Постанова № 9024019, 11.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 січня 2010 р. № 2-а- 42976/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Перцової Т.С.

при секретарі - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача - Савицького Г.В.,

відповідача - Тарана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Корпорації "Харківпаливо" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Корпорація «Харківпаливо» (далі позивач) - звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, відповідач) від 19.08.2009 року № 0000201800/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання по податку на прибуток підприємств в сумі 8419,5 грн., в т.ч. за основним платежем 5613,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2806,5 грн.; № 0000191800/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 23994,0 грн., в т.ч. за основним платежем - 15996,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7998,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача стверджує, що суми валових витрат та податкового кредиту по придбаним у ПП «Метснаб»вугіллю і котельному паливу повністю підтверджені належним чином оформленими актами приймання-передачі та податковими накладними. Вважає, що ненадання платником податків доказів транспортування придбаної продукції від продавця до покупця та від покупця до наступного споживача не може бути підставою для зменшення валових витрат та податкового кредиту по придбаній продукції. Не приймає в якості належної підстави для зменшення валових витрат та податкового кредиту твердження відповідача про те, що документи від імені ПП «Метснаб»підписані невідомою особою та посилання відповідача в акті перевірки на висновок спеціаліста НДІЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, оскільки при складенні даного висновку були досліджені лише податкові декларації ПП «Метснаб», а не первинні документи, надані позивачем на перевірку. Вказує, що виникнення у позивача права на податковий кредит та на включення сум до складу валових витрат жодним чином не пов`язане з виконанням податкових зобов`язань його контрагента за наявності належним оформлених первинних бухгалтерських документів, наявності відбитку печатки та фактичному виконанні зобов`язань. Враховуючи викладене, вважає висновок відповідача про завищення валових витрат на суму 79982,17 грн. та податкового кредиту на суму 15996,43 грн. за результатами відносин з ПП «Метснаб»необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню як безпідставні.

Представник відповідача у судовому засіданні та в наданих до суду письмових запереченнях проти позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції з посиланням на дані зустрічної перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова зазначив, що контрагент позивача - ПП «Метснаб», за результатами відносин з яким позивачем було віднесено відповідні суми до валових витрат та податкового кредиту, не має основних засобів, трудових ресурсів, приміщень, необхідних для підприємницької діяльності, документи бухгалтерського та податкового обліку ПП «Метснаб»за його юридичною адресою не знаходяться і до перевірки не надані. Первинні документи, згідно яких позивачем у спірному періоді було віднесено відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат, підписані не директором підприємства ОСОБА_1, а іншою особою, що підтверджується і висновком спеціаліста НДІКЦ при ГУМВС України в Харківській області. Враховуючи викладене, вважає, що спірні суми податкового кредиту та валових витрат позивача не підтверджені первинними документами, оскільки останні оформлені з порушенням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.21995 р. за № 168/704 та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, а саме підписані не уповноваженою особою. Підстав для скасування податкових повідомлень-рішень не вбачає.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі п.1, п.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами і доповненнями), на виконання завдання ДПА в Харківській області від 04.12.2008 р. № 17832/7/18-213, в період з 03.08.2009 р. по 07.08.2009 р. головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Ленінському районі м.Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка Корпорації «Харківпаливо»по правовим відносинам з ПП «Метснаб». За результатами перевірки складено акт від 11.08.2-009 р. № 1516-015/23763404.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, а також з урахуванням листа ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 21.08.2009 р. № 6331/10/18-012, перевіркою виявлено порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»- завищено валові витрати за рахунок віднесення сум витрат по придбанню товарів, які не підтверджені первинними документами за період з 01.02.2008 року по 30.06.2008 року на загальну суму 79983 грн., у т.ч. з нарастаючим підсумком за 1 квартал 2008 року 9567,0 грн., за 1 півріччя 2008 року 79983,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 5613,00 грн., у т.ч. за 1 півріччя 2008 року на суму 5613,00 грн., та до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 р. на суму 57530,0 грн.; п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 168/97-ВР від 03.04.19097 року (зі змінами і доповненнями) (далі Закон про ПДВ), п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі Порядок) за рахунок безпідставно віднесеного до податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ПП «Метснаб», занижено податок на додану вартість на загальну суму - 15996,00 грн., у т.ч. за лютий 2008 року 1708,0 грн., березень 2008 року 205,0 грн., квітень 2008 року 2039,0 грн., травень 2008 року 12044,0 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова винесено податкові повідомлення-рішення від 19.08.2009 р. № 000191800/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 23994,0 грн., в т.ч. за основним платежем 15996,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7998,0 грн.; № 0000201800/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 8419,5 грн., в т.ч. за основним платежем 5613,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2806,5 грн..

