Рішення № 90233728, 07.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2117/20

РІШЕННЯ

іменем України

07 липня 2020 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії у розмірі 80137,10 грн з 02.05.2010 по 31.03.2017 та 34211,45 грн з 08.02.2014 по 12.09.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 за період з 02.05.2010 по 31.03.2017 та постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а за період з 08.02.2014 по 12.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання постанов Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 та від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а, на картковий рахунок позивача перераховано недоплачену пенсію двома платежами, а саме, 31.03.2017 - 80137,70 грн, 12.09.2019 - 34211,45 грн.

Позивач вважає, що тривала невиплата йому у повному обсязі пенсії зумовлює необхідність нарахування компенсації, визначеної статтею 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законом України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III).

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що питання, пов`язані з здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159). За змістом норм вказаних нормативно-правових актів, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому, постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 та від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а виконані в повному обсязі.

Разом з цим, постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 виконана відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 (далі - Порядок №440), та Закону України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон №4901-V). На виконання повідомлення управління державної виконавчої служби про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, від 07.11.2014 №04.2-18/746, управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому видано довідку від 20.11.2014 №28180/03 про нарахування ОСОБА_1 суми пенсії 80137,10 грн на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218. Виплата коштів в сумі 80137,10 грн Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не проводилася. В силу норм Порядку №440, ці кошти виплачуються Державною казначейською службою України.

Вказує, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому позивачу проведено перерахунок пенсії за період з 08.02.2014 по 02.08.2014 відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) та нараховано доплату розміру пенсії за вказаний період в сумі 34211,45 грн. При цьому, відповідно до статті 63 Закону №796-XII фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. В 2014-2019 роках бюджетні призначення на виплату підвищення до пенсії згідно з статтею 63 Закону №796-XII, визначених в інших розмірах, ніж ті, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не передбачені.

Звертає увагу на те, що бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Також визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які виключно використовуються за призначенням і вилученню не підлягають.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про залучення третьої особи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-88 році (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, як особа з інвалідністю 2 групи відповідно до Закону №796-XII.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької області провести перерахунок державної пенсії та її щомісячну виплату ОСОБА_1 згідно ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю та її щомісячну виплату згідно із ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, які розраховуються на момент виплати в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням положень ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 02.05.2010 року. В решті позовні вимоги залишено без розгляду.

На виконання цієї постанови управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому нараховано ОСОБА_1 доплату пенсії в сумі 80137,10 грн.

Згідно з довідкою акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" від 03.03.2020 №3VTO13NU11CB3P8T, на картковий рахунок позивача 31.03.2017 зараховано 80137,10 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а позов задоволено частково. Позовні вимоги в частині зобов`язання управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період 01.01.2014 року по 07.02.2014 року, - залишено без розгляду. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмір не менше 75% мінімальної пенсії за віком, за період з 08.02.2014 року по 02 серпня 2014 року, - протиправними. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмір не менше 75% мінімальної пенсії за віком, за період з 08.02.2014 року по 02 серпня 2014 року та по день втрати такого права. У решті позовних вимог відмовлено.

Згідно з довідкою про доходи №3474 4645 7789 1449/34156 від 25.02.2020, у вересні 2019 року позивачу нараховано 38199,65 грн пенсії. При цьому, в цій довідці зазначено, що з липня по серпень 2019 року, а також з жовтня по листопад 2019 року, розмір пенсії ОСОБА_1 становить 3988,20 грн. Отже, в вересні 2019 року, крім основного розміру пенсії, позивачу було нараховано 34211,45 грн (38199,65 грн - 3988,20 грн).

Позивач звернувся до відповідача з запитом на публічну інформацію від 20.03.2020 щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

Листом від 27.03.2020 №2200-0301-8/11504 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації органами Пенсійного фонду України у зв`язку з своєчасним виконанням постанов Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 та від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статті 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту вказаних нормативних приписів слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

За правилами статей 2, 3 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Наведені вище норми встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, вказують на визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

З метою реалізації Закону №2050-III Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №159.

Положення пунктів 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-III і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які необхідно нарахувати в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050-III та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2017 у справі №521/940/17 та від 24.01.2019 у справі №159/1615/17.

Зміст наведених норм у своєму взаємозв`язку свідчить про те, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Твердження відповідача про те, що ним на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 здійснено лише нарахування ОСОБА_1 80137,10 грн, а не їх виплату є безпідставними, оскільки компенсація, визначена Законом №2050-III, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Зазначеним також заперечується посилання відповідача на норми Закону №4901-V та Порядку №440.

Вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, а тому, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-III.

Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулося у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що встановлено судовим рішенням у справі №2а-6946/10/2218 , тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Тому ОСОБА_1 має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, нарахованої на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 за період з 02.05.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 31.03.2017.

Щодо доводів відповідача про те, що невиконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а до 2019 року зумовлене не передбаченням в 2014-2019 роках бюджетних призначень на виплату підвищення до пенсії згідно з статтею 63 Закону №796-XII, суд зазначає наступне.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 . Тобто, цим судовим рішенням підтверджено право позивача на отримання належних йому пенсійних сум.

Суд зауважує, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Отже, ОСОБА_1 має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, нарахованої на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а за період з 08.02.2014 по 12.09.2019.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії з 02.05.2010 по 31.03.2017 та з 08.02.2014 по 12.09.2019.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом пунктів 21, 24 рішення від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства".

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме, в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (VON Maltzan and Others v. Gtrmany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №522/5664/17.

Тобто, пенсія по своїй правовій природі є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом і власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод). Пенсія, навіть очікувана пенсія - це є, фактично, майно.

Таким чином, оскільки тривале не нарахування позивачу пенсії за періоди 02.05.2010 по 31.03.2017 та з 08.02.2014 по 12.09.2019 відбувалося, у зв`язку з заниженням розміру пенсії, внаслідок порушення закону, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих йому на підставі рішень суду.

Враховуючи викладене, на підставі Закону №2050-III, Порядку №159, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з тим, що пенсія була перерахована і виплачена невчасно.

Наведене свідчить про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 за період з 02.05.2010 по 31.03.2017 та постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а за період з 08.02.2014 по 12.09.2019, відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, частиною 2 вказаної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного суду України, звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії з 02.05.2010 по 31.03.2017 та з 08.02.2014 по 12.09.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 у справі №2а-6946/10/2218 за період з 02.05.2010 по 31.03.2017 та постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 у справі №686/16852/14-а за період з 08.02.2014 по 12.09.2019, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з пропущенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. На час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк