Рішення № 90233152, 06.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3625/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:

зобов`язати Головне управління ДПС у Одеській області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 - зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 124080, 81 грн., єдиний податок - 2137,04 грн.. ЄСВ - 13515,91 грн., разом - 139733,76 грн., зобов`язавши ГУ ДПС в Одеській області скасувати нараховану позивачу відповідну заборгованість у розмірі 124080, 81 грн., єдиний податок - 2137,04 грн., ЄСВ - 13515,91 грн., разом - 139733,76 грн. та здійснити відповідне коригування у картці.

Позов вмотивовано наступним.

В період з 14.04.2014 року по 03.03.2018 року ОСОБА_1 перебував на обліку як фізична особа-підприємець. В період з 12.12.2017 по 03.03.2018 року позивач був на обліку у м. Одеса, а з 14.04.2014 року по 12.12.2017 року в м. Донецьк.

Згідно даних ДПС у позивача наявна заборгованість з ЄСВ у розмірі 13515,91 грн. з підстав його перебування на обліку як фізичної особи-підприємця на непідконтрольній території України: АДРЕСА_1 .

Зазначене підтверджується довідкою ГУ ДПС в Донецькій області вих. №18329/10/05-99-33-01 від 02.03.2020 року.

Згідно п. 101.2.4. ст. 101 Податкового кодексу України підлягає списанню податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Заборгованість з ЄСВ нарахована до 14.01.2020 року, тому підлягає списанню, до її складу також включалися незаконні штрафні санкції.

Згідно відповіді ГУ ДПС в Одеській області від 24.12.2019 р. № 446 15-32-08 заборгованість з ЄСВ у розмірі 1264 грн. 06 коп. було нараховано з строком сплати станом на 20.10.2014 р. у розмірі 1267 грн. 95 коп.- з строком сплати до 20.01.2015 р. у розмірі 1267 грн. 95 коп.- станом на 20.04 2015 р. у розмірі 1267 грн. 95 коп. - згідно з строком сплати до 20.07.2015 р. та 8448 грн.- станом до 26.02.2019 р.

З наданої відповіді незрозуміло, за який саме період нараховано заборгованість у розмірі 8448 грн. 00 коп.

Згідно відповіді № 46/15-32-08, строк сплати заборгованості у розмірі 124080,81 грн. закінчився 31.07.2014 р., а строк сплати Єдиного податку у розмірі 2137,04 грн.-20.06.2015 р.

Згідно п. 2.1.3 Наказу Міністерства Доходів та зборів № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» безнадійним визнається податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Заборгованість божника зі сплати усіх податків сформувалася більш ніж за 1095 днів до 14.02.2020 р., відтак підлягає списанню.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 06.05.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

08.05.2020 року ухвалу про відкриття провадження по справі направлено на електронну пошту Головного управління ДПС в Одеській області: od.official@tax.gov.ua.

Ухвалу доставлено на електронну адресу відповідача 08.05.2020 року, що підтверджується повідомленням отриманим на електронну пошту: n.pototska@adm.od.court.gov.ua

25.05.2020 року за №20155/20 від відповідача Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, за підписом представника відповідача А.О. Козеровської.

Відзив обґрунтовано наступним.

Відповідно до Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митих та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на Загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфін України № 422 від 07.04.2016, ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно з ІКП у ОСОБА_1 виник податковий борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 124080,81 грн., єдиний податок - 2137,04 грн., ЄСВ -13515,91 грн., разом - 139733,76 грн.

У зв`язку із набранням 15 жовтня 2014 року чинності Законом України від 02 вересня 2014 року N1669-УІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», статтею 10 якого передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Листом ДФС України від 27.10.2014 р. N 5694/6/99-99-26-01-15 визначено: «Відповідно до статті 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за N1844/24376, документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово- промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Кодексу.

З 01.01.2017 до ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внесено зміни, одна із яких стосується порядку нарахування єдиного соціального внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі відсутності у них доходу у звітному році або окремому місяці звітного року.