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПІ в Ленінському районі м. Харкова. За результатами розгляду скаргу Корпорації «Харківпаливо»було залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що валові витрати позивача в сумі 79983 грн. відповідачем не визнаються з підстав не підтвердження таких витрат первинними документами, оскільки останні підписані не директором ПП «Метснаб»ОСОБА_1, а іншою, невідомою особою. В обґрунтування даного твердження ДПІ в акті перевірки вказує на дані невиїзної документальної перевірки ПП «Метснаб», проведеної ДПІ у Московському районі м. Харкова, в ході якої було проведено дослідження підписів на податкових деклараціях з ПДВ та податку на прибуток, наданих ПП «Метснаб»до ДПІ у Московському районі м. Харкова. Згідно висновку, складеного спеціалістом НДІКЦ при ГУМВС України в Харківській області за результатами цього дослідження, встановлено, що підписи виконані від імені ОСОБА_1 на податкових деклараціях з податку на прибуток та ПДВ виконані не ОСОБА_1, а невідомою особою.

З огляду на це, відповідач з вказівкою на ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.7 ст.1, пп.7.2.3, п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон про ПДВ), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.19975 р. № 168/704, п.5, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, вважає, що позивачем неправомірно в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі - Закон про прибуток) було завищено валові витрати на загальну суму 79983 грн., що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 5613,00 грн. та до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 57530,0 грн., а також в порушення пп.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ було занижено суму ПДВ до сплати на 15996,0 грн.

Суд не може погодитись з такими висновками відповідача з огляду на таке.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що ПП «Метснаб»на підставі правочинів, укладених в усній формі, було здійснено на адресу позивача поставки вугілля ДГР та котельного палива на загальну суму 95978,6 грн. Так, 08.02.2008 р. вугілля ДГР (0-200), здійснення поставки відображено у податковій накладній № 46 від 08.02.2008 р. на суму 10250,00 грн., в т.ч. ПДВ 1708,33 грн. та підтверджується видатковою накладною № 00033 від 08.02.2008 р., актом приймання-передачі від 08.02.2008 р.; 24.03.2008 р. вугілля ДГР (0-200), здійснення поставки відображено у податковій накладній № 122 від 24.03.2008 р. на суму 1230,00 грн., в т.ч. ПДВ 205,00 грн., та підтверджується накладною № 85 від 24.03.2008 р., актом приймання-передачі від 24.03.2008 р.; 11.04.2008 р. котельного палива, поставку відображено у податковій накладній № 186 від 11.04.2008 р., підтверджено видатковою накладною № РН-00134 від 11.04.2008 р., актом прийому-передачі від 11.04.2008 р.; 21.05.2008 р. вугілля ДГР, поставку відображено у податковій накладній № 271 від 21.05.2008 р. на суму 14336,35 грн., в т.ч. ПДВ 2389,39 грн., підтверджено видатковою накладною № РН-00195 від 21.05.2008 р.; 30.05.2008 р. котельного палива, поставку підтверджено податковою накладною № 293 від 30.05.2008 р. на суму 57928,00 грн., в т.ч. ПДВ 9654,67 грн., підтверджується накладною № 00209 від 30.05.2009 р., актом прийому-передачі від 30.05.2008 р.

Суд вважає за необхідне відмітити, що укладення правочину в усній формі не суперечить нормам цивільного законодавства, оскільки, згідно ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за виключенням правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недотримання письмової форми тягне за собою їх недійсність.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи копій податкових накладних, актів прийому-передачі, видаткових накладних, правочини між ПП «Метснаб»та Корпорацією «Харківпаливо»повністю виконувались в момент вчинення та не належать до переліку правочинів, що підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню або державній реєстрації.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено обов`язкове укладення господарського договору для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави рахувати укладення правочинів в усній формі обставиною, яка свідчить про безтоварність господарських операцій за цими правочинами або про те, що суми, віднесені Корпорацією «Харківпаливо»до валових витрат та податкового кредиту, не підтверджені первинними документами.

