Рішення № 90233334, 06.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2020 року м. РівнеСправа №460/967/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доМіністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ, відповідач), за змістом якого просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом від 26.10.2018 №104 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ОСОБА_1 ;

зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як інваліду ІІІ групи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з грудня 2013 року позивач проходив військову службу у Збройних силах України. Під час проходження військової служби, в період з 17.02.2015 по 07.04.2015 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької області. 07.04.2015 під час участі в бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції отримав травматичне пошкодження: вогнепальне мінно-вибухове поранення лівої кисті. Під час огляду органами МСЕК позивачу встановлено 40% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби. 25.06.2018 під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. Вважає, що відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, він має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі настання ІІІ групи інвалідності, проте, відповідачем протиправно відмовлено у її призначенні та виплаті.

Ухвалою суду від 06.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Рівненський обласний військовий комісаріат (далі - Рівненський ОВК, третя особа). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а третьою особою - письмових пояснень відносно позову.

Відповідач подав відзив, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пов`язує право на отримання одноразової допомоги з настанням певних обставин, а саме: у разі загибелі, у разі встановлення інвалідності, у разі встановлення ступеня втрати працездатності. Разом з цим, відповідно до п. 4 статті 16-3 цього Закону, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Згідно з п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Таким чином, законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Оскільки позивачу встановлено групу інвалідності понад дворічний термін після визначення ступеня втрати професійної працездатності без встановлення інвалідності, то підстави для скасування протоколу Комісії МОУ відсутні. Вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третя особа у письмових поясненнях повністю підтримала позицію відповідача, викладену у відзиві.

Ухвалою суду від 19.06.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №806/714/18 (К/9901/54130/18).

Ухвалою суду від 19.05.2020 провадження у справі поновлено.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у період з 17.02.2015 по 07.04.2015 території Донецької та Луганської областей сектор «Б» (а.с.11-12, 23).

07.04.2015 ОСОБА_1 , під час виконання свого обов`язку пов`язаного із захистом Батьківщини, отримав мінно-вибухову травму, внаслідок якої йому здійснено травматичну ампутацію І-ІІІ пальців лівої кісті (а.с.16-17, 21-22).

Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 17.09.2017 №92 та виписного епікризу №2745 (а.с.18-20), ОСОБА_1 внаслідок отриманої мінно-вибухової травми 07.04.2015 знаходився на обстеженні та лікуванні з 07.04.2015 по 20.09.2017 з діагнозом: Гіпертонічна хвороба першої стадії, перебіг з частими неускладненими гіпертензивними кризами. СНІ. Ангіопатія сітківки обох очей. Наслідки мінно-вибухового поранення (07.04.15р.) у вигляді ампутаційних кукс першого, другого, третього пальців лівої кисті на рівні п`ясних кісток з трофічними змінами та помірним порушенням функції кисті. Хронічна лівобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови на ліве вухо чотири метри. Рубцеві зміни лівої барабанної перетинки. Церебро-васкулярна хвороба. Дисциркуляторна енцефалопатія I стадії у вигляді розсіяних органічних знаків, стійких цефалгічного та астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції центральної нервової системи.

Водночас, 28.03.2016 позивачу встановлено 40% втрати працездатності без встановлення інвалідності, внаслідок травми, отриманої під час виконання свого обов`язку пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА №127058 (а.с.13).

25.06.2018, за наслідками первинного огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання свого обов`язку пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0954271 (а.с.14), а також посвідченням особи з інвалідністю ІІІ групи серії НОМЕР_1 , виданого 19.07.2018 Управлінням праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому із строком дії до 01.07.2020 (а.с.12).

Крім того, згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 25.06.2018 серії АГ №0019744 (а.с.14), ступінь втрати працездатності позивача становить 45% з 06.06.2018.

23.07.2018, на підставі вищевказаних обставин, ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою та доданими до неї документами до Рівненського ОВК про виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, внаслідок виконання обов`язків військової служби (а.с.34).

За змістом листа від 27.07.2018 №13/787 (а.с.35) у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється, тому направлення поданих документів на розгляд вищезазначеної комісії МОУ не вбачається.

01.08.2018, у зв`язку з незгодою з такою відповіддю Рівненського ОВК, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Рівненського об`єднаного міського військового комісаріату, у якій просив повторно подати його документи на виплату одноразової грошової допомоги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (а.с.36).