Якщо раніше такі платники ЄСВ мали право самостійно визначати базу нарахування ЄСВ у разі відсутності доходу і сплатити суму єдиного соціального внеску з урахуванням встановленої максимальної величини бази нарахування ЄСВ та розміру мінімального страхового внеску, то з 01.01.2017 таке самостійне визначення бази для нарахування ЄСВ стає їх обов`язком.

Так, з 01.01.2016 року єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону бази нарахування єдиного внеску.

З 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 3200 грн., тому розмір ЄСВ становить 704 (3200*22/100 ). За рік 8448 грн.

З урахуванням вкладеного, для визнання податкового боргу, зокрема, з єдиного податку безнадійним та його списання обов`язковою є наявність відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили та їх вплив на фінансово-господарську діяльність конкретного суб`єкта господарювання, оформленого з урахуванням вимог ДПС.

26.05.2020 року за вх. №ЕП/7658/20 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано правову позицію викладену в адміністративному позові та, зокрема, зазначено, що послання відповідача на лист ДФС України від 27.10.2014 р. N 5694/6/99-99-26-01-15, яким передбачено обов`язкове подання сертифікату (висновку) Торгово- промислової палати України для списання заборгованості є необґрунтованим, оскільки лист ДФС не є нормативно-правовим актом.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 - далі), ІПН НОМЕР_1 , 04.08.1999 року взятий на облік за номером 22660170000005088 (дата запису 28.03.2005 року).

03.03.2018 року внесено запис номер 25560060006140502 про державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.12.2019 року листом за №946/15-32-08 Головне управління ДПС в Одеській області повідомило позивача, що станом на 24.12.2019 року заборгованість по єдиному внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить 13515,91 грн.:

1264,06 нарахування єдиного внеску строку сплати 20.10.2014 р.;

1267,95 нарахування єдиного внеску строку сплати 20.01.2015 р.;

1267,95 нарахування єдиного внеску строку сплати 20.04.2015 р.;

1267,95 нарахування єдиного внеску строку сплати 20.07.2015 р.;

8448,00 нарахування платником самостійно 26.02.2019 р.;

Податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування 124080,81 грн. (нараховано платником самостійно.

Єдиний податок з фізичних осіб - 2137,04 грн.:

188,24 нарахування єдиного податку строк сплати 20.10.2014 р.;

243,6 нарахування єдиного податку строк сплати 20.11.2014 р.;

243,6 нарахування єдиного податку строк сплати 20.12.2014 р.;

243,6 нарахування єдиного податку строк сплати 20.01.2015 р.;

243,6 нарахування єдиного податку строк сплати 20.02.2015 р.;

243,6 нарахування єдиного податку строк сплати 20.03.2015 р.;

243,6 нарахування єдиного податку строк сплати 20.04.2015 р.;

243,6 нарахування єдиного податку строк сплати 20.05.2015 р.;

243,6 нарахування єдиного податку строк сплати 20.06.2015 р..

14.02.2020 року представник позивача Денисов М.С. звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою про визнання безнадійною недоїмки зі сплати податків та ЄСВ у розмірі 146992,32 грн.

Листом від 24.03.2020 року за №5604/Д/15-32-50-08-10 Головним управлінням ДПС в Одеській області надано відповідь щодо розгляду заяви від 14.02.2020 року та повідомлено, що в інформаційній системі ДПС по платнику ФОП ОСОБА_1 рахується борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 13515,91 грн., єдиному податку - 2137,04 грн., податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 124080,81 грн. Списання безнадійного податкового боргу здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів наступних за останнім днем граничного строку.

02.03.2020 року листом №18329/10/05-99-33-01 Головне управління ДПС в Донецькій області надано відповідь на звернення від 04.02.2020 року та повідомлено, що ОСОБА_1 з 04.08.1999 по 12.12.2017 роки перебував на обліку в ГУ ДПС у Донецькій області (Київській р-н м. Донецька).

30.06.2015 виключений з реєстру платників єдиного податку.