Факт здійснення правочинів купівлі-продажу підтверджується частковою оплатою придбаного товару. Так, до матеріалів справи надані копії виписок по особовому рахунку Корпорації «Харківпаливо», з яких вбачається, що позивачем на адресу ПП «Метснаб»було перераховано грошові кошти на загальну суму 32070,6 грн., в т.ч. ПДВ 5345,10 грн.: згідно платіжного доручення № 47 від 28.02.2008 р. 2200,00 грн., в т.ч. ПДВ 366,67 грн.; № 59 від 20.05.2008 р. на суму 12234,25 грн., в т.ч. ПДВ 2039,04 грн.; № 60 від 20.05.2008 р. 3300,00 грн., в т.ч. ПДВ 550,00 грн.; № 63 від 26.05.2008 р. 14336,35 грн., в т.ч. ПДВ 2389,39 грн.

Як вбачається з книги обліку валових витрат Корпорації «Харківпаливо», за результатами господарських відносин з ПП «Метснаб»позивачем до складу валових витрат у 2008 році віднесено: в лютому 8541,67 грн.; у березні 1025,00 грн., всього за 1 квартал 2008 року 9566,67 грн.; у квітні 2008 року 10195,21 грн., у травні 60220,29 грн.

Придбані у ПП «Метснаб»вугілля та котельне паливо були поставлені позивачем на адресу ВАТ «Підсереднє»- згідно договору поставки від 24.03.2008 року, ТОВ «Великописарівський маслозавод»- згідно договору № 10/04 від 10.04.2008 р., Салтівській сільській раді, Вовчанському технікуму Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Господарські операції з поставки на адресу ВАТ «Підсереднє»відображені у податкових накладних № 23 від 25.03.2008 р. на суму 1695,00 грн., в т.ч. ПДВ 282,50 грн., підтверджені накладною № 5 від 26.03.2008 р.; на адресу ВАТ «Великописарівський маслозавод»№ 28 від 0.04.2008 р. на суму 47117,00 грн., в т.ч. ПДВ 7852,83 грн., № 40/1 від 30.05.2008 р. на суму 59376,20 грн., в т.ч. ПДВ 9896,03 грн., підтверджена накладними № 4 від 10.04.2008 р., 121 від 30.05.2008 р., актами прийому-передачі від 10.04.2008 р., 30.05.2008 р.

Всього на адресу ВАТ ««Підсереднє», ТОВ «Великописарівський маслозавод», Салтівської сільської ради, Вовчанського технікуму Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка позивачем було поставлено вугілля ДГР та котельного палива на суму 120143,27 грн. Фактичне отримання вказаних товарно-матеріальних цінностей кінцевими споживачами підтверджується і копіями довіреностей на їх отримання від Корпорації «Харківпаливо»: від 10.04.2008 р., від 30.05.2008 р. на ім.`я Пінькаса О.С. ТОВ «Великописарівський маслозавод», від 26.03.2008 р. на ім.`я Сиротюк М.Ф. для ВАТ «Підсереднє», від 15.02.2008 р. на ім.`я Коротун Т.В. для Салтівської сільської ради, від 26.05.2008 р. на ім.`я Сітдикова В.А. для Вовчанському технікуму Харківського національного технічного університету сільського господарства ім.. Петра Василенка.

Суд не приймає в якості належного обґрунтування заперечень доводи відповідача, викладені у акті перевірки, про те, що Корпорацією «Харківпаливо»не надано документів, які підтверджують витрати позивача на транспортування та вантажні роботи, оскільки подальший перепродаж вугілля та котельного палива, придбаного Корпорацією «Харківпаливо»у ПП «Метснаб»здійснювався на умовах доставки товару його первісним постачальником (ПП «Метснаб») кінцевому покупцю.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР).

