Ухвала суду № 90233363, 06.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2020 року м. Рівне№460/4500/20

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову приватного підприємства "Ремтехбуд"

доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В:

22.06.2020 Приватне підприємство "Ремтехбуд" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0012991401.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Згідно із ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач зазначає про незгоду із порушеннями наведеними у акті перевірки від 04.07.2019 № 1344/17-00-14-01/30351971 та наводить обґрунтування на спростування висновків наведених в акті.

Однак, позивачем не надано вказаного доказу на обґрунтування його позовних вимог або не зазначено про неможливість подання цього акту, який не може бути поданий разом із позовною заявою.

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Разом з тим, позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а саме ксерокопії податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0012991401.

У відповідності до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч.4, 5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем додано до позовної заяви податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0012991401, що не засвідчене належним чином.

Отже, доданий позивачем до позовної заяви документ, як письмовий доказ по справі, повинний бути засвідчений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону).

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX, установлено з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2102,00 грн. на одну особу.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, пред`явлену у даному позові вимогу майнового характеру на суму 199154,00грн. і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2020 року, то загальна сума сплати судового збору за адміністративний позов майнового характеру становить 2 987,31 грн. (199154,00 грн.*1,5%).

Однак, суддею встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не додано суду доказів сплати судового збору.

Разом з тим, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову, враховуючи тяжкий фінансовий стан і поширення коронавірусної хвороби СОVID-19.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті(ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір").

Аналогічна норма права також викладена в частині 1 статті 133 КАС України, де зазначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Натомість, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 77, 133 КАС України покладається на заінтересовану сторону.

Однак, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплаті судового збору.

Системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв`язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України, дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо відстрочення від сплати судових витрат, суд в кожному конкретному випадку з`ясовує наявність або відсутність підстав для такого відстрочення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов`язок доказування обставин на які посилається як на підставу для відстрочення сплати судового збору. В будь якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов`язок суду, щодо відстрочення від сплати судового збору.

Крім цього, суддя звертає увагу на те, що відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Оскільки, заявлене позивачем клопотання не обґрунтоване, то суд дійшов висновку, що подана заява не містить достатніх документально підтверджених відомостей про майновий стан позивача та не підтверджує неспроможність сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Таким чином, вказане клопотання про відстрочення від сплати судового збору, з підстав тяжкого майнового стану і введення карантину в державі, у зв`язку з пандемією коронавірусної хвороби СОVID-19, - не підлягає задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). (ч.2 ст. 169 КАС України).

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб , який передбачає подання до суду оригіналу або належним чином завіреної копії податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0012991401; надання оригіналу або належним чином завіреної копії акту перевірки від 04.07.2019 № 1344/17-00-14-01/30351971, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2 987,31 грн., із зазначенням реквізитів відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням позовних вимог майнового характеру або надання обґрунтованого клопотання позивача та доказів про доходи, які підтверджують майновий стан позивача, що унеможливлює сплату судового збору.

В той же час, суд звертає увагу, що 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодексу законів про працю тощо.

Вказаним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк на усунення вказаних вище недоліків позовної заяви без урахування строку дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

При цьому повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання приватного підприємства "Ремтехбуд" про відстрочення від сплати судового збору – залишити без задоволення.

Позовну заяву приватного підприємства "Ремтехбуд" ( проспект Миру, 8, кв.33,м. Рівне,33028 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області ( вул. Відінська,12,м. Рівне,33023 ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без руху.

Встановити позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, без врахування строку дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», для усунення зазначеного недоліку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя В.В. Щербаков