З 13.12.2017 року перейшов до ГУ ДПС в Одеській області (Приморський р-н м.Одеси). ІКП ОСОБА_1 передані 13.12.2017 та 14.12.2017 до відповідного контролюючого органу.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

На думку позивача, юридичний спір виник у зв`язку із неприйняттям податковим органом рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами «а», «ж» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, та заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктами 101.2.3, 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України встановлено, що під терміном «безнадійний» розуміється, у тому числі, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності 1095 календарних днів.

Пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376 (далі Порядок № 577).

Відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу; податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку № 577 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається:

у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів (абзац п`ятий пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577);

у випадку, визначеному в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов`язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили (абзац шостий пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577).

Пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 577 закріплено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів (пункт 4.2 розділу IV Порядку № 577).

Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 577 в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу IІ цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 розділу IV Порядку № 577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що звернення та надання платником податків відповідних документів необхідні тільки у випадку списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Щодо податкового боргу, стосовно якого минув строк давності, то процедура проведення списання такої суми боргу здійснюється безпосередньо податковим органом незалежно від звернення платника податків з відповідною заявою.

Натомість, судом встановлено, що 14.02.2020 року представник позивача Денисов М.С. звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області з заявою про визнання безнадійною недоїмки зі сплати податків та ЄСВ у розмірі 146992,39 грн.

Як зазначено у заяві: «… у ОСОБА_1 заборгованість з ЄСВ у розмірі 13515,41 грн. нарахована під час його перебування на обліку як фізичної особи-підприємця на непідконтрольній Україні території у Донецькій області в м. Донецьк з 14.04.2014 р. Відповідно до припису норми пункту 9-4 закону № 2464 встановлено, шо недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Також зауважую, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Також наявна заборгованість у розмірі 124080,81 грн.,- заборгованість з податку на доходи фізичних осіб станом на 31.07,2014 р. єдиний податок-2137,04 грн., 1009,47 грн.-заборгованість з оренди землі, 2213.83-оренда землі, 4035.3.3 грн.-оренда землі. Згідно п. 2.1.3 Наказу Міністерства Доходів та зборів № 577 " Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" передбачено, шо безнадійним визнається податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу. Даний строк складає 1095 днів. Заборгованість божника зі сплати усіх податків сформувалася більш ніж за 1095 днів до 14.02.2020 р., тому підлягає списанню.».

Тобто, позивачем заявлено дві підстави щодо визнання боргу безнадійним (пп. 101.2.3, 101.2.4 п. 101.2 статті 101 Податкового кодексу України).

Разом з цим, у листі Головного управління ДПС в Одеській області №5604/Д/15-32-50-08-10 від 24.03.2020 міститься наступне:

«…В інформаційній системі ДПС по платнику ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , рахується податковий борг по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 13515,91 грн., єдиному податку - 2137,04 грн., податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 124080,81 грн.

Згідно вимог ст. 101.2.3 Податкового кодексу України статті 101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, підлягає списанню як безнадійний.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації за звітний податковий квартал».

Вказана відповідь не містить а ні результатів розгляду заяви, а ні мотивів податкового органу щодо визнання безнадійною недоїмки.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Р(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

ДПС відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює прийом громадян, розгляд звернень (запитів) громадян, платників податків (платників єдиного внеску), органів державної влади, правоохоронних органів, органів судової влади та інших суб`єктів права на звернення з питань, пов`язаних із діяльністю ДПС, та запитів на отримання публічної інформації (пп.69 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. №227 "Про Положення про Державну податкову службу України").

До компетенції Головного управління ДПС (ДФС) в Одеській області віднесено здійснення розгляду звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов`язаних з діяльністю ДФС (пп.45 п.4 Положення Про Головне управління ДФС в Одеській області затвердженого наказом ДФС України від 01.02.2019 року №80).

Відповідно до чч.1,3 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача від 14.02.2020 року не розглянута ГУ ДПС в Одеській області, тобто дискреційні повноваження (сукупність прав та обов`язків органів державної влади) не реалізовані.

У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати варіант поведінки.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав. Належним способом захисту прав може бути оскарження бездіяльності податкового органу щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу, та як наслідок, зобов`язання його прийняти, оскільки приписами ст. 245 КАС України визначено, що суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З урахуванням встановлених судом обставин позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.