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону передбачено певні обмеження або пряма заборона щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат вартості товарів, що придбавались позивачем у ПП «Метснаб»(вугілля та котельне паливо) у даних пунктах Закону законодавцем не встановлено, тим більше, що вони придбавались позивачем в цілях господарської діяльності (подальшого перепродажу безпосереднім позивачам з метою отримання прибутку).

В пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що усі спірні витрати, здійснені позивачем за період, що перевірявся, підтверджені належними розрахунковими та іншими первинними документами бухгалтерського обліку в повному обсязі (видатковими та податковими накладними, записами в книзі обліку валових витрат Корпорації «Харківпаливо», виписками по особовому рахунку позивача).

Суд не приймає в якості підстави для нарахування позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість посилання ДПІ на те, що контрагент Корпорації «Харківпаливо»- ПП «Метснаб»не знаходиться за своєю юридичною адресою, не має основних засобів, трудових ресурсів та приміщень, необхідних для підприємницької діяльності, документи бухгалтерського та податкового обліку ПП «Метснаб»за його юридичною адресою не знаходяться і до перевірки не надані; витрати, пов`язані зі здійснення господарської діяльності (транспортування продукції, зберігання, вантажні роботи), у ПП “Метснаб»відсутні. Дослідженням отриманих в ході перевірки умовно-вільних зразків почерку директора та засновника підприємства ОСОБА_1 встановлено, що підписи від його імені на податкових деклараціях з ПДВ та податку на прибуток виконані не ОСОБА_1, а невідомою особою. У листі ДПІ в Московському районі м. Харкова висловлено твердження про нікчемність усіх правочинів, які були укладені або виконувались потягом перевіреного періоду ПП «Метснаб», є нікчемними, оскільки не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі цього твердження ДПІ у Ленінському районі м. Харкова зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат та заниження належного до сплати податку на додану вартість, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат по ПП «Метснаб»є непідтвердженими первинними документами.

В обґрунтування даного твердження відповідачем наведено в акті перевірки та надано до матеріалів справи копію протоколу допиту директора ПП «Метснаб»ОСОБА_1, допитаного в якості свідка по кримінальній справі, порушеній відносно директора ТОВ «Промислове підприємство «Київметалконструкція»за ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

Проте, суд зазначає, що, як вбачається з акту перевірки, письмових заперечень відповідача та листа ДПІ у Московському районі м. Харкова про результати перевірки ПП «Метснаб», спеціалістом НДІКЦ при ГУМВС України в Харківській області, яким було складено висновок № 15 від 13.01.2009 р., були досліджені лише податкові декларації з ПДВ та податку на прибуток, подані вказаним контрагентом позивача. Податкові накладні та інші первинні документи, якими позивач підтверджує спірні суми валових витрат та податкового кредиту, вказаним дослідженням охоплені не були. З пояснень ОСОБА_1 неможливо визначити, які саме фінансово-господарські документи були або не були ним підписані. Тому неможливо стверджувати, що податкові накладні та інші первинні документи, видані на адресу позивача ПП «Метснаб», підписані не уповноваженою особою. Для того, щоб визначити повноваження особи, яка підписала такі документи, необхідно встановити цю особу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем не доведено зв`язку кримінальної справи, порушеної відносно директора ТОВ «Промислове підприємство «Київметалконструкція»за ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, і наданих в ході її розслідування показань ОСОБА_1, наведених в акті перевірки, з позовними вимогами Корпорації «Харківпаливо».

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідачем на час складання акту перевірки Корпорації «Харківпаливо»та на час розгляду справи за її позовом не надано відомостей щодо результатів розгляду вищевказаної кримінальної справи, тим більше судового рішення.

Вивченням первинних документів, якими позивач підтверджує спірні суми, віднесені до валових витрат за результатами відносин з ПП «Метснаб»(податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур, актів прийому-передачі), встановлено, що вони складені у відповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за номером 168/704, містять назву підприємства, від імені якого складені, назву документа, код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, а також відбиток печатки ПП «Метснаб».