За результатами розгляду заяви позивача та відповідно до копії Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.10.2018 №104, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що інвалідність встановлена понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності, а також зазначено, що допомога у зв`язку з встановленням 40% втрати працездатності виплачена в сумі 38584,00 грн (а.с.39).

Вважаючи таку відмову МОУ протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п.4 ч.2 ст.16 Закону №2011-XII, зазначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом "б" частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності) визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Частинами другою та четвертою статті 16-3 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на час первинного огляду позивача органами МСЕК та встановлення відсотку втрати працездатності) передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.16-3 Закону №2011-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, на виконання частини другої статті 16 та частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-XII, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, особам, які до набрання чинності Порядком мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

За змістом позовної заяви предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу, як особі з інвалідністю III групи.

Пунктом 3 Порядку №975 (в редакції, чинній на час встановлення інвалідності) встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (абз.3).

Пунктом 11 Порядку №975 (в редакції, чинній на час встановлення інвалідності) встановлено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Таким чином, нормами Закону №2011-XII передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або відсотку втрати працездатності.

Положення статті 16-3 Закону №2011-XII застосовуються при вирішенні питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи (меншого відсотка втрати працездатності) та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи (більшого відсотка втрати працездатності).

В свою чергу, стаття 16 Закону №2011-XII визначає перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а стаття 16-3 Закону визначає порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, на момент первинного встановлення позивачу часткової втрати працездатності - 23.03.2016, Закон №2011-XII та Порядок №975 не містили норми, яка б встановлювала строк реалізації права на одноразову грошову допомогу при подальшому встановленні особі інвалідності за наслідками повторного медичного огляду.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII у Законі №2011-XII частину четверту статті 16-3 доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Саме ця норма стала підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким доповнено частину четверту статті 16-3 Закону №2011-XII абзацом 2, набрав чинності лише 01.01.2017.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.03.2016 під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено 40% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою серії 10 ААА №127058 (а.с.13), а 25.06.2018, позивачу, під час огляду органами МСЕК встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК серія НОМЕР_2 (а.с.14).

За змістом рядка 7 вказаної довідки МСЕК від 25.06.2018 серія АВ №0954271, комісією здійснено первинний огляд ОСОБА_1 .

Так, в силу статті 58 Конституції України, норма Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яка набрала чинності 01.01.2017 не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме встановлення первинної групи інвалідності (після встановлення відсотка втрати працездатності) за часовий проміжок з 2016 по 2017 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі.

Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача починаючи з 25.06.2018 і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.

Стаття 16-3 Закону №2011-XII у редакції до 01.01.2017 не містила часових обмежень на виплату одноразової грошової допомоги у разі, якщо після призначення первинної групи інвалідності (меншого відсотку втрати працездатності) особі було встановлено вищу групу інвалідності (більшого відсотку втрати працездатності), зокрема після двох років з часу первинного встановлення інвалідності.

Разом з тим, суд враховує і те, що ІІI група інвалідності встановлена позивачу під час первинного огляду.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі встановлення військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у них виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується їм з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, то позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.04.2020 у справі №640/1596/19 (№К/9991/35179/19), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

При цьому, суд під час вирішення тотожних спорів враховує саме останню правову позицію Верховного Суду.

Суд не бере до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.02.2020 у справі №806/714/18 (№К/9901/54130/18), оскільки у згадуваній справі обставини є відмінними від обставин даної судової справи (позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності та визначено % втрати працездатності за наслідками повторного огляду МСЕК).

Враховуючи викладене, позивач має право на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІI групи з 25.06.2018 відповідно до Порядку №975 та статей 16, 16-3 Закону №2011-XII у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

За змістом ч.6 ст.16-3 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень (дій, бездіяльності) суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своєї поведінки щодо прийняття рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.10.2018 №104, в частині відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачу, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку №975 та статей 16, 16-3 Закону №2011-ХІІ, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (пр. Повітрофлотський, 6, м.Київ 168, 03168; ідентифікаційний номер юридичної особи 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненський обласний військовий комісаріат (вул. Грабник, 4, м. Рівне, 33000; ідентифікаційний номер юридичної особи 08060817), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року №104, в чистині відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та статей 16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 21 грудня 1991 року №2011-ХІІ, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 липня 2020 року.

Суддя Н.О. Дорошенко