міністерством охорони здоров’я України відзначено, що відомості щодо коду УКТЗЕД були внесені до свідоцтва згідно наданого попереднього рішення щодо класифікації та кодування товару, а державна реєстрація медичних виробів проводиться у відповідності до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення (затверджений Постановою КМУ № 1497 від 09.11.2004р.) на підставі заяви та відповідного пакета документів поданих до МОЗ заявником, який несе відповідальність за виробництво, безпеку, якість та ефективність медичних виробів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.

Таким чином, несплата мита та податку на додану вартість у зв’язку з невірним зазначенням коду за УКТЗЕД є підставою для його донарахування при виявленні та встановленні вказаного факту.

Судом, також не приймаються до уваги твердження позивача про неправомірність проведення камеральної перевірки та нарахування податкових зобов’язань відповідачем зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 9 Митного кодексу України на митні органи покладається безпосереднє здійснення митної справи. При цьому, згідно ст. 1 Митного кодексу поняття митної справи включає порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з встановленням мита митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики. Таким чином, функції митної служби не зводяться тільки до здійснення митного контролю під час переміщення товару через митний кордон.

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відносить митні органи до контролюючих органів стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України (пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону).

Згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Обов’язок самостійного нарахування контролюючим органом податкових зобов’язань внаслідок проведення камеральної перевірки при виявленні арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання встановлений пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, згідно чинного законодавства, митні органи наділені повноваженнями щодо проведення перевірок повноти нарахування та сплати ввізного мита та ПДВ. При цьому суд вважає за необхідне зазначити про те, що з точки зору оподаткування поняття «податкової декларації»та «вантажно-митної декларації»є аналогічними, оскільки є документами, що містять інформацію про дані, на підставі яких здійснюється нарахування податків (в даному випадку ввізного мита та ПДВ).

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що донарахування відповідачем мита та податку на додану вартість згідно опорюваних рішень відповідає чинному законодавству, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

          Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –09.03.2010.