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) за п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених первинних документів віднесено до складу валових витрат грошові кошти в сумі 79982,17 грн., сплачені в рахунок товарів, придбаних у ПП «Метснаб», по даті їх оприбуткування підприємством.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок акту перевірки про завищення Корпорацією «Харківпаливо»валових витрат за рахунок віднесення сум витрат по придбанню товарів, які не підтверджені первинними документами за період з 01.02.2008 р. по 30.06.2008 р. на загальну суму 79983 грн., що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 5613,00 грн., та до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 півріччя 2208 р. на суму 57530,0 грн. необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення № 0000201800/0 від 19.08.2009 р., винесене на підставі зазначеного висновку акту перевірки безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо висновку акту перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 15996,0 грн. за рахунок безпідставного віднесення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ПП «Метснаб», суд зазначає наступне.

Положеннями п.п.7.7.1 пп.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Слід відмітити, що в спірних правовідносинах сумою податку, який позивач сплатив до бюджету у ціні товару є 15996,43 грн. Вказана обставина не заперечується відповідачем по справі.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4, абз. 3 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість»(надалі Закону № 168) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту положень абз. 3 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що датою виникнення права ТОВ «Магія Смаку 2007»на податковий кредит є відповідно: 08.02.2008 р., 24.03.2008 р., 11.04.2008 р., 21.05.2008 р., 30.05.2008 р.

Абзацами 1, 3 пп. 7.2.3., п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Судом встановлено, що висновок про безпідставність включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ПП «Метснаб», ДПІ зроблено з огляду на те, що вказані податкові накладні складені продавцем ПП «Метснаб»- з порушенням п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, згідно якого всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податкупродавця.

Суд відмічає, що вказаний Порядок містить лише одну підставу для визнання недійсною податкової накладної. Так, відповідно до п.5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення її іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.2 Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на час видання спірних податкових накладних контрагент позивача ПП «Метснаб»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, номер свідоцтва платника ПДВ 100085615. Даних щодо анулювання свідоцтва до суду не надано.

Таким чином, відповідно до ст.9 Закону про ПДВ, ПП «Метснаб»мало право на видання спірних податкових накладних.

Вивченням спірних податкових накладних встановлено, що вони містять всі реквізити, обов`язковість яких встановлена підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону про ПДВ: порядковий номер, дату виписки податкової накладної, скорочену назву юридичної особи-постачальника, податковий номер продавця та покупця, місце розташування юридичної особи, опис (номенклатуру) послуг, скорочену назву підприємства-отримувача, ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Як вбачається зі змісту наведеної норми Закону про ПДВ, підпис керівника підприємства-постачальника не є обов`язковим реквізитом податкової накладної.

Суд зауважує, що підписання податкових накладних іншою особою за наявності в останніх всіх обов`язкових реквізитів та відбитку печатки підприємства-постачальника не може бути визнано належною підставою для визнання їх недійсними, оскільки, як вбачається зі змісту пунктів 5 та 2 Порядку № 165, мова у них йде не про посадову особу підприємства, а про підприємство як юридичну особу та платника податків.

Судом прийнято до уваги, що відповідно до підпункту 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року (далі порядок №327), не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Суд зазначає, що відсутнє посилання на законодавчу норму, яка дає право податковому органу за наявності зазначених документів робити висновки про безпідставне віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту платником податків за умови відсутності з боку платника податків порушення податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковим та безпідставним висновок відповідача про порушення Корпорацією «Харківпаливо»пп.7.2.6. п.7.2., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем пункту 18 Порядку № 165, оскільки Корпорація «Харківпаливо» у правочинах з ПП «Метснаб» є покупцем. Пунктом 18 зазначеного Порядку вимоги щодо складання та оформлення податкової накладної встановлені для продавця, та передбачено, що податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою, тому підстави стверджувати про порушення позивачем наведеної норми Порядку немає.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобовязання по ПДВ Корпорації «Харківпаливо»у розмірі 15996,0 грн., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №0000191800/0 від 19.08.2009р. є протиправним, повинно бути визнано судом недійсним і підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення рішення належним чином не довів.

Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Корпорації "Харківпаливо" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова від 19.08.2009 року № 0000191800/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 23994,00 грн.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова від 19.08.2009 року № 0000201800/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 8419,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Корпорації "Харківпаливо", код 23763404, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 15.01.2010 р.

Суддя Т.С. Перцова